Реінкарнація Безробітнього Третій Шанс

Передмова

 

Цей фанфик є продовженням закинутого фанфика іншого автора, посилання я розміщу в коментарях.

Короткий опис подій 6 попередніх (не моїх) розділів : Рудеус знову прокидається немовлям, сином Зеніт і Пола Грейратів, він повністю пам’ятає минуле життя, події минулого повторюються з незначними відхиленнями; коли Рудеусу було кілька років, до нього прийшов Орстед і дізнався, що той все пам’ятає, давши вказівку слідувати минулому циклу до нових інструкцій, Бог-Дракон відправився в своїх справах.

 

Розділ 7.1 Все нове- трохи призабуте старе

В мене залишились спогади з двох минулих життів, але моя пам’ять, на відміну від вашої, пане Орстеде, не ідеальна, моє перше життя закінчилось для мене більше 80 років тому назад, і я пам’ятаю його так, як звичайна людина пам’ятає події більш, ніж 80-річної  давності. Що стосується спогадів з мого другого життя, то взяти для прикладу сім’ю Ейрис, я пам’ятаю, що її батька звали Філіп, пам’ятаю, що в нього було два брата,  одного звали Джеймс, але як звали іншого – я не пам’ятаю ; я не зможу передбачити всі пастки і засади, згадати всіх, з ким зустрічався в минулому житті , те, як мають розвиватись всі важливі події, майте це на увазі, пане Орстеде.
Я пишу через те, що зараз якраз в тому віці, в якому в минулому житті сповістив Полу, що хочу навчатись в магічній академії разом з Сільфі, це стало причиною моєї відправки в сім’ю Бореасів, що мала ключовий вплив на моє подальше життя, зокрема на мої стосунки з Ейрис, на знайомство з Руєджером, першу зустріч з Кішірікою і отримання від неї ока передбачення, тож я хочу отримати від вас інструкції.
Ваш вірний союзник Рудеус Грейрат.

 

Лист з таким текстом я лишив у домовленому  місці близько 4 місяців тому назад, і ось я отримав відповідь, яку можна звести до “ слідуй минулому життю до нових інструкцій “, окрім цього в листі писалось, що в домовленому місці залишено невелику суму золотом і основну інформацію з книги про створення фамільярів, яку я написав в минулому житті. Ну що ж, сподіваюсь я не провтикаю.

 

***

Ейрис мене покинула, вдруге.  Я знав, що так буде, і на цей раз я знаю її мотиви, але всеодно на душі якось важко.

• Щось ти часто позіхаєш, хлопче, що ж тебе турбує ?

Дівчина з смуглою шкірою і бредами віком близько 18-20, поряд з нею білошкіра дівчина років 15, яка скоса позирала на мене, все як минулого разу.

• Мене звати Сюзана, це Сара, а вас як звати.

Ні, не все як минулого разу, на цей раз поряд зі мною була моя нова подруга

(я) – Я Рудеус Грейрат, поряд зі мною Немнявка

(Н) – рада познайомитись

Голос Немнявки був приглушений через маску, що приховувала нижню частину її лиця

(Сю) –  Я не розчула, ти б не могла зняти маску, тут наче не так холодно

(Н) – Ні

(Са) – у вас якісь проблеми  ? Сюзана просто хоче поговорити

(Сю) – Не злись Саро, думаю в них є причини бути неговіркими

(Са) – Ага, причини

 

Я став згадувати, що сказав їм минулого разу

(я) – я їду на Північ, щоб розшукати свою матір

І тут я задумався, я ж знаю, де моя мати, може мені слід негайно вирушити її рятувати ? Ні, нема сенсу, моїй матері нічого не загрожує, вона не відчуває ні страждань, ні переживань. Мій батько і сестри хвилюються, Роксі попаде в халепу, Талханду, Лілії,  Вірі, ще декільком людям доведеться натерпітись, але це не велика аж біда, якось вже загладжу перед ними свою вину.

• Ти мене чуєш ?

(я) – А ? Вибач, я все прослухав

(Н) – він з регіону Фітоа, не чули про інцидент телепортації ?

(Сю) – чули, так ви відти родом ?

