Header Image

    — О, доброго ранку чи краще сказати ночі? – Вітається Тоні , трохи не очікуючи , що о пів на четверту хтось із месників також може прийти на кухню, а тим паче символ моральності Америки. – Бурулька, ти чого тут? Щось не схоже на тебе – посиденьки вночі з чашкою кави, це більш моя фішка.

    — Привіт, Тоні,- відповів Стів трохи наляканий раптовою появою друга. — Я…не спиться мені просто. 

    Чесно кажучи Стів вигляд до чортиків нервовим. І як тільки-но Старк зайшов до кімнати почав збирати аркуші з малюнками в папку з іншими ж такими , намагаючись як можна швидше впихнути всі до сховку, поки нічний гість не підійшов ближче і не побачив ці витвори мистецтва. 

    — Щось ти смиканий якийсь , здається тобі досить кави, друже. – Не дивлячись на свою зацікавленість в стані Стіва Ентоні пройшов повз нього, впевнено прямуючи до кавомашини, все ж таки для цього він сюди й прийшов. 

    — Так, Тоні, ти правий, піду я вже краще. – Неочікувано підірвавшись з місця і вхопивши з собою папку з малюнками та набір олівців так званий художник вилетів з кухні. 

    Старку залишалося лише стояти на місці й кліпати очима. Його здивувала така поведінка друга. Він звичайно знав , що його компанія не одна із найприємніших і жарти не всім до вподоби, але ж не настільки. Зазвичай люди просто просили його прикрити писок чи якось намагалися віджартуватись, але точно не бігали від нього.

    Поки роздуми Ентоні продовжувалися ароматна кава заповнила чашку до країв. А чоловік, зголоднівши за години роботи в майстерні взяв декілька незрозумілих витворів з тіста, замовлених кимось із команди, і захопивши каву підійшов до столу.

    Увагу мільярдера привернули два аркуші паперу, що лежали на дивані, недалечко від місця де сидів Стів. Напевно простору стало мало і він став викладати малюнки ще й поряд з собою. Взявши обидва аркуші в руки Тоні почав роздивлятися перший – на ньому був зображений його портрет і він був здивований і це навіть трохи прояснило ситуацію з тим, що Стів вилетів з кухні. Боявся , що від приколів Старка не відіб‘ється тоді? Переглянувши перший малюнок він перейшов до другого , той був значно цікавіший. Ентоні стояв мовчки, як-то кажуть , немає слів, одні емоції. На цьому малюнку Тоні був зображений майже без одягу. Єдине, що прикривало його тіло це сорочка і боксери, але сорочка була розстібнута , демонструючи торс Старка, а ноги трохи розведені, від чого тканина спідньої білизни обтягувала ерегований член.

    ***

    Вилетівши з кухні Стівен швидким кроком попрямував до кімнати. Чорта з два він ще раз буде малювати за межами своєї кімнати. Думки заповнювали його голову. Як можна було оце, так проколотись? А Тоні бачив малюнки? А якщо і так?

    Хлопець був в розпачі. Він навіть не знав як можна виправити цю ситуацію чи що взагалі можна зробити. Ну, але якщо з іншого боку , тепер наважуватись , щоб розповісти про свої почуття чи взагалі думати, чи треба щось розповідати, чи ні не обов‘язково – Тоні й сам вже встиг допетрати , що до чого.
     Насправді Стів хотів розповісти. Навіть не так, він жадав цього. Кожного дня бачити об‘єкт своєї симпатії поряд і не могти ні обійняти, ні притулись, ні навіть словом ніжним не назвати – не виносимо. А коли Тоні проводив коханку чи коханця , то серце просто розривалось на шматки. Він розумів , що Старку начхати на його почуття і єдине , що він може отримати у відповідь на освідчення – це жарти зі сторони друга, тому не наважувався щось розповідати йому. Але факт закоханості залишався і Стіву доводилося миритися з цим, просто пересиджуючи в кімнаті та малюючи. За цей час він міг вже зібрати галерею в честь величного Ентоні Старка, в якій був не проти мешкати.

    Неочікувано для Стіва у двері постукали й не дочекавшись власника кімнати відчинили. На порозі показався Старк.

