Розділи
-
Ти можеш спалити мене у вогні Та я буду приходити уві сні Я буду вбивати та вабити тебе вечорами Мене не сховати Мене не здолати Ти благай, кричи, моли Та немає у мене вже душі Ти в мені її убив Я кохала, я бажала Ти ж мене закатував Якщо відьма я страшна Так терпи мене з…-
145 • Ongoing
-
-
Події відбуваються за кінцевої світової лінії. (Відразу вибачте, хто не читав мангу) Відрізняється лише тим, що Дракен не з Еммою. Не сприймайте «Рюсея», як одного зі свастонів. Я просто взяла це ім'я, бо не вигадала іншого. Передмова : Світ, де у кожного є його друга половина,…
-
144 • Ongoing
-
-
Фік для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021, ключ: Какао і шкарпетки. Еола дивиться на гору одіял та пледів на їхньому ліжку та не знає, чи гарно буде зараз засміятися, чи не зовсім. – Все настільки погано? – співчутливо запитує вона, присідаючи десь на краєчок. У…
-
144 • Ongoing
-
-
Вона лишилася у Затінні... Андерс нарешті отримав листа від Варріка. Його Гоук лишила помирати в Затінні та сама Інквізиція, яка клялася її захистити... Як горе, так і бажання Справедливості спустошує серце відступника. Він має щось зробити. Хтось має поплатитися за смерть його…
-
2.8 K • Ongoing
-
-
Світанок розквіт канонадою в пеклі господнім; Він пахнув недовго: оно зяє вибоїна. Оно видихається сіль у Азові злім і безводнім, Видихається, та небо усе не гоїться. Азов же не лікар (воїн): ну, як міг знезаразив. Принаймні не втрапить жодна тепер інфекція. Особливо…
-
414 • Ongoing
-
-
UTF-8 = 29.09.2020 14:30 script10. <beginning> Іній меланхолії. Соната раннього прибою. І поспішає день на з мережива сплетений вернісаж. І квінта в квенту: з тлінності цнотливого сувоя Осяяв мерехтінням мандрівника такий позабутий романтичний міраж. Творять історію…
-
4.2 K • Ongoing
-
-
Дивно від самого слова дивно. Спочатку кажеш:"Ні, то не то", А потім змінюєш: "Щоб тебе качка копнула, як так сталось?" Колись дивившись з поглядом відрази, Тепер бажання цілувати цю заразу?! Яка хвороба повпливала на твій мозок? Що за напасть така? Як можна полюбити так…
-
5.2 K • Ongoing
-
-
За ангелами ховаються люди Визираючи у них з-за плечей. А недолі багато усюди, Вона доростає у душах дітей. Вона вчиться брехати у небог на стежках. У них ненAвисть у серці і розпач в думках. А недоля потроху шкандибає до вас І все вірить, що досвід їй "урятує" і нас. А за…
-
144 • Ongoing
-
-
Густий туман захопив усе село. Тишу затишного вечора порушувало лише квакання жаб та розмови зовсім юних друзів, що сиділи у човні на березі озера. Вода віддзеркалювала пурпурово блакитне небо. З кожним подихом ставало все темніше, а розмови друзів все гучнішими. Ні хлопець, ні…
-
143 • Ongoing
-
-
Доля хитро і так майстерно Вимальовує кожного з нас. Те, що було колись нечемним Стало прийняте у наш час. Те, що було колись не наше І хотіли, щоб було своє, Те вернулося, як і бажали, Тільки стало тепер геть не те. Як хотіла собі кохання, То й отримала - ось воно. І як був ти…
- Попередній 1 … 1,235 1,236 1,237 … 1,289 Далі
