-
Розділ
25.07.24
Зіниці розширені, серцебиття – норма Морзянкою каже: "у тебе сім днів Тобі терміново потрібна новесенька форма" Гангрена околиць поглинула праведний гнів Тіло повільно вбирає отруту міста Очі безжально випалює смог Всі ми зроблені з різного тіста Кожен з нас сам собі… -
-
Фанфік
Радянський лад
поки рýчій пливе своїм чередом я стиха зітхаю, щоб поділиться гріхом — отож, праведна влада признала мене таким собі зрадником, що розруху несе. в той день же почали гатити дверьми, викрадали людей — так просто, серед пітьми. рукописи вже догорали в вогні, а майор до світанку різав шрами на мені. вдома на мене чекала родина: бідні батько з сестрою, люба господиня. через кілька ночей…-
132 • Jul 5, '24
-
-
Розділ
Місто
Хмарною димкою вкрилося небо; ні, це не туман. Артом болючі крилаті ракети вдаряють по ріднім місцям. Ранок зустріли горем і смутком, тиша зустріла містян, Коли стало видно пожарище люте - світла забракло нам. І все ж об'єднало і горе і лютий, зима, а за нею Весна, у боях…-
53 • Ongoing
-
-
Розділ
РАДЯНСЬКИЙ
поки рýчій пливе своїм чередом я стиха зітхаю, щоб поділиться гріхом — отож, праведна влада признала мене таким собі зрадником, що розруху несе. . в той день же почали гатити дверьми, викрадали людей — так просто, серед пітьми. рукописи вже догорали в вогні, а майор до…-
260 • Completed
-
-
Розділ
Реквієм путіну
Здригнулось пекло, як почуло, Що в край пекучий завітав, Не будучи він Богу вірний, Братом диявола той став. Чорти розбіглись як ті кури, Розкаляючи вогонь На тих факелах настінних, Вітали не гнучи голов. Диявол гірко посміхнувся: " Как же так праізашло?". Пошкірились рогаті,…-
195 • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ 1. Про кого? Стіни?
Мій персонаж ненавидить мене, хоч казав, що любить мою присутність у думках і переживаннях. У Нього є тепер власні думки і переживання. Колись я повірила тому, що сама створила, це «що» з часом перетворилося в «когось», тепер я шукаю його у потаємних скринях пам'яті, у кожній…-
1.7 K • Ongoing
-
-
Розділ
Я любив музику, не гітару
Одна гітара на обох На якій я не вмію грати. Ти приносив завжди мені, даби я міг її сховати. Твоя мати говорила:"Візьмися за навчання" А ти мені:"Я неначе забуваю, що таке навчання, коли музика грає у мені" Десь опівночі ти пропав. Проте, зустрілися пізніше. Біля тебе була…-
217 • Ongoing
-
-
Розділ
Не збудуєш майбутнє щасливе…
Не збудуєш майбутнє щасливе, Як минулого не знатимеш геть. Я не людина: розправлю крила, як птиця, Над прірвою часу вознесусь, наче світло. А часу не має, його вкотре гублю, Немов крізь пір'я піском розтіка. Я жити справді, справді люблю, А чи люблять інші це так само, як я? Чи…-
378 • Ongoing
-
- Попередній 1 2 3 … 22 Далі
