Арія загубленої

Страшенна темрява жахів

Була зі мною усе життя.

Вже не чекала я на диво,

На свого серця каяття.

Боялась я людей завжди,

А може то мене вони.

Хоч і вірю в світло я,

Загасла до життя жага.

Дружба й щастя шалене –

Всі слова ці не для мене.

Була одна я і самотня,

Мене забрала та безодня.

Та дружби вашей світло

Віднайшло в мені тепло.

Тепер сім’ю знайшла.

Тепер в нього повірила