by п'яничка —«Пробач. Пробач мені Та зрозумій, інакше я не міг вчинити. Повір, молю, повір мені, Дай змогу все пояснити. Я знаю, знаю, що вчинив паскудно, І знаю, як болить душа, Але повір, послухай-но! Мені інакшого шляху нема.» Благаю, ні... Стули вже пельку! Для кого всі оці слова? «Пробач,…
by Kateryna Yuhas —Який ж малий цей час! Доки моє серце тріпоче від страху, Він вислизає із моїх пальців, І скоро я говоритиму про нього, як про свою найбільшу втрату. Кожен силует, кожну усмішку і сльози, Я пам‘ятатиму кожну душу. Кожну річку, хмару й залиті по вінця сонцем…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Дорогоцінна... Зараз я, наче випила дві таблетки знеболювального. Тіло ніби оніміло зсередини. Я все забуду. Розбите серце складу, Легенько осколок за осколком. Ця операція дуже важка і один необережний рух Може розколоти і без того понівечене серце. Позавчора в…
by Kateryna Yuhas —Ми втратили все, Всю красу гірських рік, Всі промені сонця відвернулись від нас, Все повітря сяячих зірок, Весь природи абзац, Всю гідність і віру І кожну годину Ми втрачаємо кожного слова суть, Весь сенс всього, Це все така муть. Ми втратили все, Але…
by Kateryna Yuhas —Не дивись! Не дивись! Не дивись! Не дивись на нього! Не дивись на неї! Не дивись на них! Не слухай! Не слухай! Не слухай! Не слухай його! Не слухай її! Не слухай нікого! Не вір! Не вір! Не вір! Не вір нікому! Нікому! Нікому! Нікому! Дивись тільки на…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Цукор надто солодкий, Я додала його забагато до свого чаю. Я обпеклася, язик пече. Чай я люблю з ромашкою, М'ятою, мелісою Ці трави заспокоюють думки, Рухи стають легшими Я включаю блюз і рухаюся під такт музики. Кружляючи, роблячи дивні рухи руками, Танцюю, як мені…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —На березі моря, Багато піску. Літом, буває Приходять сім'ї з малими дітьми. Будують замки, Риють рови. Викопують яму, Закопують батька в пісок. Веселощі й сміх тривають до першого пориву вітру, Який несе за собою похмурі сірі хмари. Починається…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —3 години. Рівно стільки я чекала аби хтось мені написав. Телефон перевіряла кожні 4 хвилини. Боюся тиші В своїй голові. Занадто гучно в моїй комунальній квартирі, Занадто голосно верещать заколишені мною думки. Сховані в найдальшому кутку архіву під позначкою…
by п'яничка —Чи має ще людство надію? Я — не вірю. Вже давно не довіряю словам засуджую та співчуваю... «Ми стурбовані й занепокоєні...» Та чхати хотіли на злочини скоєні Всякі ООНи й Червоні Хрести, Що мали б людей від лиха спасти. Краще святкуймо російської мови день, Якою накази…
by Zeros_ re —Ти йдеш по полю сам, один Як той воїн що не чужий Ти чуєш вітер... Що не дурний Ти бачиш світ він не такий Ти чуєш постріл... він не твій Ти бачиш блиск та бруд... не свій Ти відчуваєш це кінець але не твій... І розумієш що живий Ти як Солдат що сам у полі Йдеш…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.