by Кетрін Катрайн —Крик мій болісний лунає, Скрізь сирени й вибухі лихі. Він луна на всю країну, Що застрягла в темноті. Що боїться, що втомилась, Бути там на чужині. Вона мріє повернутись. Тільки вже нема…
by Pir Riss — Давай... Давай курити разом на стоянці Десь на вокзалі Рано уранці. Давай мовчати про щось незбагнене Прекрасно величне І вічно зелене. Давай пити каву приблизно о шостій Чекати автобус І їхати в гості. Давай кохатись під бісовий рок Неначе у фільмах Про фатальних…
by Pir Riss —Безголосому Ти кажеш мені що робить, Як встати і як простогнати, Я наче і рада на мить, Та й далі не можу кохати. Ти в масці і ти безголосий Інкогніто наче зберіг А я вже і гола і боса На перепутті з страшних доріг. Там камінь як з казки покаже Де щастя, де гроші, де смерть, Мені…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Хтось зараз стоїть на порозі в смерті... Чекає щоб постукати у двері, Хтось вже постукав і чекає коли відчинять, А що ж тебе занесло до порогу смерті? Чом ти забув у смерті запитать? Чим дужки візьми ноги в руки і давай тікать. Поки стара з косою не відчинила. Хто ж бо…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Що б земля провалювалась під вашими ногами! Що б сини ваші і доньки були для цивілізованого світу ворогами! Нехай ваш рід до сьомого коліна страждає, гине та хворіє! Нехай ваша країна ніколи про помилування навіть не мріє 😈. Кожен хто вступив на землю святу…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Деколи, я боюся ночі, Бо не знаю що буде завтра. Деколи, мені страшно засинати, Бо боюсь що не проснусь. Мені страшно прокидатись зранку, Я боюсь просто боюсь... Що не буде більше ранку, Не зустріну я більше світанку, Не буде більше мами й тата, Не буде рідного міста…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Деколи мені здається що війна ніколи не закінчиться... Ніхто не знає цієї бажаної дати. Як же я б хотіла знати день кінця цьому нелюдсву. Але щодня, що найгірше я звикаю. Звикаю до вибухів за вікном, До людей що женуться табуном і кудись спішать. До людських повсякденних…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —В моєму серці неначе дві великі дірки. Прострелені з ворожих кулеметів. Я не відчуваю більше теплоти серед людей які оточують мене. І все неначе стало темним,темним Як би це було в лісі де дерева закривають місяць. Загину тут чи де-інде. Де немає моєї рідної матері там де…
by Pir Riss —До тебе Я всі вірші пишу лише до тебе Чекаю посмішки Чи може що-небудь. Та ти мовчиш тобі воно не треба. Ну що ж мені робити… Тож забудь І мене й мої дивнії слова І пісні й вечори, Що під зірками Ми спочивали. Більше нас нема. Я розумію це, Бо є між нами Недоговорені, замовчані…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Якщо могла одним я днем своє життя прожити? Чи змогла б я пробачити людині...яка стільки болю завдала мені. Чи б змогла сама я пробачення попросити у тих людей які страждали так як я? Та сумніви мені покою не дають...та совість б'є кинджалом просто в серце. Крові, болю більше не…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.