    — От хотів запитати, Стіві, тобі часом натура не потрібна? – Розмахуючи знайденими малюнками промовив Тоні. 

    — Я все поясню! – Відразу після цього Стів пошкодував про свої слова – пояснювати взагалі-то не було чого. 

    — Справді? Ну здивуй мене.

    Старк як завжди був самовпевнений , він з посмішкою підійшов до ліжка на якому сидів Стів та вмостився поруч. 

    — Ну…- завагався хлопець. – мені немає чого сказати. 

    — Справді? Твої відверті малюнки зовсім не варті уваги? 

    — Вибач, що тобі довелося це побачити. Я справді не думав, що хтось прийде на кухню в таку годину, а тим паче, що я забуду малюнки. 

    — Добре, з цим розібралися. Але мене цікавить одне питання – чому ти взагалі малював цю порнографію зі мною? 

    — Тоні, давай просто забудемо про це? – Стів підвівся з ліжка. – Вже доволі пізня година… 

    — Стіві, ти тепер мене ще й з кімнати хочеш виставити? Тобто я навіть не маю права знати, чому став об‘єктом твого натхнення? – Чоловік відверто потішався з поведінки Стіва. 

    — Я не певен , що ти це хочеш знати… 

    Він ще більше почав вагатися, сподіваючись, що Тоні просто встане з ліжка і сказавши «ну добре, забудемо» вийде з кімнати, але Тоні не така людина – він до кінця буде вишикуватись правди , і Стів потихеньку втрачав надію на подальше мирне життя у вежі Старка. 

    — Досить тягти кота за причандали. Розповідай. Ми вже дорослі хлопчики, ніхто сварити за такі малюнки не буде, мені справді цікаво. 

    — Я кохаю тебе, Тоні. 

    Після цих слів Старк захотів розсміятися, хоча це скоріш було б нервовим. Та ні, не може такого бути. Роджерс був не з таких. Та Господи він же був натуральнішим , чим та кава, що кожного дня пив Ентоні. 

    — Ха-ха, дуже смішно. Довго думав? 

    Такої реакції Стів очікував , але тільки за винятком, що сміх буде насмішкуватий, а не недовірливий. 

    — Зачекай, ти мені не віриш? 

    — А чого я маю тобі вірити? Жодного разу не бачив тебе з хлопцем. Біля тебе тільки що і роблять, так крутяться довгоногі, стрункі красуні. 

    — Ну так, зате тебе зі всіма побачити можна. Кожного дня нових приводиш. Залишилися в Нью-Йорку люди з якими б ти не спав? 

    — Постій, ти ревнуєш? – Тоні примружився не вірячи своїм очам. 

    — Ти тільки допетрав? Не такий ти вже і геніальний, раз раніше не помітив. 

    — Гей, обережніше з висловами! 

    Стів капітулюючи підняв руки, не знаючи , що ще можна в цій ситуації сказати. Запала незручна тиша. Кожен думав про своє. Ситуація була обговорена, але не всі моменти прояснені до кінця, що турбувало Старка. 

    — Чому ти не казав раніше? 

    — Тоні, я тебе кохаю, але хоча б крихта самоповаги у мене є. – Не здивований погляд чоловіка він пояснив: – ти кожного дня водиш нових коханців і коханок, і знаєш, це не те щоб якось мотивує розповідати про свої почуття. Та і ти не складаєш враження людини, якій потрібні серйозні стосунки. А в мої часи просто провести ніч і розпрощатись не було чимось правильним. Зазвичай після освідчення люди одружувались та заводили декілька кудлатих дітлахів. 

    — То ти у нас романтик, виходить. – Тоні посміхнувся, але побачивши вираз обличчя Стіва також посерйознішав. – Ну так, можливо мої дії не дуже транслювали мій стан, але я не те щоб був в захваті від цих всіх людей, що пройшли крізь моє ліжко, мені б цілком вистачило одного певного хлопця, але мені здавалося, що він натурал і моїй симпатії не місце бути. – Тоні піднявся з ліжка, повільним кроком наближаючись до Стіва. – Проте сьогодні я дізнався , що можливо трошки помилявся на рахунок нього. 

    — Тепер моя черга питати, чи ти серйозно. 

    — Цілком. 

    — Які ж ми два дурні,- посміхаючись промовив Стів. 

