Header Image
    Фандом: .Оріджинал
    Попередження щодо вмісту: Ж/Ч

    Наступні 3 випробування дались дівчині не легко. Спочатку їй треба було за 3 хвилини проплисти туди і назад ціле озеро, ніби як для того, щоб перевірити , чи вдастся їй втекти від якогось морського монстра. Другим по рахунку було випробування на біг з перешкодами. Скільки ж разів дівчинка послизнулась, зачепилась за щось і тому подібне. Пробігти без провалів в неї вийшло тільки на 8-ий раз. І останнє випробування було найважчим- пристрелити тварину. Так як Арі дуже емоційна в цьому плані людина , їй було дуже важко. І хоч як би Діксон не переконував її тим , що тут все не так , як в реальному світі, і що тут вони відновлюються з кожним вдихом, дівчина не змогла пройти це випробування.

    -ти надто добра, тобі треба цього позбуватись.- з докором в голосі сказав дік.

    Дівчину це не на жарт зачепило , чесно кажучи, і не тільки.

    -тобто ти пропонуєш всім бути такими як ти?

    -тобто? Це звучить так , ніби я якийсь тиран.- він демонстративно закотив очі і повернувся до неї спиною.

    -повернись до мене лицем , коли я з тобою розмовляю. Ти справжній егоїст і вбити якусь маленьку тваринку для тебе взагалі не було б проблемою. Я кажу неправду?

    Хлопець завмер на секунду , але потім він зрозумів , про що вона говорить і навіть задумався над її словами. Можливо, вона має рацію. Але він не такий жахливий, наскільки вона хотіла його описати. В її світі він би ніколи не пристрелив тварину просто так і це він знав напевно. Вона просто погано його знає ,а тому не варто перейматись тим , що вона про нього думає. Він мовчки зібрав стріли з місця , де вони “полювали” на тваринок і пішов.

    Аріель ж продовжувала стояти і роздумувати нд тим , що вона тільки-но сказала. Вона навіть не шкодувала про це. Весь її розум був затуманений думкою про те , який дік егоїст і просто злістю на нього. Але іншого вибору, як тільки піти слідом за ним, в неї не залишалось. Все-таки вона в незнайомому їй місці від слова взагалі , а заблудитись тут було б не найкращою ідеєю.

    Вони мовчки йшли протягом всього шляху , але…

    В центрі містечка стояв хлопчик і дуже голосно плакав. Аріель вже здалеку почав дратувати цей крик і плач , але коли вони підійшли і коли вона побачила його побиті коліна , то пройнялась співчуттям і різко захотіла допомогти. Вона вже ступила крок вперед, але її обійшов високий широкоплечий хлопець, присів на одне коліно біля хлопчика  і почав промивати йому рану водою з бочки, що стояла поруч та заспокоювати його. Так, це був Діксон. Аріель, так само , як і ви , була в легкому шоці. Діксон не той хлопець, який на перший погляд здається добрим і вічливим. Від нього віє злою та надто впевненою в собі атмосферою. Він скидається на хлопця , якому на всіх байдуже , а тут він стоїть і допомагає маленькому хопчику , на якого ніхто не звертав уваги.

    Коли він закінчив промивати рани то провів біля поверхні колін рукою. Навколо заметушились зірочки і в ту ж саму мить рани загоїлись і їх наче і не було.

    -ти нічого не бачила.-тільки і сказав він, коли піднявся і обтріпав коліно , на якому стояв , від пороху.

    -т…так….звичайно…-заїкаючись вимовила Аріель. Для неї це був такий шок та і крім того….

    В цей момент дік виглядав дуже мужньо і від нього віяв вайб того самого турботливого ведмедя з височезним ростом і приємною аурою. На його фоні будь-яка дівчина відчувала б себе такою маленькою і захищеною , як біля гори. Такого чоловіка хотіла бачити Аріель в Генрі, але він був надто добрим для такого. Звичайно, ця мужність проявилась в дуже милій ситуації, але проявилась… Багато дівчат( і авторка також) мріє про такого хлопця , а знаючи типаж і характер таких хлопців , в майбутньому навіть чоловіка.

    Після цього вони так само мовчки підійшли до якогось сараю , де дік залишив всі свої знаряддя для цих випробувань і коли вийшов , взяв Аріель за руку. Дівчинка стояла в шоці , та і думаю кожна дівчина також в такій ситуації стояла б в шоці , та запитально подивилась на Діксона.

    -не переживай , ти не в моєму смаку. Просто щоб перенести тебе в твій світ нам треба триматись за руки.Ну або хоча б якийсь тактильний контакт. Звичайно , якщо ти хочеш якийсь інший контакт, мені не важко, я хлопець вільний.

    Аріель одразу ж вкрилась рум’яцем, на що хлопець тільки самовдоволено всміхнувся і почав промовляти щось собі під ніс, вочевидь заклинання , щоб повернути дівчину додому.

    Вдома Аріель опинилась буквально за секунду після заклинання , а ще через секунду опинилась в кімнаті абсолютно сама.

    -міг і попрощатись…-ображено промовила та.

    Та в цей же момент їй на телефон прийшло повідомлення від Генрі.

    -привіт, я хочу зустрітись і поговорити. Будь готова сьогодні в 4,я прийду по тебе. Одягни те плаття, що я тобі подарував, будь ласка.

    З якого це дива він має вказувати Аріель, що їй одягати ? Це суто її вибір, і більше нікого він не стосується, але ще більше сваритись з Генрі вона не хотіла ,тому спокійно відповіла.

    -добренько, чекаю.

    І байдуже , що до 4 залишилось всього 45 хвилин, вона пішла заварити собі розчинної кави. І тільки тоді , коли залишилось ще 30 хвилин до виходу ,дівчина почала шукати одяг, робити макіяж і приводити себе до ладу.

    І поки вона це все робила , її думки були зайняті Діксоном. Він такий… Такий був сьогодні.. Навіть слово підібрати важко. Він просто заполонив її думки , і це факт.

    В 4 , як Генрі і сказав , він прийшов по Аріель. Вона виглядала просто неймовірно, хоч і зібралась за пів години, була схожою на принцесу, і точно так само сказав і Генрі. Він простягнув їй руку і вони мовчки кудись пішли. Але… посередині шляху , ну або якійсь його частині , Генрі потягнув Аріель до лавочки , на якій вони сіли ,тримаючись за руки.

    -слухай , Арі, я хотів поговорити стосовно того… Хлопця.. Він хто?

    -це новий знайомий , тобі не варто через нього переживати. -сама не впевнена в своїх словах, сказала Арі максимально байдужим тоном до Генрі.

    -Арі… Вибач мене , що повівся як останній козел. Я подумав і вирішив , що це того не було варте, мені шкода..

    В його очах було стільки співчуття і жалю , що Арі просто не змогла йому відмовити і пробачила. Після цієї розмови вони пішли в одне місце. Дуже класне місце.

     

    0 Коментарів