23 Результати із тегом "Шрами"
Визначення: Істотна увага приділяється персонажам зі шрамами, їх історії та/або значущості.
-
Розділ
Кафе
Осінній вечір. Молодий біловолосий хлопчина стоїть коло столику й приймає замовлення. Казуха- так його звати. Казуха- звичайний студент в університеті на факультеті архітектури. Після університету він підробляє у невеличкому кафе поблизу центрального парку. І ось знову,…-
3.6 K • Ongoing
-
-
Розділ
Mi amore
Передмова і пояснення: на цій платформі я не знайшла фандому Школи добрі і зла. Довелося вписуквати те, що не належить сюди, щоб опублікувати роботу. Персонажі - Леді Лессо/Клариса Дові. Фандом - Школа добра і зла. Велкам) Клариса потерла тонкими пальцями сонні очі, які…-
2.0 K • Ongoing
-
-
Розділ
3 Частина
МОЖЕ БУТИ ПРИСУТНІЙ СУРЖИК! Після того, як поїв, пішов збиратися до універу. Треба ще води з собою взяти, бо фізра буде останньою. А після неї, ще по сонцю треба дійти до дому. Отож бо, пройшло 15 хвилин, а я вже поїв, одягнув шорти, темно синього кольору, з примітивним принтом, у…-
6.5 K • Ongoing
-
-
Розділ
2 Частина
МОЖЕ БУТИ ПРИСУТНІЙ СУРЖИК! /Міра/ — Не рухайся, бо переріжу тобі горлянку, – о ви б бачили, знову ж таки, ті обличчя. Бійтеся мене, може я якась хвора, та можу і справді перерізати горло. — Дівчина, ти що з глузду з'їхала? Відпусти його! – Ага, спочатку відпущу, а потім і мене…-
6.5 K • Ongoing
-
-
Розділ
Перше слово
"У суботу ввечері я зловив кайф, напився, покрокував до залізниці та влігся на рейки в очікуванні поїзда об одинадцятій годині. Я поклав два великих шматки цементу собі на груди й ноги. Поїзд під'їжджав дедалі ближче й ближче... Я все чекав на нього, трішки посміхаючись губами від…-
3.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
1 Частина
Вся ця історія, відбувається в Богом забутому місці. А саме, на планеті Земля. Де люди, продвинулися настільки в технологіях (в особливості Україна, яка посідає перше місце, по розвиненим технологіям), що, їм би позаздрили самі Марсіани, якби вони були. Хоча. Хто знає, може Марсіани…-
6.5 K • Ongoing
-
-
Розділ
Викрадення
Яскравий літній день, щебечуть пташки. Під ніжними промеменями сонця, лежачи на яскраво-зеленій траві, ніжився темноволосий юнак. Він тихо мугикав щось собі під ніс, він згадував свої старі подорожі, те як він вільно мандрував світом. В його думках крутилися слова, про те, чому він…-
700 • Ongoing
-
-
Розділ
Ніл.
Він завжди казав що в нього «все добре», «все гаразд», «мене нічого не турбує». Кожен з нас знав, що це не так і ніколи таким не було. Та розпитати ніхто і не наважувався. Наші 102% перетворилися на повний нуль між нами. Та визнавати це, означає визнати те, що щось було. Він…-
767 • Ongoing
-
- Попередній 1 2 3 Далі