Признання Іда та Тодорокі

Глава 4

Признання Іда і Тодорокі. 

Хлопець лежав відвернутий, хоч він і був старостою класу, і мав би всіх підтримувати, але чогось він не міг, дуже нервував, тому він лежав, дивився в стінку, всім відповідав коротко. Зайшов лікар Іда піднявся і спитав. 

— Як там Тодорокі?

Це він вже питав 10 раз за цей день. 

— Я ж вже казав, що все добре, жити буде. Йому стало краще, давай тебе до нього перевезу, раз так хвилюєшся. 

— Так, якщо можна, мені буде легше. 

Невдовзі його перевезли до Тодорокі, він знову лежав без свідомості, насправді, він приходив в свідомість, але рідко, бо сил було мало. Ідо було заборонено ходити, все тіло жахливо боліло. Як тільки медбрати пішли він підвівся глянув на Тодорокі. Він встав, підійшов. І почав у розпачі цілувати обличчя, потім наблизився до губ і поцілував. 

— Будь ласочка, живи. Я тебе кохаю. 

Тихо промовив він. Потім сів поруч і поцілував ще раз Тодорокі в губи, тут він відчув на своїй голові руку Тодорокі і побачив очі, які відкрилися і лагідно дивилися йому у вічі. 

— Все добре Ідо, я не помру. Житиму заради твого кохання. 

Через декілька тижнів Іду виписали, але  він кожен день відвідував Тодорокі, який вже добре себе почував. Невдовзі виписали і Тодорокі. 

Був пізній вечір Іда збирався спати, але тут почувся стукіт в двері. 

— Так, так, заходь. 

Відповів Іда. Тодорокі зайшов у кімнату. 

— Щось хотів? 

Тодорокі кивнув. 

— Іда я хочу з тобою поговорити, про те, що я почув тоді у лікарні, може це мені наснилося, але я так хочу, щоб це було правдою. Ти тоді сказав, що кохаєш мене, це правда? 

Іда почервонів, затремтів взяв Тодорокі за руки. 

— Таааакккк, я тебе кохаю, але не подумай нічого поганого, я не гей. 

Тодорокі посміхнувся і поцілував Іду в голівку. 

— Кохання буває поганим, тільки якщо воно за гроші, а те що ти кохаєш мене, хлопця, це добре, я теж тебе кохаю, заспокійся, нам можна кохати один одного. Я такий радий, що це правда була, а не сон. 

— Але це ж ми обидва виходить гомосексуали…

— І що? Кохати хлопця це так незвично, але не неправильно. 

Тодорокі посміхнувся і обіймав Іду, він його повалив на ліжко і почав цілувати в губи пристрастно. Іда відповідав на поцілунок, зняв окуляри і відклав. 

— Мммм так, як же я тебе кохаю. І нехай, я хворий, але мені радісно від цього. 

— Будемо зустрічатися? 

— Ммм два хлопці? Тааак я хочу, але чи можна? Чи нормально? 

— Ідо я тебе кохаю, а це найголовніше, навіть якщо це не правильно, ми ж це робимо один для одного. 

— Добре, якщо для тебе це правильно, то я згоден. 

Ідо поцілував Тодорокі в шию. І вони далі купалися в коханні, так, цілуючи, і гладячи один одного. Тут Тодорокі зняв сорочку, бо йому було жарко і поліз далі цілувати Іду, Тенья поклав руки на груди Тодорокі, трохи тремтячи, почав м’яти їх. Шото розстібнув сорочку хлопця і почав цілувати його груди. Іда від такого аж простогнав і почервонів. 

— Я збуджуюся, не треба так робити. 

— Чому ж? Тобі ж приємно. 

— Але це непристойно…

— Так, але ми ж разом удвох в кімнаті, мені це подобається, тобі теж, нас ніхто не бачить. Ніхто не дізнається, що ми таким займалися. 

Ідо видихнув.

— Мммммхххх, добре роби, що тобі подобається кохання моє. 

Тодорокі всміхнувся і далі продовжив цілувати, вилизувати груди Іди, той же гладив Тодорокі по голові. Щось тверде почало втикатися в пах Тодорокі, він посміхнувся і розстібнув штані Іди. 

— Тобі допомогти? 

Іда здивовано глянув на Тодорокі. 

— Ти про що? 

Тодорокі посміхнувся. 

— Дозволиш мені зробити все як я хочу?  

Іда кивнув. Тодорокі зняв труси і взяв спочатку прутень Іди до рук і облизнув. Потім і до рота, і почав старатися язиком, Іда поклав руку на голову Шото, присунувши його ближче. Він запрокинув голову.

— Ти ж теж збуджений? 

Тодорокі кивнув і смоктав все швидше. Тут Іда простогнав від подібного. Він спустився і розстібнув ширінку хлопця, вийнявши з неї прутня, і гладячи його, дрочачи. Тодорокі прискорив темп до максимуму. 

— Ах, я зараз кінчу. 

Іда кінчив, Тодорокі це проковтнув. 

— Смачно. 

Тодорокі теж кінчив. 

— Мммм, ти прекрасний. 

Тодорокі витер за собою, викинув. 

— Тодорокі, лишись спати зі мною.

Тодорокі кивнув, вдягнув труси, але зняв штані, і в футболці, і в трусах влігся у ліжко, посміхнувся. Іда перевдягнувся прямо при ньому і теж ліг поруч, і вони заснули.