Komplekser

Чуя ненавидить себе. Страшенно ненавидить. Його справжній русявий колір волосся, сапфірові великі очі і худорляве тіло. З тілом навіть складніше, зовсім недавно він страждав від булімії, а тепер докотився мало не до анорексії, але його вчасно зупинив Дазай – найкращий друг, якого він теж ненавидить. Не те щоб ненавистю він палав саме до Дазая, скоріше до того, що визнавав того досить симпатичним. І взагалі все у Чуї було не так і він все це ненавидить. Але є речі, які Чуя любить. Він любить свою тісну кімнату, з порваними шпалерами, стінами завішаними плакатами і прапор гордості, що висить серед них. Він любить слухати музику, не поспішаючи прогулюючись з одного краю міста в інший, любить розглядати природу та людей під час цього та м’ятне морозиво. Любить нічні листування з Дазаєм чи Акутогавою, любить пісні під гітару, любить дешеві речі (на інші просто грошей немає), любить бути собою. Це досить складно, коли ти знаєш Біблію напам’ять, а 10 заповідей поготів. Це складно, коли твій вибір одягу суворо контролюється, коли ти маєш приходити додому в точно призначений час, складно, коли в будинку все частіше і частіше звучать меси і просто складно тому, що ти настільки втомився – іншим словом просто не описати – що вже пару раз планував договір з дияволом аби якнайшвидше померти.