Розділи
-
Так хочется з цим покінчити І нарешті себе вбити Страждання біль і втрату Вже не можу відчувати Не можу дорожити й співчувати Шрами нові залишати Скоріше закінчити І покинути цей світ Занадто боляче жити Відчувати й дорожити Краще все закінчити Ніж далі так жити…-
57 • Ongoing
-
-
Глава 1 Неприємне Знайомство Зранку "дуже хороший" будильник Хонджуна не подзвонив, і тому прокинувшись за 10 хв до виходу, він бігав по квартирі, як бджолою вшпилений. Зібравшись на максимальній швидкості, на якій міг у даний момент, юнак вибіг з дому майже вчасно. І навіть встиг…
-
57 • Ongoing
-
-
З вікна тролейбуса всі вулиці однакові Оповиті мрякою, тьмяні, брудні, заплакані І щоб знову не відчувати, я відкриваю вікно Холодно, чи востаннє давно ти відчував тепло Дощ залишає сліди під очима, темні тіні від туші Вулицей без парасольки вільно розгулюють душі Вітер…
-
Грію руки під светром теплим не своїм. І цілую у шию її. Я щаслива нарешті. Мила, пахнеш ранком, коли заметіль припорошує стежки завзято, замальовує вікна чудні. Я кохаю тебе, ніби ранок, що проводжає місяць. Диви! Зорі падають! О, ти повірила. Очі сяють так дивно твої. І в…
-
435 • Ongoing
-
-
Я не можу підняти очі. Мені страшно. Допоможіть. В мене руки дрижать ще досі хоч минуло вже кілька літ. Ось зап'ястний метелик загинув. Перерізала крильця. Тримавсь кілька днів він тихих й недовгих. І в червоному лезі сховавсь. Соромно й щоки мої палають. Загубила життя ще…
-
435 • Ongoing
-
-
Вітаю,друже. Що привело тебе сюди,у край загадок й таємниць? І,як живеться тут тобі,коли ти знаєш,що у двох світах перебуваєш? Ти не дивуйся з моїх слів. Коли книги відкриваєш,у вир світів ти потрапляєш. Безліч книг ти прочитав, У багатьох світах ти побував. Але лиш зараз…
-
97 • Ongoing
-
-
Страшенно люблю какао. Чому? Не спитаєш Одчиняєш двері і голосно виходиш Пити каву Мене й не гукаєш. Я б хотіла віднайти причину З якої тепер не говоримо Надумана, завершена Як і мої проби з поезії. Я п'ю своє какао й думаю Над віршовим розміром Що ніяк не хоче з'являтися Ця…
-
56 • Ongoing
-
-
Моторошно й темно, Біль ллється через край. Нікуди подітися Й скільки не гукай – Тут нема нічого, Щезло без сліда. Що ж з тобою стало, воле молода? Виросла, схмурніла, Потьм'янів твій цвіт. Усмішку згубила І у очах світ. От би все почати із чистого листа, Щоби знов, зі сміхом,…
-
55 • Ongoing
-
-
Скількох стін і перешкод ти не зруйнуєш, Скількох мостів не розіб'ється вщент, Залишиться лише одна загроза, яку ти не скеруєш - Ти сам для себе найстрашніший опонент. Людина - птах, хоча і не літає. То ніби гриф, кружляє над здобиччю його. Костенко є права - ми крила маєм. Але чи…
-
319 • Ongoing
-
-
Не давайте мені камеру. Не давайте мені слів. Я сиджу у тісній камері, Своїх думок, блаженних мрій. Не давайте мені подиху, Не давайте і води. Я сьогодні тут у траурі, І вже немає сил так жить. Відчай трапляється частіше тут. Сльозам нема часу просохнуть. Ріками кров тече із…
-
55 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 1,274 1,275 1,276 … 1,283 Далі