    — Говори за…м-м – договорити Тоні не дали, хлопець закрив йому рота своїм , наполегливо цілуючи. 

    А Старку особливого запрошення і непотрібно було, він облишив всі спроби щось відповісти та підкольнути Стіва словесно і просто віддався тому в руки. Так, визнавати , що його до чортиків збуджує владність капітана та його накази, Тоні не хотів, але утримуватись також не міг – набридло придушувати це бажання в собі.
    Стів притиснув його до себе та поклавши руку на потилицю поглибив поцілунок, від чого Тоні в кінець зрозумів, що стовбичити посеред кімнати не варіант і краще перейти на ліжко.

    Коли Стіва штовхнули на м‘які простирадла той був змушений відпустити Старка й очікуючи подивився на нього.

    Тоні не став зволікати й знявши кросівки зібрався на Стіва, сідлаючи стегна, але цілувати та якось пестити він не поспішав, він постарався скинути з себе цю пелену захвату та емоцій і серйозно подивитись на ситуацію.

    — Стів, зачекай-но,- з прикрістю зупинив дії хлопця Старк,- я з превеликим задоволенням би продовжив, але зараз я не готовий до тих серйозних стосунків , які хотілось б мати тобі, а тим паче відповісти , що кохаю тебе. 

    Туман перед очами Стіва ніби розсіявся, він перестав погладжувати спину чоловіка під одягом і просто поклав руки тому на стегна, без сексуального підтексту, лише від нестачі варіантів куди їх ще можна було втулити. Він подивився на Старка так само серйозно , з легкою ноткою розчарування і відповів:

    — Так, я розумію. Не будемо квапитись.

    — Але це не значить , що я не хочу тебе. – Він нахилився ближче до обличчя Стіва і прошепотів: – Повір, як би не твої моральні норми, які я просто не можу дозволити собі переступити, ми б тут і зараз перевірити каркас цього ліжка на міцність, на злість Романової, що спить за стінкою. – Тоні відхилився назад і продовжив: – Тому , будь ласка, дай мені час звикнутись з думкою, що я тепер офіційно можу посягати на твої сідниці.

    — Добре, Тоні,- з щирою посмішкою погодився Стів, уявляючи вираз обличчя Наташі, як би та почула о четвертій ранку стогони з його кімнати. До вияснення хто ж ця пасія капітана приєднався би і Клінт, Стів був впевнений.

    Задовольнившись реакцією хлопця Старк зліз з ліжка та взувшись знову нахилився до Стіва, що за цей час встиг змінити положення та сісти на краю постелі.

    — Тоді на добраніч, любий. Я б залишився, але моя сила волі не залізна,- попрощався Тоні, залишивши на губах Стіва легкий поцілунок.

    ***

    Йдучи до своєї кімнати Ентоні був трохи пригнічений, що через його походеньки направо і наліво Стів не сказав про свої почуття раніше. Але ще все можна виправити, так? Принаймні Старк на це сподівався. Стів справді йому був не байдужим і повестися з ним як з якоюсь кральою з клубу він не міг, але і до серйозних стосунків Ентоні був не готовий. Все ж таки за його життя зі стосунків, котрі підходили під статус «серйозні» були лиш з Пеппер і та його не витримала. Хоча належне їй віддати треба, вона і справді могла приструнити Старка та змусити його більш слідкувати за собою    – збільшити кількість сну, здорової їжі, більше виходити на свіже повітря , витягуючи його на побачення, а також якось намагалася звести спожиток алкоголю до мінімуму. Але всі ці старання зійшли на нанівець після розриву , хоч інколи вони з Роуді й забігали до нього наставляти на шлях істини, але у їх відсутність Ентоні так само проводив години у майстерні, компенсуючи нестаток сну кофеїном , а голод фаст-фудом, при цьому лиш іноді вибираючись на тренування з командою та на завдання.
    При цьому всьому життя його цілком влаштовувало, але він розумів , що почавши стосунки треба бути шукати компроміси зі Стівом, він не той , хто прийме такий саморуйнівний спосіб життя і якась краплина схожості у них з Пеппер була.

    Дійшовши до своєї кімнати Старк вирішив, прийняти душ та лягати спати, залишивши роздуми на потім.

