Розділи
-
Маленький хлопчик розгублено дивиться на те, як люті мерці пожирають його батьків. Очі скляніють, ноги вросли в землю і розум не може придумати жодного логічного пояснення тому, чому його батьки загинули жертвами звичайних лютих мерців. Мерці – звийчайні селяни, шкіра обтягує…-
44,5 K • Ongoing
-
-
Томасу Ентоні Аяксу двадцять, і він досі не знає що з ним твориться. От Томас допоміг побороти дорогій Гарріет цього ідіота Воландеморта, от він ледве як закінчив Гогвортс на відмінно, і от він працює у Міністерстві фахівцем з зілль та заклинань. І от він готовий радісно кричати…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Гарріет сиділа на Астрономічній вежі. Вітер нещадно дув. Було холодно. Вона сильніше обняла саме себе, та задумливо подивилась в далечінь, на блискавки. Почулись якісь обережні кроки. — Знаєш, а цей шрам, — не обертаючись почала Гарріет. Вона б ніколи не перепутала цього хлопця з…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
1793 р. - От скажи мені, нащо ти припхався у Францію, одягнутий, наче вельможа та щей тоді, коли тут усім рубають бошки? - сказав Кроулі і подумав, що краще було цього не питати. - Ну, мені захотілося млинців і ще булочок, а тут вони найкращі. - сказав ангел так солодко, ніби уже і забув, що…
-
790 • Ongoing
-
-
Гарріет зівнувши, потяглася, та стомлено відкинулась о стінку м’якого крісла-гойдалки. Вона задумливо глянула на вікно. шиби трясло, дощ навіть не думав закінчуватись, а десь там, в далечені Лісу Діна, гриміла гроза. – Здоров. – тихо привітався Том, немов боявся порушити…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
– …рріет! Гарріет! – хтось штовхав її за плечі. – Ну, що таке? – стомлено відповіла вона, не обертаючи голову. – Ти сидиш тут вже як п’яту годину, нінащо не реагуєш, а просто втикаєш в одну точку, та питаєш що сталося?! – фиркнув Том, сідаючи на лавку, біля неї. – Послухай… – Я не…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Вже минув майже рік. Майже рік з нашої із Майком розлуки. З того моменту як ми обіймалися біля нашого будинку в Гокінсі. За цей час багато чого змінилося. І найголовніше це усвідомлення моєї орієнтації. Так, я гей. І, здається, я кохаю його. Я кохаю Майка. Як би дивно не було це…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Гарріет з сумнівом перебирала тонкими пальцями книги, поки врешті решт, здивовано піднявши брови, витягнула невеличкий альбом. – Скетчі… – тихо протянула дівчина, переглядаючи старенькі, майже вицвітівші малюнки. – Таке враження що це дитина намалювала. – І дійсно, такі…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Коли Деревко прокинувся, надворі тільки встало сонце. Але коричневий кіт не почувався сонним, він був повний сил і енергії. Він розумів що його мама ще спить тому ліг поруч. Він так хотів побачити свою матір, але не міг відкрити очі. Через декілька годин, Землеока прокинулась, І до…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
— Царице! Проєкт, названий мною "Poena Divina" готова. — до зали увійшов Дотторе разом з Нівіс. Її обличчя не виражало абсолютно нічого, що б вказувало на здатність до емоцій. — Нівіс... цікаве ім'я... чи розумієш ти, що ти тепер власність Фатуї? Ти повинна виконувати всі мої накази, адже…
-
993 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 014 1 015 1 016 … 1 353 Next