(Н) – він так, я з Великого Лісу

(Сю)- як ви познайомились

(Н) – він викрав мене в мого господаря. Хехе, знатно він йому тоді  врізав

Немнявка легенько вдарила мене кулаком об плече

(Н) – Руд, подивись які дівчата, досить переживати

(Са) – пф

 

І так, ми приїхали, той же самий постоялий двір, той же самий не надто привітни     й чоловік, тільки кімната інша, двомісна. Цегляна стіна покрита старими килимами, невеликий камін, і два малі ліжка.

(Н) – хух, нарешті, я вже запарилась в цій масці

Дивлячись на Немнявку,  згадував наше знайомство. Це був вечір, я прогулювався по порту Роз і почув крики з відчиненого заднього вікна таверни, не зумівши перебороти цікавість, я став під самим вікном

– знову крала їжу

– ай, я зовсім трохи з’їла

– я попереджав ? Попереджав ?

– ай, я була голодна, ай, не треба !

Недовго думаючи я застрибнув у вікно і побачив як на кухні великий жирний мужик б’є маленьку дівчинку років 10-12.

(я) – що тут відбувається !

Ошарашений чолов’яга секунд 10 просто дивився на мене, а потім почав кричати

(ч) – ти блять хто ? Якого біса ти сюди застрибнув

З грізним видом він став неспіша іти на мене, з допомогою магії я облив його водою, яку зразу ж перетворив в лід

(Я) –  повторюю питання.

(ч) – це моя рабиня, вона тут куховарить, і користується цим, щоб красти харчі

(я) – ти пробував краще  її годувати ?

(ч) – я годую її достатньо

Я перевів свій погляд на дівчину, в неї було 4 вуха – 2 людські, два кошачі ; заяча губа, чорні плями на щоках і верхній губі, права нога була сантиметрів на 4 менше лівої. Досить таки характерна зовнішність, таку швидко знайдуть, якщо вона втече, або якщо  її викрадуть.

(я) – як тебе звати

– Мене ? Ви до мене ? Мене називають просто Потворою.

Потворою ?! Та я закохався, як тільки її побачив. Ну може я трішки перебільшую, але вона справді була досить симпатична –  руді кучері,чорні веснянки, милий носик і ідеально блакитні очі, єдиний недолік, як на мене – заяча губа.

(я) – де твої батьки ?

(П) – не знаю, мене викрали, як мені було 5 років

Я глянув на чолов’ягу

(я) – чули про супердів

(ч) – так
(я) – я подорожую з одним з них

Після цих слів я взяв дівчину на руки і вистрибнув з нею у вікно. Пізніше, дізнавшись, що вона не знає мови звіролюдей, я назвав її Немнявкою.

 

(Н) – Знову літаєш ? Давай чогось смачненького поїмо

( я) – давай

Ми направились в таверну, що була на першому поверсі, і я замовив пару жарених курчат, Немнвяка полюбляла солодощі, але цей заклад не мав в меню десертів. Поки ми вечеряли, я оглядався, я старався згадати людей, зі свого минулого життя, в минулому житті я помер у віці 74 роки, в цьому містечку я жив близько двох років, отже я не був тут 72 роки. 72 роки, тільки подумати. Ну і що мені робити зараз, під час нашої зустрічі в Нижній Щелепі Червоного Вімра Орстед наказав мені слідувати минулому життю до того, як я отримаю запрошувальний лист з академії, який на цей раз має прийти на рік швидше, адже він дасть свою рекомендацію. Орстед дасть свою рекомендацію, отже, мені не треба здобувати собі славу ? Чи треба ? Мені було наказано слідувати минулому життю, але я вже вніс серйозну корективу, викравши Немнявку, і догани від Орстеда я поки не отримав, отже мені треба слідувати тільки в основних деталях, приїзд до Бореасів, подорож по континенту демонів з Руїджером і Ейрис, розставання з Ейрис, значить я можу тут просто сидіти і чекати запрошувального листа ? Орстед дав мені “трохи “ грошей – 20 імперіалів, еквівалент 600 золотих Асури, більше, ніж півкілограма платини, величезна сума для звичайної людини. Але напевно байдикувати все ж таки не варто, треба буде сходити з Немнявкою на полювання. Чи варто мені зв’язуватись зі Зустрічною Стрілою ?

