Лабіринт
Какаші з кимось бився, Юме ледь могла розрізнити в змазаних силуетах шинобі. Знайти його виявилося неважко. Дівчина недовго блукала потоками снів, перш ніж вийшла на звуки битви у густих лісових…
Удар у відповідь
Це було вже четверте село. Мабуть, що останнє у можливій зоні перебування ворога. Почасти Какаші був радий цьому, адже гроші, виділені на місію, танули зі швидкістю снігу у спекотний погожий…
Ворог
Каімін Хіруне, підозрювана у вбивстві чотирьох шинобі, формально — куноічі-втікачка, імовірно переховувалася в одному з селищ на кордоні країн Вогню та Дощу. Саме у тих місцях Какаші знайшов загиблих під…
Контакт
Цього разу йому снилася Рін. Її обличчя, скам'яніле, що перетворювалося на маску, очі, з яких йде життя, вирване його власною рукою, біла заграва Райкірі, що заливала світлом все довкола, сліпила,…
Маски
Карі сиділа біля пам’ятного каменя, просто так, на плитах, підігнувши ноги. Вона намагалася приходити сюди якомога частіше. І раніше — до того, як селище остаточно прокинеться. Однак сьогодні знову довелося…
Не(Команда)
Цієї команди не хотів ніхто. Усім трьом було майже по п'ятнадцять, і кожен з них ледь склав підсумковий екзамен. Як працювати з настільки “обдарованими” випускниками, Какаші й гадки не мав.…
Грані реальності
— Сон?.. — здивувався Какаші. Він роззирнувся, прислухався до відчуттів. Дійсно, на ґендзюцу не було схоже. Він же не який-небудь там генін, що тиждень тому закінчив Академію. Хатаке навчився розпізнавати…
Знайомими стежками
В тиші ледь чутно падали краплі. Починався дощ? Чи це були градини поту, або, може, звичайна вода, що капала з наскрізь промоклих балок під дахом, з зіпсованих потопом меблів та…
Біля переправи
Веселенького ранку, Конохо. Уме уже давно проснулась і просто лежала на ліжку розглядаючи стелю над собою. Сьогодні на порядку денному окрім доповіді для П’ятої її ще очікувало чергування в госпіталі,…
Милосердя Учіх та серце Кіби. Не відпущу. Глави 16-23
Глава шістнадцята Дивись Розділ 4.16. Глава сімнадцята Дивись Розділ 4.17. Глава вісімнадцята «Скине зайвий одяг на пісок. І від обрію до краю, де ти?.. Відгукнись, благаю!», – Арсен Мірзоян…