Розділи
-
Зимовий вечір. Природа заснула, як історія кохання. Тихо, кристалічні сніжинки, спадали з похмурого неба. Озеро покрилося льодом. Лиш одна червона горобина, вітки якої схилялися додолу, а ягоди нагадували краплини крові, оздоблювала білий, мінорний пейзаж. Вітер наспівував…-
2,8 K • Ongoing
-
-
– Доброго ранку, Оксана. Мені цікаво, ти взагалі колись запізнишся на роботу, чи ні? — Дівчина почала готуватися до робочого дня. – Доброго, не дочекаєшся, люба. — Блондинка посміхнулася, після чого пішла перевертати табличку на дверях "Відчинено". Місце роботи Оксани було…
-
729 • Ongoing
-
-
Примітка від автора: Переди як ви це прочитаєте, хочу повідомити що проходжу челендж з твіттеру для фікрайтерів, письменників та митці #червопис2022. В рамках цієї події треба писати замальовку або щось робити на ключеве слово або тему кожного дня. Якщо цікаво можете пробити…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
- Дін, куди ти йдеш? - Кастіель помітив, як чоловік одягається, проріджуючи волосся пальцями. Янгол відчув приємний запах одеколону, який вліз у ніс найнабридливішим способом. Він скривився, вдивляючись у фігуру Діна, що поспішає у невідомому для нього напрямку. — Ну, як тобі,…
-
987 • Ongoing
-
-
Настане день, коли сонячний промінь досягає вікна, але не не буде тіні з силуету, зануреного в роботу. Аркуші лежать по місцях. Свічки давно застигли. Пахучий воск прилип до столу, залишив сліди. Завжди незайманий диван цього разу займали два тіла. Кімнату займало сопіння. Гаряче…
-
841 • Ongoing
-
-
-- Батько знову змусив переказати йому весь сюжет? – з неприхованим жалем в голосі запитала мама. -- Та ні, хоче поговорити про невпинний пошук сенсу буття. – чи то з сарказком, чи то з усією серйозністю відповіла я. - Ти ж знаєш, це менше, що я можу зробити, аби вдовольнити його…
-
2,2 K • Ongoing
-
-
Деколи мені здається що війна ніколи не закінчиться... Ніхто не знає цієї бажаної дати. Як же я б хотіла знати день кінця цьому нелюдсву. Але щодня, що найгірше я звикаю. Звикаю до вибухів за вікном, До людей що женуться табуном і кудись спішать. До людських повсякденних…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Деколи, я боюся ночі, Бо не знаю що буде завтра. Деколи, мені страшно засинати, Бо боюсь що не проснусь. Мені страшно прокидатись зранку, Я боюсь просто боюсь... Що не буде більше ранку, Не зустріну я більше світанку, Не буде більше мами й тата, Не буде рідного міста…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Що б земля провалювалась під вашими ногами! Що б сини ваші і доньки були для цивілізованого світу ворогами! Нехай ваш рід до сьомого коліна страждає, гине та хворіє! Нехай ваша країна ніколи про помилування навіть не мріє 😈. Кожен хто вступив на землю святу…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Хтось зараз стоїть на порозі в смерті... Чекає щоб постукати у двері, Хтось вже постукав і чекає коли відчинять, А що ж тебе занесло до порогу смерті? Чом ти забув у смерті запитать? Чим дужки візьми ноги в руки і давай тікать. Поки стара з косою не відчинила. Хто ж бо…
-
2,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 014 1 015 1 016 … 1 335 Next
