Розділи
-
Алонсо: Доброго ранку, люба. Марія Хосе: Доброго ранку. Алонсо: Ти щаслива. Марія Хосе: Ти назвав мене любою. Алонсо, посміхаючись: Я думав, що ти вже до цього звикла. Марія Хосе: Я все ще не можу повірити в своє щастя. В те, що це не сон, що це й справді відбувається зі…-
24,4 K • Ongoing
-
-
- Чотири квитки на цілий день, будь ласка. - стоячи біля каси, попросила Саманта, дістаючи з сумочки гаманець. Мейлі у подиві дивився на високий рожевий замок із блакитними конусами дахів. "Прям таки як у мультфільмах..." - І як тобі? - запитав, підійшовши до нього, Рей. - Дуже гарний...…
-
290,1 K • Completed
-
-
Після цього крику мечник кинувся на Мануса як озлоблений звір, здійснюючи нелюдські рухи. Арторіас більше не відчуває болю, але може контролювати свій розум, хоч і не гарантує осмислення дій, які робить. Мечник провів кілька успішних атак, поранивши головну руку монстра та…
-
Після цього крику мечник кинувся на Мануса як озлоблений звір, здійснюючи нелюдські рухи. Арторіас більше не відчуває болю, але може контролювати свій розум, хоч і не гарантує осмислення дій, які робить. Мечник провів кілька успішних атак, поранивши головну руку монстра та…
-
Честер не брехав, з темних воріт старовинного храму, опираючись на свою палицю, вийшов сам прабатько безодні, пробудження якого змусило загинути ціле велике королівство магії. З величезною рукою і рогами звіра, на яких розташувалися подібні до одержимих - червоні очі. Він був…
-
А. Ми багато чого дізналися, але не найважливіше, що дуже дратує мене. Але треба продовжувати наш шлях, Сифе, ми майже дісталися своєї мети. Неважливо, що нас чекає по той бік цієї ущелини, ми повинні боротися і перемогти заради нашого світу. Арторіас і Сиф схрестили свої мечі на…
-
Перед Арторіасом і Сифом відкрився вид на величезний зал, який служив місцем, де знаходилися варти, щоб провести свій вільний від роботи час. Хоча її було мало, оскільки королівство Олачиль було місцем порядних і освічених людей. Тому клітини деяких камер могли порожніти…
-
Через півгодини після світанку, Арторіас разом зі своїм напарником, доїли практично свої останні запаси їжі та води, яких залишалося лише на один перекус. Але ціль була все ближче, мечник відчував це. З кожною пройденою вулицею, з кожним убитим одержимим (так прозвав цих істот з…
-
Арторіас: Що на умі цього дракона, він не схожий на тих, яких ми вбивали, аж надто розумний і балакучий він. Була б тут Сіаран, напевно, тріснула б мене за мою безрозсудність і невміння щадити себе. Якоюсь усмішкою промовив Арторіас. Я вже сумую за нею, сподіваюся з нею все добре і…
-
Прокинувшись, Арторіас скочив навколішки і почав важко і швидко дихати, ніби з моменту втрати свідомості він взагалі не відчував кисню. Арторіас: Як давно я у відключенні? Загалом нічого не пам'ятаю після тієї битви. Тільки величезний біль та чорно-жовте полум'я. ?: Ти пролежав…
- Previous 1 … 111 112 113 … 1 324 Next