    ***

    Прокинувшись зранку Стів недовго думаючи вирішив піти снідати, що-що, а сніданок він не пропускав і цей день не став винятком, тому одягнувшись він попрямував на кухню.
    Що ж , сьогодні у нього був настрій заморочитись, тому між вибором між пластівцями і омлетом з тостами обрав другий варіант. Одягнувши фартух і увімкнувши свій плейліст хлопець почав готувати. Майстром він в цьому не був, але щось на базову рівні міг.    Взявши декілька яєць і молоко Стів почав збивати їх в однорідну суміш при цьому подумки повторюючи текст пісні, намагаючись уникнути думок про нічну ситуацію з Тоні. Але попри всі спроби виходило не дуже, його засмучувало, що він так легко і швидко кинувся в обійми Старка. Тримаючись декілька місяців просто поруч, іноді поглядаючи на Тоні Стів тримався молодцем і ніяк не виказув про свої почуття, витягуючи це професіоналізмом.

    Все ж таки правду кажуть, що якщо знаєш що людина ніколи не буде твоєю любити її можна нескінченно довго. Фантазувати про стосунки, про те як ця людина відповість взаємністю, про спільні вечори і побачення, та просто думки про побут разом уже вистачало ,щоб посміхнутися та запастись терпінням. Куди складніше було подивитись правді у вічі і признати, що ти цій людині по цимбалах – і не подобаєшся, і вона тебе не ненавидить. Просто ви існуєте разом. Тож коли Старк сказав, що Стів йому подобається всі запобіжники зірвались і хотілося компенсувати цей час проведений в очікуванні дива. І коли Тоні все зупинив, Стіва ніби окатили відром крижаної води, змушуючись повернутись в реальність.

    Звук тостера відірвав хлопця від самокопання і він поспішив викласти композицію на тарілку. Зі шматочків підсмаженого хліба зробив два сендвічі розрізавши їх на трикутники та поклавши в середину листя салату , слайси бекону та томату. А омлет завернув в конвертик також загорнувши в нього начинкою. Відступивши на крок назад Стів оглянув картину повністю і результат він був цілком задоволений. Вийшло настільки естетично та апетитно, що хоч в Pinterest викладай.

    — О Господи, Капітан Америка готує, коли ще я зможу побачити таке видовище? – Почувся голос з-за спини.

    Обернувшись він побачив Тоні у всій красі –    справді у всій красі, бо цей домашній одяг і його вигляд після сну йому личили куди більше ніж коли він одягався так, ніби щойно зійшов з обкладинки Forbes. Хоча насправді він виглядав прекрасно будь-де і будь-коли. Тут у них з Мерлін Монро була деяка схожість – одягни Старк хоч мішок з-під картоплі виглядав би в ньому не гірше.

    — Десь я бачив цей погляд…м-м, пригадую – сьогодні вночі, коли завадив твоєму художньому процесові. – Ентоні підійшов до кавомашини, бажаючи отримати ранкову порцію кофеїну. – Я знову не вчасно?

    — Та ні, ти якраз, будеш снідати?

    — Виглядає смачно, тому не відмовлюсь. Кави? – Отримавши кивок у відповідь він почав робити і другу порцію, поки Стів збивав ще одну суміш для омлету. – Так що за погляд?

    — Ти виглядаєш надзвичайно мило з цим скуйовдженим волоссям після сну. – Сказав Роджерс незручно посміхнувшись.

    — Та ти що, дякую. Ти також маєш непоганий вигляд, було б звісно краще, якби фартух був на оголене тіло, але і так доволі мило. Взагалі не знав, що тут були такі речі. – Посмішка не оминула і обличчя Старка. Він поставив два горнятка на стіл та присів. – До речі, що ти робиш сьогодні увечері?

    Це питання Стіва трохи збентежило. Він знав, що зазвичай йшло за такими словами, але не був впевнений, що Тоні так швидко запросить його на побачення. Він очікував, що його «роздуми» триватимуть декілька днів. Схоже ,що ні. 

    — Нічого. Мій вечір цілком вільний.

    — Як ,що до машинного кінотеатру – я, ти, зіркове небо, чудовий фільм та розкішна машина?