(Н)- останнім часом ти багато думаєш, з такими темпами в тебе до 20 з’являться морщини

(я)- мені вже більше 120

(Н) – ага, а я найкрасивіша дівчина на світі

(я) – Після Сільфії

(Н)- це та подруга дитинства, про яку ти розповідав ?

(я) – так. Цікаво, де вона зараз, чи все з нею впорядку

(Н) – бачу, про Ейрис ти вже забув, зазвичай спогади про колишню дівчину проганяють новими дівчатами, а не спогадами про більш колишню.

Повечерявши в таверні ми повернулись в кімнату. Я швидко зняв одяг і заліз під ковдру, Немнявка полізла до мене

(я) – Тут є два ліжка

(Н) – без тебе мені знову насняться кошмари

(я)-  я б можливо повірив в це, якби ти не гладила мій прес

Немнявка усміхнулась, між половинок її верхньої губи стирчав кінчик язика, я торкнувся до нього пальццем

(Н) – ей, я ж просила так не робити

Немнявка з ігривою сердитістю вдарила мене в плече. Скільки їй ? Напевно близько 12, за законами цього світу, переспати з нею з моєї сторони буде цілком нормально, але я не буду з цим спішити. Погладивши дівчину по голові, я відвернувся, вона притиснулась ближче і поклала руки на мої груди.

І так, вирішено, я знову почну працювати із Зустрічною Стрілою, зрештою, я б хотів врятувати Сару, хоч і не планую зближуватися з нею.

Зробивши зарядку, поснідавши і пробігши ранкову пробіжку, ми з Немнявкою відправились в місцеву гільдію брати замовлення, де зіткнулись із Сюзаною і Сарою і в результаті прибились до їх групи.

 

Розділ 7.2 Деколи нове – це таки нове

Немнявка мала талант і до фехтування ( і це при дефекті ніг ) і до магії, але до магії її талант був більшим, зокрема її вдалось навчити безмовній магії, тому в групі вона виступила саме як маг. При тому, що я стримувався, а Немнявка ще була юна і відносно недавно почала опановувати магію, такі два компаньйони були сильним посиленням для будь якої групи і нас радо приймали в будь-яку мисливську групу. Ми заробляли гроші і славу, а в переривах між полюваннями, я вчив Немнявку, магія королівського рівня – блискавка і шок поки що були заскладні для неї, але метати кам’яні кулі, льодяні стріли, облити ціль водою і заморозити її, вогняна куля, а також магія зцілення – це все Немнявка опанувала і постійно відточувала свої вміння.

Так проходило наше життя в невеликому містечку на півночі континенту, місяць за місяцем. Я врятував Сару і в якості нагороди попроси пасмо її волосся . Потім я прибився до групи що йшла полювати на дракона і вбив дракона випередивши “графік ” на цілих 9 місяців.

З того випадку пройшов місяць і я побачив нове замовлення на дракона, невеликий чорний дракон оселився в лісі поблизу містечка Старі Пагорби і нападав на селян з сільських околиць, сказавши Немнявці, що мені треба відлучитись на місяць, я лишив їй гроші і швидко відправився на полювання. Вистежити дракона завдяки соколиному оку (яке я отримав від Кішірікі ) і вмінню відчувати манну було нескладно, кам’яними снардами я обезкрилив його і поразив ноги, місце, де дракон впав, я перетворив на глибоке болото, яке заморозив, в результаті чого дракон був скований промерзлою землею, а його щелепу я покрив товстим шаром льоду, впевнившись, що дракон не зможе вирватись, я приступив до проццесу створення фамільяра

(я) – закликаю сили світла і пітьми, відкрийте мені приховане

В моїй руці з’явилась невелика книжечка. Книга про фамільярів, яку я написав в минулому житті, мала більше 400 сторінок, те, що для мене написав Орстед, представляло із себе радше зошит із товстими палітурками і 30-ма сторінками, ніж книгу, для будь-кого, окрім мене, він був би абсолютно безтолковим, але мені було достатньо самих лише магічних кругів.

