by печальний менестрель —ти був мені другом, а більше не був ніким. не дав тобі серця, не дам тобі і руки. мій голос байдужий, а погляд такий пустий, та в тиші кімнати між нами вогонь тремтить. коли ніч приходить, стирається слів межа, лишається голод, лишається тіла жар. цілуй мої губи, та тільки мовчи…
by печальний менестрель —якби ти тільки знав, що я — вогонь, то став би димом, став би першим словом. звивається у чашечці долонь зоря вечірня і зоря ранкова. і кожна золотом блискоче і горить, випалює зі шкіри підлу долю. коли замовкне світ весь, говори ціною щастя і ціною болю. коли земля тебе назад…
by печальний менестрель —спочатку не було нічого, а потім зоря стала богом. у тебе у серці зоря, і очі вогнями горять. я знаю до тебе молитви для миру, для трону і битви, та гублю щоразу слова́, бо губи, що ти цілував, не здатні сказати ні сло́ва. звивається тиша ранкова між наших оголених тіл. всі наші…
by Моноліт —Дотик вуст Я пам'ятаю як побачила тебе, Мов ту діву у сні, що заворожує усе. Та не змогла зробити подих, Від твоєї краси. Вагалась я два дні, Соромлячись написати в інсті, Та все ж, на свої страх та ризик, Відправила сухе "Привіт". Надіялась чи я на щось? Чи думала я про те, що стане…
by Моноліт —Виють вітри, виють буйні, Аж сльози ллються. Виє гулко, Виє довго. Дітям ракети чудються. Виють люди, виють всюди. Та все одно тихо. Лиш серця б’ються в горлі, «Все-ж таки…
by Dyctid Kseniia —Чи ладна я зробити крок? Чи це і буде мій життя урок? Вперед дивлюся у найкраще Але лиш залишки вогню я бачу Хто поверне все на місця? Хто відбудує пам'ятки митця? Не ладен той, хто це покинув Він знав усе, спасав себе Збудував він світ на свій лад, Щоб не знав…
by Kravchuk Anhelina —Зійшло сонце, дитинча виглянуло в розбите віконце. А там натовп озвірілий, у дитини сльози, ніби злива. Звіри ті пускають слину, та виригують на кшталт "слава расасії". Там захисники, там захисниці йдуть у кайданах до "в'язниці". Дитина плаче "там же мама, там мій дядько, що…
by Brown Jane —Мисливець я і ліс моє життя Я свій у цій голодній вовчій зграї Убити треба? Що ж готовий я Один удар і вже її немає Ти згодна вмерти, в чім твоя вина? - Не знаю, зла нікому не хотіла Обман і поплатився я сповна Зла Королева серце захопила Її вуста чаруючий тюльпан І лик як той…
by DeletedUser35 —Привіт! Цей вірш містить настанови, які б я хотіла сказати кожному і сама не забувати про них. Посміхніться, ви прекрасні! Дякую, що читаєте мене :) Легкий шлях введе в оману, стережись пасток туману. Уникай слизьких доріг, слідуй серцю з усіх ніг. Відчувай , а не вдавай. Плач по…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Я просто застрягла, в межі між програшем і перемогою. Я просто так стою не йду я нікуди. Для мене стало нормою стояти і дивитись. А в голові лиш одне запитання: "А що я тут роблю?" Я наче заблукана вівця, яку ніхто вже не шукає. Я Єва яка боїть постати перед судом…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.