    ***

    Ніхто із чоловіків не очікував, що вечір так раптово настане. Обидва були зайняті своїми справами, тож коли П‘ятниця повідомила, що до їхньої зустрічі залишилися мізерні пів години вони почали швидко збиратись, намагаючись встигнути до назначеного часу. Старк, який щойно вийшов з майстерні попрямував у душ, ну а Стів же намагався зрозуміти який одяг краще підійде для першого побачення. Йому б не завадила допомога Наташі, але за це довелось би дорого заплатити відповіддю на її запитання: куди він збирається? З ким? Як так вийшло , що з Тоні? А відповісти саме зараз на це він не був готовий, тому доводилось самому ламати голову. Остаточний свій вибір він зупинив на класичній білій футболці, синіх джинсах та трохи темнішого за відтінком бомбера. Вирішивши, що для походу в кіно зійде. Але коли по нього зайшов Тоні, який вигляд пречудово у чорному светрі та сірих брюках Стів трохи засумнівався.

    — Я не знав, що у нас офіційне побачення,- натякаючи на своє вбрання промовив хлопець.

    — Все добре, ти маєш чудовий вигляд. Це я трохи перестарався. Ходімо? – Вказав на двері Старк.

    Стів гадав, що він знає все про складність вибору, проте коли перед ним з Тоні постало завдання обрати найменш примітну машину з колекції мільярдера він зрозумів наскільки помилявся.
    Все ж таки зробивши свій вибір вони виїхали з стоянки вежі Старка, бажаючи встигну на показ. По дорозі вони звісно заїхали в МакДональдз, а вже в’їжджаючи на паркінг кінотеатру взяли на касі два відерця попкорну.

    Фільм, який обрав Тоні, прагнучи показати, як він виразився, «золоті часи» кінематографу був пречудовий, проте Стіва більш цікавив сам Тоні, який поводив себе занадто невимушено на відмінно самого Стіва. Він відпускав непристойні жартики, які Стів потроху переставав засуджувати, а з часом навіть почав сміятись з них, іноді вставляючи свої репліки. Також він намагався непомітно поцупити шматочок картоплі фрі коли його порція закінчилася , а ще постійно невбачай доторкався, то поплескуючи по коліні після якогось жарту, то просто поклавши долоню на стегно на що тіло Стіва зрадливо сильно реагувало.

    Звісно це не зкрилося і від погляду Старку. Почекавши ще трохи , даючи Стіву час для прояву ініціативи, він зрозумів, що після нічної відмови Роджерс не бажає її проявляти знову, тож Тоні довелося брати ситуацію під свій контроль.

    Старк поклав руку на щоку Стіва, повертаючи його обличчя в свій бік і трохи нахилившись промовив:

    — Як ти ставишся до поцілунків на першому побачені?

    — Пречудово,- відповів Стів і відразу ж піддався уперед, розцінюючи запитання як зелене світло.

     В цей час він був готовий дякувати усім богам за те, що Тоні був таким розуміючим.
    Старк цілував повільно та чуттєво, нікуди не поспішаючи та повільно погладжуючи великим пальцем шкіру на обличчі Стіва. Він намагався зробити все правильно. Люди ж так і роблять на перших побаченнях – намагаються справити гарне враження?

    Коли поцілунок скінчився і Тоні повернувся на попереднє місце прибравши руку,натомість Стів поклав свою голову йому на плече, відчуваючи потребу хоч якось доторкнутися до чоловіка знову, на що той посміхнувся та взявши попкорн вкинув собі до рота, дивлячись на екран.

    Другий поцілунок не змусив себе довго чекати , за ним послідкували третій й четвертий , які ставали все пристраснішими та між якими з кожним разом зменшувались інтервали.

    Незабаром терпець Тоні урвався й він запропонував:

    — Може вже поїдемо додому?

    — Чекав поки ти це скажеш.

    Хутчіше виїхавши з стоянки вони попрямували до вежі Старку. Тоні, як не дивно, навіть зараз примудрився знайти час , щоб увімкнути якусь    пісню зі свого плейліста. Вибір пав на чудову “Highway to Hell” і , що іронічно, Стів був певен до пекла вони все ж таки потраплять з тим, як їздив Тоні. Але в його інтересах було доїхати як умога скоріше, тому засуджувати він не наважувався.
    Коли вони вже прибули до вежі , то , здається, обтерли всі стіни поки дісталися потрібного поверху, постійно зупиняючи для цілунків та обмацування один одного.

