Розділи
-
Ідея відсвяткувати день народження малого з’явилася вже досить давно і майже у всієї компанії одночасно. Ренджі був гарним хлопцем, проте через переважну зайнятість в АНБУ ніяк не міг влитися в джонінський колектив як слід. Всі знали, що саме через це Акане тягала його за собою…-
95,5 K • Ongoing
-
-
— Ти самогубець, Джинні, - оксамитовий голос пролунав за спиною. Хьонджин навіть не здригнувся від несподіванки. Він пригладив довге волосся долонею і повернувся на голос, хитро посміхаючись. Губи здавались надто червоними у приглушеному світлі коридору, а очі сяяли міріадами…-
11,9 K • Ongoing
-
-
Шанси були явно не на їхню користь. Дивлячись у крижані очі ворогів, які взяли їх у кільце. Кейт і Хамфрі зрозуміли: опір лише погіршить і без того скрутне становище. Їм не залишилося нічого іншого, як здатися в полон. Гірська зграя зустріла їх непривітним пронизливим вітром.…-
41,0 K • Ongoing
-
-
Розділ тридцятий 7 лютого 2005 року Залізничний вокзал Гавра, Франція Залізнична станція гуділа голосами, свистками й гуркотом потягів. Усі кудись поспішали вздовж платформ, тягнули за собою валізи, перекрикувалися й губилися в нескінченному шумі вокзалу. Герміона ж стояла…-
277,3 K • Completed
-
-
Це здавалося б звичайний ранок для Гаррі. Хлопчик прокинувся від настирливого грюкоту в дверцята комори і верескливого голосу тітки Петунії. -Прокидайся ,ледацюго і йди готуй сніданок ! - "знов за своє, скільки ж можна,якщо я всіляк допомагаю в більшості хатніх справ,то хоч…
-
Сайлас ще дихав мені в губи, коли двері покоїв різко розчахнулись. — Леді Віорен— Голос обірвався. Ми обоє повернули голови одночасно. І в ту ж секунду повітря в кімнаті стало смертельно холодним. У дверях стояв король. Альдрен IV виглядав так, ніби готовий був убити нас…
-
Свічки догоряли повільно. Віск стікав по срібних підсвічниках, дощ шумів за високими вікнами, а повітря між нами стало густим настільки, що кожен вдих здавався небезпечним. Сайлас дивився на мене так, ніби я була його останньою здоровою думкою. І найгірше — мені це…
-
Дощ тієї ночі був таким сильним, ніби небо намагалось втопити весь палац. Я стояла біля його дверей, поки грім розривав тишу над дахами, і ненавиділа себе за те, що знову прийшла. Але ще більше — за те, що знала: він чекав. Двері відчинились раніше, ніж я встигла…-
108 • Ongoing
-
-
Дощ почався ще до страти. Він стікав із чорних прапорів, із кам’яних гаргуйлів, із лез сокир, залишаючи на дворі палацу запах мокрого заліза й гнилої троянди. Я стояла під аркою, стискаючи пальцями холодний оксамит плаща, і дивилася, як натовп кричить від захвату. А він —…
-
108 • Ongoing
-
-
У ті роки, коли небо над Піднебесною розкололося на три володарювання, а меч важив більше за слово, у північному царстві Вей народилася дитина з очима, що світилися сріблом. Його назвали Чжихуа. *** Мати Чжихуа з’явилася в маєтку Великого Ляншань-гуна навесні, коли в горах…-
2,9 K • Completed
-
- Previous 1 … 3 4 5 … 23 Next
