12 розділ

– У мене не вийде … – спробувала слабо заперечити Ейлін, але вона відчувала, що здається, що навіть якщо в неї не вийде, Рейтан все зробить сам, їй потрібно довіритися йому і розслабитися.  Вона буквально танула в його обіймах, чоловік бачив її покірність і це заводило його ще сильніше. Він підхопив Ейлін на руки, як пушинку, і відніс до своєї спальні, де обережно опустив на широке ліжко.

Ейлін тремтіла всім тілом, їй було страшно ось так лежати поряд з чоловіком, який шалено її хотів.   Але в той же час усередині неї піднімалося таке солодке відчуття, млість, томлення. Рейтан роздивлявся дівчину, посміхаючись.

– Ейлі, кішечка, яка ти гарна. Потім він притулився до неї, почав гладити волосся, ніжно цілувати обличчя, знайшов губи Ейлін; його руки блукали по всьому тілу.

” Як  приємно ” — подумала дівчина, вона не очікувала, що Рейтан може виявитися таким лагідним.

Чоловік потягнув за пояс халатика Ейлін, і вид оголених, округлих грудей дівчини  завів його ще сильніше, Ейлін відчула його губи і язик на своїх грудях, сосках.  Рейтан пестив їх неквапливо, ніжно, наче коштовність.

Іноді він відривався від грудей Ейлін, але тільки для того, щоб палко шепотіти їй на вухо:

– Ейлі, ти чудова, ти прекрасна, ти зводиш мене з розуму …

Його руки знову ковзали по всьому тілу дівчини, звільняючи від одягу, що залишився.
Ейлін здавалося, що вона під гіпнозом, енергія сексу та пристрасті обволікувала її.    Це було якесь приємне  божевілля.    Інакше вона б не дозволила зняти з себе все, залишитися оголеною, беззахисною, і такою напрочуд прекрасною у своїй наготі.

На якийсь час вона взагалі перестала усвідомлювати те, що відбувається, повністю віддавшись у владу дотиків та поцілунків.  Раптом торкання руки Рейтана трохи нижче за її живота повернуло дівчину в реальність, і вона інстинктивно спробувала відсторонитися і зрушити ноги.

— Не треба… Я боюсь…

– Маленька, не бійся, я дуже обережно, обіцяю, моя королева, – чоловік обсипав її поцілунками, і водночас пестив пальцями.

— Отак, моя дівчинко, тобі подобається? — уривчасто говорив він.

І Ейлін то здавалася його силі, то знову затискалася:

– Рейтан, це боляче? — спитала вона ледь чутно.

– У мене ніколи не було такого досвіду, але я не зроблю тобі боляче, я хочу показати тобі, як це чудово, а якщо буде дискомфорт, ти мене зупиниш, добре?

Рейтан казав правду, він справді не хотів завдати Ейлін ні найменшого болю, і сам переживав, все-таки він такий ніжний, тендітний, треба стримувати.

Ейлін, хоч і боялася, але була вже не в силах протистояти тому солодкому почуттю, що розливалося по всьому тілу.

Вона прискорено дихала, здавалося, серце зараз вискочить.  Рейтан ліг на неї, він насолоджувався цим відчуттям – шкіра до шкіри, йому хотілося ще більше відчути цей момент, посилити його. Він притулився до Ейлін ще щільніше, пестив її стегна, голосно стогнучи від задоволення.

Чоловік немов відчайдушно зголоднів, і насититися міг тільки за допомогою цих дотиків.

Ейлін  подавалася йому назустріч, теж притискаючись усім тілом, вона відчувала його силу, його бажання, відчувала поцілунки, чула ніжні слова.

Зазвичай Рейтан не вирізнявся особливою ніжністю, якраз навпаки. Він любив жорсткіший секс, але не зараз, ні. Сьогодні він буде акуратним і дбайливим, виявляється, це дуже кайфово бути таким з коханою дівчиною. Не поспішати, не думати тільки про своє задоволення, а повільно і поступово розкривати її, прибирати затискачі і страхи.

Ейлін довірливо притискалася до нього, пестощі чоловіка розслабили її, і тому коли він повільно почав входити в неї, вона насторожено завмерла на мить, але не відсторонилася, тільки глибоко зітхнула і сильніше обхопила його за плечі:

– Рейтан…

– Усе добре, маленька? Не боляче?

– Ні… – Ейлін заплющила очі і ще тісніше притулилася до Рейтана, вона відчувала його рухи в собі, це було так дивно, так чудово, чоловік володіє нею, уперше в житті…

Рейтан повільно увійшов у неї глибше, але не до кінця, не сьогодні, їй не має бути боляче.  Ейлін застогнала.

– Маленька, все добре?

– Так… Так приємно…

Їх рухи ставали дедалі синхроннішими, дихання частішим і переривчастішим…  Ейлін відчувала його…  Яка насолода, він повільно рухався усередині, змушуючи її нестися на межу реальності…  Вона чомусь знала, що може цілком довіритися Рейтану, він зупиниться, якщо вона попросить, але Ейлін уже не хотіла, щоб він зупинявся…

Болю майже не було, тільки коли чоловік подався вперед, долаючи перепону всередині неї, але до того моменту вона була сильно збуджена, і практично не відчула дискомфорту, тільки застогнала голосніше.   Їй здавалося, що Рейтан весь у ній, що заповнив її всю, його рухи ставали дедалі інтенсивнішими, чоловік голосно стогнав:

– Дитинко, так, як добре…

Ейлін віддавала себе Рейтану повністю, він відчував це і божеволів від насолоди.  Він відчував її всередині, теплу, вологу, покірну.  Сильна судома пройшла тілом чоловіка, раз, потім ще й ще, він упав на Ейлін, важко дихаючи:

– Моя, моя…