by Вероника Ютина —Кричати можна від болю, Або від дива й щастя. Кричати можна від алкоголю Або назустріч нещастям. Крик - це голі емоції, Що рвуть людину в душі. Та іноді в інтелігенції Оточуючі до цього байдужі. Тоді людина припиняє кричати Від щастя від болю - байдуже. Ти…
by Вероника Ютина —Що є мистецтво? Звичайне красиве слово? Набір картин і поезій? Чиясь у житті основа? Люди майже всі знають, Що мистецтво - поняття, Що в собі лише збирає Різні світосприйняття. Хто крізь призму слів, Хто крізь малюнків кольори, Хто, зображуючи сміх, Хто,…
by Вероника Ютина —Чи можна кохати ось так? Чи це взагалі нормально? Чи можна кохати ось так? Чи це все ж таки банально? Чи можна кохати до болі, Коли весь час серце щемить, Коли у душі йдуть двобої, Не даючи тобі мирно жить? Чи можна кохати так сильно, Що серце заливається…
by Вероника Ютина —Він був для всіх чудовиськом, Вона кохала його. Хотів бути лякаючим, Любила вона свого. Він був подібний жаху, Вона за ним ходила. Він завдавав всім страху, Вона була з ним сильна. Він владу мав в усьому, Вона його цінила. Він налякав по-справжньому, Вона…
by Вероника Ютина —Я хочу бути з пораненими, Ну ось просто хочу туди. Хочу на барикади з письменниками, Відродження поповнить ряди. Не хочу мовчати я глупо, Хочу на рівні митців Казати вголос і гучно Про те, про що мовчать дурні. Хочу кричати про все, Про що примушують мене…
by Вероника Ютина —З чого створена людина? З кісток м’яса і крові? Та пройде ж після смерті година Розсиплеться все, ловіть на слові. Невже це все, що робить Людину дійсно собою. Невже набір органів творить Нашу особистість з тобою. Я з цим зовсім не згодна. Тіло лише…
by Вероника Ютина —Розкажи мені про море Про його бурхливі хвилі. І назви мене “amore”, Я назву тебе “мій милий” Розкажи мені про море, Коли я заплющу очі. І назви мене “amore” У блискучі наші ночі. Розкажи мені про море, Доки буду я згасати. І назви мене “amore” Та не смій мене…
by Вероника Ютина —Я не піду, Я буду завжди поруч. Я не піду, Я прив’яжу себе власноруч. Я не піду нікуди, Я буду стояти з тобою. Я не піду нікуди, Я стану нарешті собою, Я буду поруч, Коли ти потребуєш мене. Я буду поруч, Коли тебе радість обмине. Я не піду, Навіть…
by Вероника Ютина —Страшенна темрява жахів Була зі мною усе життя. Вже не чекала я на диво, На свого серця каяття. Боялась я людей завжди, А може то мене вони. Хоч і вірю в світло я, Загасла до життя жага. Дружба й щастя шалене - Всі слова ці не для мене. Була одна я і…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.