by Морська 🌿 —Ніч дивилась на мене з вікна самотньо й сердито, Зазирала міськими вогнями у душу саму. Тебе вже нема. Це так важко, так страшно, так дико.. І думки не стихали. Кричали під гомін дощу. Холодильник під вухом гудів, хтось рипнув дверима.. Я це чую? Так чую..А нащо? Не знає…
by Морська 🌿 —Уявляючи засинати. Уявляти обійми з ним. Пустоти мріями затикати. Як вікна ватою – Чомусь ще сквозить. Сквозить вітром непевності й холоду, Вітром страху розбитих надій. Бо надія та ще сволота. Ти їй душу даєш, А вона мов мішень ставить в тир. « Влучив? Як шкода, Ось слоник,…
by _нічна _письменниця_ —Поки біда не прийде у наш дім, Не страшно нам знаходитися в нім. Поки біда нам не постука в двері, Не страшно відчиняти їх для тебе. Біда нас змушує трястися, Тікати, плакати, клястися. Клястися, що не відчинимо дверей нікому, І більш нікому не…
by Maria Lee —Я віднедавна більш не прагну вічності. Не шиюся у дурні, хоч заздрю монументам. Що жалюгідніше за акти прозаїчності, Яким забракло духу для моменту? Яким несила дочекатись небуття, Несила так, що мчать од невідомості Не озираючись, назад крізь все життя!.. А ще й…
by Maria Lee —О, не лютіте терплячих!.. Вони з льоду викресують іскри Й підносять до ока незрячих. В них відіб'ються сіністри І бумерангом вернеться Брехливий антонім нашестя. Бо як правди нема у ногах, То честі нема у катах. Без честі ж не буде і крові, Не буде родинного…
by Морська 🌿 —Чи ти бачив міські вогні? Вони палають в темряві ночі, Вони затишні й трохи сумні, Вони як лагідні чари жіночі. Одні великі а другі малі, Червоні, жовтенькі та білі. Як зоряне небо в імлі, Шум життя в зовсім юному тілі. Вони пахнуть як сонце й дощі. Вони стишують серце і…
by Морська 🌿 —Хто загубив серце на лаві? Звоніть за номером що вказано вгорі. Воно тихенько б'ється і все в ранах. Я обробила та закутала в бинти. Хто загубив серце на лаві? Чи забув? Господарю знайдись! Воно сміливе і трошки зухвале, Та почуття його не перецвіли! Хто покинув серце на…
by byogabae —Вони знущаються над моєю землею Та віками вважають її своєю, Але я завжди буду разом з нею. Я поляжу кістьми за ідею: За ідею свободи, За ідею правди Нам треба боротись І своїх не лишати Коли літаки замість птахів Закривають рідне небо, Коли убивають руками "братів" - Нам…
by _нічна _письменниця_ —Хотіла б я смерть полишити Та з чого вічність зіткати Життями не вийде – занадто їх мало А смерті якраз забагато Хотіла б я вічність зіткати Боюся у мене не вийде Бо люди полишили вже і вмирати ТАк, жити їм закортіло Хотіла б життя полишити Негоже з них…
by Кася —Зверху – небо, Знизу – сонце, А між ними діброва. У долонях маю речі: Слово та свобода. Справа – день, А зліва – ніч, Проміж ними гори. У ногах не маю правди, Маю тільки волю. Капа кров на чорні брови, По діагоналі, У діапазоні – тиша, Тут ні "форте", ні "піано". Серця стук не…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.