І

В іншім житті сподіваюсь на диво,

Що моє серце через тебе не стало вразливим,

Що не переживала я біль від розлуки,

Що не тремтіли ні очі, ні руки

В іншім житті сподіваюсь на чудо,

Що таки пізнала не раз твої губи,

Що скуштувала на смак я кохання

І що не грала в ігри на вибування

В іншім житті думаю: буде все просто,

Ти будеш торкатися мого волосся,

Мого серця й душі без вагання,

Що розділимо ми почуття кохання

В іншім житті …. А чому не у цьому?

Ми б ходили в кіно ,у парк і театр,

Цілувалися під дощем, сиділи на ватрі,

Співали пісні та були б щасливі.

Чи, може, так буде колись і у цьому?