Розділи
-
Одного звичайного дня Еліс і Кетрін прогулювались коридорами коледжу під час перерви між парами. Зупинившись біля одного з підвіконнь, Кетрін дістала з невеликого рюкзака дзеркальце і помаду яскравого червоного кольору. Дівчина стала старанно вимальовувати контур пухлих…-
1,5 K • Ongoing
-
-
Минув тиждень після другої записки. Спочатку Софі дратувалась. Але це як з проблемами які ти не можеш вирішити. Якщо нічого не можеш вдіяти, щоб вони зникли, ти врешті на них забиваєш. Тут система працювала так само. Спочатку гнів, заперечення, торг (може б то їй взяти і виходити…
-
6,4 K • Ongoing
-
-
*клац* Фууух, нарешті, я в класі. Дзвінок продзвенів кілька хвилин тому, але вчитель ще не прийшов, так що формально я не спізнився. Мої щоки з вухами були трохи червоними через біг... і не тільки. От би навчиться відключати встид або хоча б викликати навмисно. Трохи поозиравшись…
-
7,5 K • Ongoing
-
-
*дзінь-дзінь-дзінь* Я вийшов з кабінету після закінчення останнього уроку. Пара митей після дзвінка, а світлий коридор уже потемнів від рясності піджаків і спідниць, тишу вбив хор десятків голосів. Час пік у шкільних коридорах був схожий на бурхливі хвилі чорної фарби, текучі…
-
7,5 K • Ongoing
-
-
Справа була вранці вівторка. Мене жорстоко побили та викопнули з третьої турнірної платформи. Я безтурботно падав зірочкою на землю. Розсікаючи свіже ранкове повітря, покрите теплими сонячними променями, під чистим, блакитним небом. Чудова погода для падіння, скажу я…
-
7,5 K • Ongoing
-
-
Сохне самотній купальник на довгій мотузці. Будиночок на березі моря. Міські самашедші кажуть, що Джун – та ще дивачка, але пересічні громадяни щось не поділяють їхню думку. Я не знаю, хто ви в цьому житті: пересічний громадянин чи міський самашедший, я не знаю вашого ставлення…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
— Яна, ти... — Все добре, — знизавши плечима, дівчина посміхнулася, — я до такого вже звикла. — Але... — перевертень насупился. Вона хотіла щось додати, але усі слова розгубилися. — Я ж тобі кажу, все добре, — запевнила Янеса. Вона усунула руку від одягу, де красувалися ще…
-
5,6 K • Ongoing
-
-
Солоні сльози та крихкі чіпси — ось майже і все, що ми отримали тоді на вільному Азовському узбережжі. Але ж головне — надію. Прекрасний, окрилений стан душі, що робить легкішими кроки, розправляє плечі та запалює внутрішнім вогнем очі. Тепер я знав, що він є. І що він мій. Я…
-
8,8 K • Ongoing
-
-
Її ім'я їй зовсім не личило. Її матуся - тонка натура, перечитала романів що їх пишуть невдахи та переслухала навіжених лісничих, які переконали бідолаху в тому що ім'я - не просто набір букв і звуків, абсолютно випадковий, пращурами застосований лише для того, аби відрізнити брата…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Моє спітніле тіло пахне теплим деревом та польовими квітами, пахне рідною землею і трішки піском, я пахну працею та промінням сонця, яке лишилось в мене на ліктях, на спині, і цей запах підходить природі, яку я старанно плекаю, тому я ненавиджу, коли в спекотні дні до мене…
-
11,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 124 1 125 1 126 … 1 334 Next
