Розділи
-
Моє життя – збірка поезій, виданих за алфавітом Щодня прокидаюсь, щоб припинити боротись зі світом Світить сонце – його проміння занадто яскраве І молодість скоро, немов перше листя, зів'яне Моє життя – нескінченне цунамі в скляній банці Мурашка, раптово навіки застрягла у…
-
Вранці Накахара збирається до бібліотеки та він не дуже старається бути тихим. Вночі його коханець, Дадзай, ходить по хаті, грюкотить та лягає знову, тому Чуя часто не висипається. Через вікно прокралося сонечко. Воно осяює кусками однокімнатну квартиру, палить кран на кухні,…-
558 • Ongoing
-
-
О, не лютіте терплячих!.. Вони з льоду викресують іскри Й підносять до ока незрячих. В них відіб'ються сіністри І бумерангом вернеться Брехливий антонім нашестя. Бо як правди нема у ногах, То честі нема у катах. Без честі ж не буде і крові, Не буде родинного…
-
414 • Ongoing
-
-
Ніч є довга, життя - коротке. Подивлюся на небо ясне: Місяць сяє цнотливо і скромно. І не знаю ким насправді я є. Відбивається усмішка в світлі. Я тихенько зізнаюся їй, моїй милій коханій тихій, що люблю більше зорей ясних. Ніч є довга, життя - коротке. Обніму моє сонце…
-
435 • Ongoing
-
-
Щодня я мучаюсь від болі, Духовної, моральної, простої. Я змучена життям цим невеликим, Яке під мурами пройшло, З дитинства бачу вибухівки, З дитинства чую крик людей, Які ще навіть не пожили, І змушені спочити в домовинах. Щодня я чую крик маленький, середніх і великих…
-
60 • Ongoing
-
-
Думи в розлуці Хто раз пізнав безкрайність моря, Не подивується простій воді. Й ніякі хмари хмарами назвать не зможу Крім тих, що на Ушань горі Й крізь квітів кущ пройду не озернувшись. Частково через шлях свій непростий І завдяки тобі й думкам про тебе, кохання ти…
-
60 • Ongoing
-
-
Як нам дожити до літа? Як нам повірити в чудо, коли нас накрила хмарина печалі та смутку? Як нам дожити до ранку, якщо зорі пророчать загибель, як у темряві відшукати промінь надії? А як же пережити цю весну? Де віднайти тепло твоїх рук? Як пережити цю ніч, якщо твої губи ледве…
-
60 • Ongoing
-
-
Мене звуть Амбер, ви можете сказати, що мені 15 чи 16, але насправді мені вже близько 1500 років. Раніше я жила в Нетландії... Так, саме в Нетландії це не казка. Я була королевою Нетландії, поки не вирішила покинути її і вирушити у подорож. Але я вже скрізь була і вирішила повернутись…
-
6,3 K • Ongoing
-
-
Чи ти бачив міські вогні? Вони палають в темряві ночі, Вони затишні й трохи сумні, Вони як лагідні чари жіночі. Одні великі а другі малі, Червоні, жовтенькі та білі. Як зоряне небо в імлі, Шум життя в зовсім юному тілі. Вони пахнуть як сонце й дощі. Вони стишують серце і…
-
1,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 310 1 311 1 312 … 1 322 Next