Розгорнувши зошит на потрібній сторінці, я став створювати магічний круг, час від часу  поглядував на дракона, можливо обачніше було вбити його зразу, але на створення магічного кругу для створення фамільяра необхідно декілька годин, а мені потрібна якнайсвіжіша драконяча туша.

Нарешті закінчивши створення кругу і перевіривши, чи все зроблено правильно, я добив дракона кам’яною кулею і розтопив лід, дістав з кишені волосся Ейрис і акуратно поклав на дракона. Ну що ж, плоть звіра, волосся дівчини, воля заклинача. Ну і звичайно магічне коло і манна, в цей момент я згадав, що манну було недостатньо просто направити в магічне коло, треба було контролювати її рух і розподіл, інакше витрати манни будуть в рази більші. Це було проблемою, Орстед не переписав інструкцій з цього приводу, а згадати напевно, які елементи кола потрібно живити, я не міг, залишалось тільки наситити манною все коло і сподіватись, що моїх сил вистачить.

Я пригнувся, щоб торкнутись руками потрібних елементів кола і став направляти манну, стараючись “заживити ” кожен елемент кола

(я) – наповнись моєю силою і скорись моїй волі !

Коло засвітилось, я продовжив живити його манною, пройшло пару хвилин і я вже почав хвилюватись, але нарешті світло охопило і драконячу тушу, знадобилось ще декілька хвилин, перш, ніж почалось саме створення фамільяра, я вже витратив більше манни, ніж мав в минулому житті і був змушений продовжувати витрачати свої сили. Нарешті в середині кола спалахнув стовп полум’я магічне коло стерлось і там, де був його центр, тепер була дівчиноподібна постать.

Вона була схожа на Ейрис, точніше, її лице було майже точною копією обличчя Ейрис, волосся було темно-червоне, більшу частину тіла прикривала чорна чешуя, що мала форму латного обладунку

(я)- нарікаю тебе Сирія

– дурнувате ім’я

(я) – тоді Кріс

(К) – це вже краще

(я) – спи

Кріс заплющила очі і розчинилась в повітрі.

Я взяв зошит з схемами магічних кругів

(я) – закликаю сили світла і пітьми, сховайте це від посторонніх очей

З тексту заклинання могло скластись враження, наче предмет просто стає невидимим, але він щезав, він не переміщався в інший вимір, ні, він поєднувався з манною, і розчинявся в ній, це закляття потребувало величезних витрат манни і це була не разова витрата, манна витрачена на таке зачарування предмету, починала відновлюватись тільки після його розчарування, більшість людей змогли би за раз використати таке закляття тільки на одному невеликому предметі, на щастя, мої запаси дозволяли мені тримати “розчиненими” в манні багато корисних речей, в тому числі найціннішу реліквію моєї релігії. Завершивши справу, я швидко відправився назад в Розенбург

Минуло ще пару місяців, я сидів в таверні, і снідав, Немнявка сиділа поряд, вона виросла, і не тільки в плані здібностей, її домагання ставали все серйознішими, мені варто буде поговорити з нею про це, проблема була в тому, що я не знав, які стосунки з нею мені потрібні. Час моєї відправки в магічну академію наближався, там я побачу Сільф і стану її чоловіком, чи погодиться Немнявка стати другою ( нульовою? ) дружиною, першість я б хотів віддати Сільфії ( зрештою треба було слідувати минулому життю ) чи варто  чекати зустрічі з Роксі для одруження на Немнявці ? Богині таки було б варто віддати друге місце, хоч і третє звучить наче непогано, Ейрис в будь-якому випадку посувається,  дещо несправедливий стосовно неї, але зрештою  вона отримає Ринію і Пурсену, до речі, першу треба буде позбавити цноти, тоді її викуп обійдеться дешевше. Так, наче все розпланував, лишилось тільки повідомити Немнявці, що вона буде моєю третьою дружиною, і вижити після її реакції.Поки я обдумував, як підсипати Немнявці в напій заспокійливе, вона перервала мої роздуми

(Н)- навчиш мене новим закляттям

(я) – Хм, що б ти хотіла навчитись ?

