Розділи
-
Ніхто не може виправдати смерть, І вже тим більше не посміє вбивство. І варто спори всі відкинуть геть Бо все ж війна – то вічнеє насильство. Бо все ж війна – то завжди чиясь кров. І добре, якщо кров ця не дитини. Війна – ясний нічний покров І сльози зляканої в…-
149 • Ongoing
-
-
Стою я наче уві сні, Кругом усе сміється. Та думи мої ненависні Усе ятрять мні серце. «Тут щось не так, Це підступ все, Про що тут говорити? Ну хто народу мирному Дасть у покою жити? Хто дасть нам тишу і любов, Коли людям на згадку, Пролити можна свіжу кров І знищить…
-
474 • Ongoing
-
-
Море тихо несло звістку Від слів злих її хова. Море хвилями накрило Вбиті у бою тіла. Море шепотом молило, Дивлячись у небеса, Щоб юнцям дали могили І їх не їла звірота. Море тихо несло розпач, А разом з ним ішов палач. Матері іще не знають Та уже заводять…
-
474 • Ongoing
-
-
Знав би ти де починається мій світ Всі ті світанки і ночі ті зіркові Де я живу, страждаючи повік І де вмираю кожен раз поволі Знав би ти де кінчається мій світ Де вітер пробирає до мурашок Де серце моє більше не болить У болісних провини чорних стяжках Знав би ти де…
-
93 • Ongoing
-
-
лелечині крила у крові й золі лелека не бачить крізь попіл землі лелека знайде шлях до рідного краю - тільки не знає, що шлях той до раю лелечині крила втомились нести від неба й до ліжка лелека летить лелека би витримав всіх, хто бажає - тільки у крилах життя…
-
100 • Ongoing
-
-
Можеш зробити алюзію на життя будь ласка? Я не хочу прокидатись. Відкривати очі. Бачити безмежну пустелю вночі. Кожен день закінчення маленького життя. Та мені досить. Я напиваюсь цією росою до ночі. Вистачає. Триває. Безмежним потоком життя вбиває. Каструє всі емоційні…
-
52 • Ongoing
-
-
Смерть спинилась на порозі І каптур припідняла. Без прохання, та й у гості В Україну забрела. Вона мовчки йшла містами, Несучи з собою страх, Про мораль вона не знала, Та й блукала просто так. Смерть до того ще не чула, Та й не бачила ніяк, Щоби народ ось так…
-
474 • Ongoing
-
-
А за вікном йде дощ і град, Морозно вітер виє стиха. Ті роки не вернуть назад, Сльози поллються, як на лихо. А пам’ятаєш – та зима? Той сніг, ті білі-білі кручі? Тепер вирішуєш сама Свої залежності колючі. А потім, що зробила ТИ? Для чого двері всі закрила? Зима лиш…
-
66 • Ongoing
-
-
Життя – легке, бува важким: Назад, вперед, шляхом прямим, То світить сонце, мучать грози, То цукор, сіль, як білі сльози. Життя – це також радість, щастя, То хвилювання, то напасті. Твій шлях короткий, чи він довгий, Заплутаний, чи, може, вбогий. Життя – це золоті…
-
65 • Ongoing
-
-
під безоднею зірок сидячи на дні далеко букети зі квіток дістати їх не легко. а в страшну і темну мить серцевина їх блищить. сльози льє та той народ, серце їх щемить. рицар, що прийшов, імя твоє — ще не пролита кров! а тепер вмерла та надія в білих полях квіток і за кожну мить…
-
141 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 003 1 004 1 005 … 1 335 Next
