Розділи
-
- Ми так і не поїли, - ТеГон підтримував за талію Рай Це, який старанно відмивав кров зі своїх рук. Ноги Рай Це тремтіли - він давно не проходив такий складний досвід. Те, що сталося, вибило його з колії, змусивши відчувати деяку ослабленість, тому підтримка у вигляді чужих рук на…-
22,6 K • Ongoing
-
-
Молодий лорд елегантно покрутив пальцями палицю.Палиця була чимось схожа на лорда.Точніше, не чимось, а майже усім.Скажу більше, вона була повноцінною копією лорда. Повернімося на декілька хвилин раніше.Лорд відсвяткував свій День народження.Сьогодні йому виповнилося рівно…
-
484 • Ongoing
-
-
Йде ливень. Я виглядаю з вікна, щоб побачити хоч одну живу душу, але мої надії так і не здійснились. Людей майже не лишилось, лиш ми з тобою. Я не знаю, коли ти приїдеш, чи приїдеш взагалі, мені сумно та самотньо. Проте злива манить мене і я надумую одягтись. Натягую свої улюблені…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Недалеко від місця, де дорога звертала у двори, Інгвар зупинився. «Маленька прогулянка» затягнулася до вечора, доки Рейн не згадала, що їй час повертатися. Хлопець попрощався і залишив її наодинці, розуміючи, що з’являтися перед наставником поки не бажає. Разом із тим Альда…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
Рай Це сів навпочіпки біля ліжка біля розсунутих ніг Тегона. Він потягнувся до тумбочки, дістаючи різні лубриканти. - У нас є малиновий, полуничний, ванільний, м'ятний, женьшеневий, шоколадний, кавовий... Але збудженому ТеГону вже було не до вибору: - Давай полуничний, - брязнув…
-
22,6 K • Ongoing
-
-
Сіф розплющив очі та одразу побачив старий пожовклий череп перед собою. — А-а-а! — скрикнув Сіф, схоплюючись на ноги. — Тихо там! — рикнув зі свого ліжка Круел. — Я тільки-но прийшов… Хочу спати… А на ліжку твій подарунок… — Дякую, — Сіф скинув череп, струснувши ковдрою, аби…
-
29,8 K • Ongoing
-
-
– Під місячним сяйвом океан здається таким непривітним, – Ізекіл простягнув руку, торкнувшись пальцями холодної води. – Мати розповідала мені історії про створінь. Про дивовижних істот здібних дихати під водою, вони мали хвости та зябра, дрейфували день і ніч, і не відчували…
-
8,5 K • Ongoing
-
-
Рік потому Штормище – центр торгівлі найякіснішою й найбільшою рибою, скупчення купців, що продають найкращий шовк в усій імперії, цитрусові фрукти, духмяні чаї, золоті намиста, золото та метал, місто, в якому править монарх. Проголошене центральним на материку, воно гуде, як…
-
8,5 K • Ongoing
-
-
– як ти? – запитує він і відразу ж утикається в екран свого телефону. “я відчуваю абсолютно все і нічого водночас. не показуючи, не розповідаючи, не благаючи. щодня розбиваюся все більше на дрібні шматочки. відчуваю шрами від порізів, але не бачу їх. та й як їх можна помітити,…
-
229 • Ongoing
-
-
Над полем недавньої битви висів чорний дим. Рештки колісниці ще тліли, іноді спалахуючи червоними іскрами від поривів вітру, проте, ненадовго: в них вже не було вогню. Чорні круки кружляли довкола, вибираючи здобич. А вибирати було з чого. То тут, то там лежали трупи воїнів Мін та…
-
875 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 185 1 186 1 187 … 1 327 Next