(Н) – болото, ти постійно використовуєш це закляття, а я досі навіть не знаю тексту заклинання

(я) –  теж навіть не знаю тексту заклинання

(Н) – ти казав, що спочатку потрібно навчитись використовувати закляття промовляючи заклинання, а вже потім можна навчитись використовувати його без слів

(я) – зазвичай так і є, але це закляття придумав я, і воно із самого початку було безмовним, я використовую його інтуїтивно і  тому не знаю, чи зножу навчити когось це робити

(Н) – але спробувати варто ? А як щодо кам’яного снаряду?

(я) – Для закляття кам’яного снаряду потрібно створити невелику водяну кулю, вкрити її шаром каменю, розігріти до шаленої температури і направити в сторону ворога, перегріта вода при перетворені на пару, створює вибухову хвилю, а кам’яна оболонка перетворюється в обломки.

По суті, це був аналог гарматного вистрілу, закляття було ефективним проти скупчення відносно несильних ворогів, які знаходяться на відстані до декількасот мертів, при певних обставинах, ефективність була як в блискавки, при цьому витрати манни і часу були суттєво менші

(я) – водяна куля, нагрів води, кам’яна куля, ти знаєш всі ці заклинання, але чи зможеш ти їх скомбінувати ? Втім, думаю, це всього навсього справа практики.

(Н) – я буду старатись

(Т) – ей, Рудеус

Тіматі був в дверях таверни, і він явно був радий тому, що знайшов нас так швидко, підійшовши до нашого столику він привітався

(Т) – Рудеус, Немнявко, як справи ?

(я) – досить непогано, а у тебе ?

(Т) – чесно кажучи, не дуже, після смерті Міміра в нас в команді недобір

(я) – ви втратили свого лікаря, це серйозна втрата

(Т) – ага, і ми ніяк не можемо знайти йому постійну заміну, тож я б хотів запропонувати вам постійне членство в нашій групі

(я) – Ем, Тіматі, не подумай, що це відмовка, я планую поступати в університет магії…

(Т) – Хм? Чого ти там зібрався вчитись ?

(я) – ти переоцінюєш мене, до того ж навчання в такому закладі, це не тільки отримання знань, а і заведення корисних зв’язків. Тож я не буду приєднуватись до жодної групи на постійній основі, але якщо вам потрібен хтось для однієї місії, ми з Немнявкою радо до вас приєднаємось.

(Т) – ну якщо так, то збираємось завтра на світанку там, де завжди.

(я) – а на що полюємо

(Т) – як завжди, земляні вовки

Ах, земляні вовки, напади цих монстрів на людські поселення вже давно стали рідкістю, через цінність їх шкур і те, що ці монстри були відносно несильними, якщо тільки не збивались в зграї з декількох десятків особин, мисливці давно віддалили їх ареал від населених пунктів.

Продавати необроблені шкури було можна тільки місцевій гільдії, тож закінчивши полювання ми зразу направились до неї, коли в нас приймали шкури, до мене звернулась одна із працівниць гільдії

• Ви Рудеус Грейрат ? На ваше ім’я прийшло два листи, пройдіть за мною

Через декілька листи були вже в мене. Один був від університету магії, а інший від Орстеда. Я вирішив прочитати їх, коли повернусь в свою кімнату.

Як я і очікував, в листі від університету мене запрошували на навчання на особливих умовах. Лист прийшов всього на 8 місяців раніше, ніж минулого разу, вже був квітень і мені не варто було зволікати, якщо я хотів почати навчання  в університеті на рік швидше.  В листі від Орстеда обговорювалось місце майбутньої зустрічі.

(Н) – що там

(я) – університет магії королівства Реноа запрошує мене на навчання, мені пропонуються особливі умови.

(Н) – а в другому

(я) – привітання від старого друга і пропозиція зустрічі

(Н) – І що тепер

(я) – я б хотів встигнути в академію до того, як почнеться навчальний рік

Лице Немнявки спохмурніло

(Н) – тобто ти полишаєш мене ?

(я) – ти досить талановитий маг, думають тебе з радістю приймуть на навчання. Ми заробили тут 60 золотих асури, третина з них твоя

(Н) – третина ?

(я) – хочеш половину ?

(Н) – ні, третини достатньо

(я) – я трохи докладу і грошей стане на оплату навчання і на проживання

(Н) – справді ?!

Лице Немнявки засяяло.

(я) – вирушаємо завтра.