    — До тебе чи до мене?

    — До мене ближче, – відповів Стів виходячи з ліфта.

    Зайшовши до кімнати Стів та Тоні квапились дістатись до ліжка і не бажаючи гаяти часу, почали роздягатися ще з порога, через що весь шлях був вкритий одягом. Он при вході кросівок Тоні, трохи поодаль верхній одяг Стіва, а поруч і саме взуття, далі футболка, светр , що Тоні намагався зняти водночас із другим кросівком, який доля занесла аж під ліжко , розлучивши з іншим таким ж.
    А коли вони нарешті забралися на постіль Старк, який увійшов у смак контролю ситуації , наполіг , щоб Стів ліг насолоджувався процесом, використовуючи перевагу в численності досвіду як контраргумент.  Найбільше, що так захоплювало Ентоні у вигляді напівоголеного Стіва це його шкіра. Вона була настільки світлою та ніжною на дотик порівняно зі шкірою на його власних руках. І, на диво, без жодних рубців та шрамів. Провівши нігтем невелику лінію на місці якої миттєво проявилася червона смуга Старк зрозумів, що найкращим порівнянням буде полотно для малювання. Іронічно – художник сам став полотном. І вирішивши, що грішно буде залишати полотно без малюнку Тоні припав до шкіри губами лишаючи на ній бордовий слід. Нависши над Стівом Старк почав підійматися вище, залишаючи свій «підпис» всюди. Не оминув ,звичайно, і шию.

    — Тоні, може перейдемо до головної частину , бо я так довго не протягну.

    —  Звісно. – Взявши з тумбочки лубрикант, чоловік все ж вирішив запитати: – Я розумію, що ти дорослий хлопчик, але ти впевнений ?

    — То-оні!

    — Вважатиму, що це «так».

    Швидко розправившись з ременем та ширинкою джинс Старк стягнув їх разом зі спідньою білизною,  кидаючи це все на підлогу до інших речей. Його увагу відразу перевернув ерегований член Стіва , який він обхопив долонею починаючи повільно водити верх-вниз, поки в цей час іншою відкривав лубрикант , а закінчивши з цим змазав сфінктер починаючи потроху вводити перший палець. Щоб перекрити дискомфортні відчуття Тоні став швидше водити долонею на члені, а також нахилився для поцілунку.
    Через декілька хвилин Старку вдалося ввести три пальці , а невдовзі закінчити з підготовкою взагалі , під кінець якої Стів був готовий кінчити від однієї стимуляції простати, що Тоні пообіцяв спробувати якось іншим разом.  Знявши з себе вже ненавистні за цей вечір брюки чоловік змазав свій член лубрикантов, не в змозі більше відтягувати цей момент та повільно увійшов у Стіва, а давши тому трохи часу звикнутись з відчуттями почав рухатись з кожним поштовхом набираючи швидкість.  Натрапивши на простату Тоні був готовий зробити це ще мільйон разів, лиш би знову почути цей стогін, що пролунав з вуст капітана. Ще його ім‘я так в житті ніхто не викрикував як цей красень, який розпластався на простирадлах з таким виглядом, як в жодних еротичних та порнографічних фільмах актори не могли.

    Наближаючись до піка, Стів обхопив Тоні ногами за поперек намагаючись зробити поштовхи сильнішим та глибшим, але довго це не протривали – невдовзі Стів фінішував, виплескуючи сперму між їхніми з Тоні тілами, який вслід за партнером кінчив. Він ліг поруч зі Стівом та промовив:

    — Хочу випити, але підозрюю, що у цьому приміщені діє сухий закон.

    — Сьогодні зробимо виключення. Сходиш за чимось зі своїх запасів?

    — Якщо дозволиш взяти свій халат.

    — Та будь ласка. Я поки у душ сходжу.

    — Не поспішай , як повернусь приєднаюсь, спинку потру.

    ***

    Вийшовши з кімнати з посмішкою на обличчі Старк відразу наткнувся на стоячу поряд жінку. — Наступного разу хоч покличте свічку потримати.
    — Обов‘язково, Романов.

     

    0 Коментарів