Розділ 3

Спартак увійшов до кав’ярні й обвів поглядом простір навколо себе. У залі панувала затишна атмосфера: м’які дивани, приглушене світло і приємна фонова музика сприяли спокійній атмосфері. Аромат свіжоприготованої їжі наповнював приміщення і посилював апетит.

Спартак одразу помітив свого коханого Женю, який сидів за столиком у кутку. Чоловік був одягнений у звичайну білу сорочку, яка підкреслювала його гарну фізичну форму і впевненість у собі.

Коли Суббота підійшов до столика, Женя зустрів його яскравою усмішкою і теплим поглядом. Ну точно сонечко…

Спартак усміхнувся у відповідь і сів навпроти коханого. Чоловіки почали обговорювати меню та обирати страви. Навколо панувала приємна атмосфера, і молодший розумів, що зараз йому ніщо не заважає насолоджуватися цим моментом із коханою людиною.

– Спартачку, я хочу сьогодні поїхати зал. Ти зі мною? – несподівано запропонував Женя, поглядаючи на молодшого.

Спартак здивовано подивився на Женю, не очікуючи такої пропозиції від нього. Зазвичай він не проявляє ініціативи піти в зал. 

– Щось сталося? Чому ти так раптово пропонуєш? 

– Якщо не хочеш, то так і скажи. Я ж не змушую, – Женя трохи насупився. 

– Я ж не казав, що не хочу. Просто здивований… Звісно, я з тобою, – усміхнувся Спартак.

Задоволений Женя розквітнув від радості, адже він проведе більше часу з коханою людиною. Не важливо, в якому місці і як. Старший цінує такі моменти, адже чоловіки часто багато працюють, не виділяючи собі часу на відпочинок. Вони обидва щиро люблять свою роботу, іноді віддаючись їй повністю. 

Спартак усміхався кінчиками губ, з теплом дивлячись на свого сонячного коханого. Він розумів бажання Жені проводити більше часу разом, адже сам цього бажає усім серцем.

– У мене через 2 години ще одна лекція, і я вільний, – сказав Женя. 

– Я звільнюся близько 18.00. Мені потрібно сьогодні прийняти кілька клієнтів, – відповів Спартак.

Янович кивнув, приймаючи інформацію. Він уже почав подумки обмірковувати, чим порадувати коханого до його повернення додому. 

Закінчивши з обідом, Спартак заплатив за двох, не дозволяючи це зробити Женьці. Старший уже й не намагався сперечатися на цю тему. Марно.

Коли вони разом вийшли з кафе, Женя зупинився, не доходячи до машини Спартака і наповнюючи легені свіжим повітрям. Приємний вітер пестив шкіру і розчісував волосся, створюючи відчуття польоту і свободи. Було не спекотно, але й не холодно, ідеальна погода для прогулянок і насолоди красою міського буття. Усе навколо здавалося просякнутим сонячними променями, сповненим життям та енергією.

Спартак зупинився на дорозі, озираючись, і, не помічаючи шуму й метушні навколо, не зводив очей із Жені. Він побачив, як чоловік зупинився на площі, заплющив очі і насолоджувався прекрасною погодою. У цей момент увесь світ наче зупинився, немов час завмер, щоб дати йому можливість зануритися в цей момент. 

Женя був такий прекрасний, його кучері грали від вітру, а усмішка на обличчі могла змагатися з сонцем. Він вдихав і видихав повітря, немов намагаючись вхопити кожну крихту цього сприятливого моменту, щоб запам’ятати його назавжди.

Спартак відчував, як його серце сповнюється ніжністю і любов’ю. Він розмірковував про те, що ж він такого зробив у своєму житті, що зустрів свого хлопчика, який вміє цінувати і насолоджуватися простими речами.

У цей час Женя, щасливо всміхаючись, наздогнав Спартака і, взявши за руку, міцно поцілував у щоку, розділяючи своє щастя з коханою людиною. Його серце було наповнене радістю і задоволенням життям. Чарівне відчуття.

Спартак тепло усміхнувся такому щирому прояву почуттів свого сонечка. 

– Тебе підвезти до універу? – запитав він Женю, з ніжністю дивлячись на нього. 

Старший похитав головою, відмовляючись. Його каштанові кучері мило підстрибували, бавлячись із сонячними променями.

Спартак вирішив не сперечатися з Женею, розуміючи його бажання прогулятися до універу, щоб довше насолодитися гарною погодою. Молодший попрощався з чоловіком і сів у машину. Женя дивився вслід коханому з теплою усмішкою, злегка примружуючи очі. Після лекції в нього були плани, тож він із нетерпінням чекав вечора.

***

Після лекції Женя вирушив у торгівельний центр. У Спартака день народження не скоро, але чоловік захотів зробити молодшому подарунок. Він помітив, що останнім часом Спартак якийсь напружений і задумливий, але він не хоче тиснути на коханого, вирішивши просто зробити йому приємно. Женя довіряє Субботі. Якщо молодший захоче поділитися з ним своїми думками або проблемами, Женя вислухає і підтримає.

Женя довго думав над подарунком, щоб це не було дрібницею, але й не щось пафосне і дороге. Він вирішив зупинитися на краватці в стилі Спартака. У молодшого ціла колекція різних краваток, тож Жені було важко обрати щось нове, поки його погляд не натрапив на одну, що вирізняється з-поміж інших.

Чоловіча краватка, прикрашена вишуканими бордовими вставками. Здавалося б, скромний чорний колір краватки підкреслює її класичний стиль, але завдяки бордовим вставкам, вона набуває певної індивідуальності та неповторного характеру. Крім того, поєднання чорного і бордового кольорів створює витончений контраст, який надасть образу мужності і сили. Якраз для Спартака.

Уявляючи коханого в цій краватці, Женя мрійливо усміхнувся, задоволений вибором, і пішов з обраним подарунком до каси – розплачуватися за покупку. Попросивши упакувати подарунок як слід, він подякував касиру і вирушив додому.