Розділи
-
Я не можу підняти очі. Мені страшно. Допоможіть. В мене руки дрижать ще досі хоч минуло вже кілька літ. Ось зап'ястний метелик загинув. Перерізала крильця. Тримавсь кілька днів він тихих й недовгих. І в червоному лезі сховавсь. Соромно й щоки мої палають. Загубила життя ще…-
435 • Ongoing
-
-
Вітаю,друже. Що привело тебе сюди,у край загадок й таємниць? І,як живеться тут тобі,коли ти знаєш,що у двох світах перебуваєш? Ти не дивуйся з моїх слів. Коли книги відкриваєш,у вир світів ти потрапляєш. Безліч книг ти прочитав, У багатьох світах ти побував. Але лиш зараз…
-
97 • Ongoing
-
-
Страшенно люблю какао. Чому? Не спитаєш Одчиняєш двері і голосно виходиш Пити каву Мене й не гукаєш. Я б хотіла віднайти причину З якої тепер не говоримо Надумана, завершена Як і мої проби з поезії. Я п'ю своє какао й думаю Над віршовим розміром Що ніяк не хоче з'являтися Ця…
-
56 • Ongoing
-
-
Моторошно й темно, Біль ллється через край. Нікуди подітися Й скільки не гукай – Тут нема нічого, Щезло без сліда. Що ж з тобою стало, воле молода? Виросла, схмурніла, Потьм'янів твій цвіт. Усмішку згубила І у очах світ. От би все почати із чистого листа, Щоби знов, зі сміхом,…
-
55 • Ongoing
-
-
Скількох стін і перешкод ти не зруйнуєш, Скількох мостів не розіб'ється вщент, Залишиться лише одна загроза, яку ти не скеруєш - Ти сам для себе найстрашніший опонент. Людина - птах, хоча і не літає. То ніби гриф, кружляє над здобиччю його. Костенко є права - ми крила маєм. Але чи…
-
319 • Ongoing
-
-
Не давайте мені камеру. Не давайте мені слів. Я сиджу у тісній камері, Своїх думок, блаженних мрій. Не давайте мені подиху, Не давайте і води. Я сьогодні тут у траурі, І вже немає сил так жить. Відчай трапляється частіше тут. Сльозам нема часу просохнуть. Ріками кров тече із…
-
55 • Ongoing
-
-
Мамо, чи ти знаєш, що я боюся помирати? Хоч, втрачу я не так багато, Якщо помру один я раз. Померти можна хоч сьогодні, Померти можна стільки раз. Забрати можна із собою, Весь біль і лічену кількість образ. Знесилену, себе добити, Позбутися, себе хоч раз. Забути просто,…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
У гримерці митця повній зів'ялих квітів Писав передсмертну записку актор Він виходив на біс, де у світлі софітів Знову грав, знов для нього підспівував хор Грим став маскою, в'ївся у шкіру плямами Колір очей зблід, згасло полум'я і запал Він лишався для всіх ідеалом зі…
-
Місто блакитного моря та сірих хмар, Місто контрастів, де мир тісно зв'язан з війною, Тут вечорами небо багрянцем горить, А за будинками соняхи стали стіною. Місто гучного свята, великих втрат, Місто, що роблять люди своєю любовью. Хай Україна знає, від Криму і до…
-
53 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 312 1 313 1 314 … 1 321 Next
