Кошмар Шото

Глава 8

Тодорокі і Іда разом спали у ліжечку, але раптом Іда прокинувся від жару, що йшов від Тодорокі. Добре, що вони були в кімнаті Тодорокі, він миттю встав, відкрив морозилку і дістав лід, поклав на гарячу сторону Шото. Він шепотів. 

— Любий, прокинься. 

Хлопець водив льодом по Шото обличчю. Але Шото стало гірше, він почав кричати і виділяти вогонь. Ідо взяв повністю лід і кинув йому на частину вогню. 

— Шото прокинься! Ти гориш! 

Закричав він і легенько бив по щокам хлопця. Тодорокі розплющив очі і видихнув. Ідо посміхнувся. Тодорокі потихеньку почав сам себе охолоджувати. 

— Ти весь горів, як ти рятувався, коли спав сам? 

— Я прокидався сам вже від смороду ліжка, бо воно пропалене. 

— Так, я пам’ятаю, як ми гасили пожежу. І після того Айзава, попросив щоб декілька ночей хтось поспав поруч на дивані. І я тоді погодився. Ти такий милий був. 

У Тодорокі потекли сльози. 

— Вибач, що я такий проблемний, просто я розслабився і дав собі повністю заснути, коли я жив сам я старався не втомлюватися до такої степені. 

Ідо обійняв Шото. 

— Ну, любчику, все добре, тобі треба добре спатки, все добре, не треба контролювати сон, а то не будеш висипатися. 

Він прижав його до своїх грудей. Шото посміхнувся і заліз головою під піжаму. Іду зітхнув і відчув язик Шото на грудях. Синьоволосий гладив по голові коханого, який зняв з нього сорочку і притулився до грудей. Врешті решт, Шото заснув на грудях Ідо, і той теж ліг спати, вклавши Шото.