Historia de un amor

Кожен великий митець мав свою музу. Точніше, свою донну. Для Данте Аліґ’єрі це була Донна Лаура, для Франческо Петрарки – донна Беатріче. Наш сьогоднішній герой теж вважав себе великим діячем мистецтв… а ще й стоматологом, лінгвістом, істориком і правозахисником. Тому у рамзана ахматовича теж була своя Донна – так звали його улюблену вівцю. Але, на відміну від тих двох діячів, чиї імена наш великий лінгвіст не міг вимовити, його любов до Донни була не платонічною, а цілком реальною, навіть із пристрастю. Якщо б про це знав Шарль Азнавур, то пісня “Вічне кохання” була саме про це кохання – невпинне та заборонене, адже всі інші люди дивились на нього, як на звичайного збоченця. Однак, існує легенда, що насправді любов кадирова до вівці Донни стала прообразом для оскароносного фільму “Форма води”, тільки там змінили стать герою, а замість вівці – прибулець. Навіть звернули увагу на ваду мовлення героя. Погодьтеся, неетично було б для фільму, який претендує на Оскар, герой, а тим паче героїня, яка може видавати щось схоже на мовлення тільки тоді, коли тримає у роті член. Тому, героїню фільму зробили німою. Свою мовленнєву ваду кадиров приховував, беручи до рота мікрочлени, бо на роль грізного командира із членом звичайного розміру у роті (як у власному, так й у роті своїх солдат) він не був би схожий.

Але й на цьому магія цього персонажу не скінчається – він приймає всі рішення, у тому числі військові, після наради зі своєю дупою. Дупа, на відміну від кадирова, не має вади мовлення. Вона навпаки, пиздить, як не в собі з приводу та без неї. Тембр мовлення у дупи був саме таким, як би ви уявили, що волохата та кучерява дупа вміє розмовляти. Балакуча дупа навіть має власне ім’я – тіґран кеосаян. По характеру мовлення цієї дупи можна зрозуміти характер стільця кадирова. Якщо дупа говорить писклявим голосом та дуже швидко – це пронос, причому рідкий та смердючий, як і весь руській мір. Якщо дупа кричить – то кількість стільця дуже велика, а характер – інтенсивний. Хоча, частіше за все тіґран кеосаян пердить, тобто дає кадирову поради майже з усіх питань. Якби в нього когнітивні процеси працювали хоча б на соту долю відсотка, то він би дізнався, що більше людей, які розмовляють зі своєю дупою не існує, та він у цьому – унікум, із цим номером можна навіть йти на Україна має талант. Але, він жив на росії, і там цього шоу немає.

Рамзан, як справжній русскій офіцер, сів на стілець (для кожного русского офіцера в ролі стільця виступає скляна пляшка), вимовив “ахмат сила”, і почав думати про те, що приємного робити для своєї вівці, як їй зізнатись у коханні. Його брали ревнощі за те, що Донна проводить багато часу із бараном із сусіднього подвір’я, а не з ним. Оскільки “подумати” та рамзан кадиров – несумісні речі, то він звернувся до своєї дупи за порадою:

– Тіґран, гепчх шмепчх вепчх-дон? (переклад з кадирівської: дупо, підкажи, що мені робити)

– Вувувувуву, вфань с уьіькі

Мабуть, уперше в житті, рамзан подумав і зрозумів, що сидячи на пляшці дупою, не зрозумієш, що вона каже, тому він встав з пляшки.

– О, тьі мєня усльішал, я говоріл тєбє, чьто нада встать с бутьілки. Тьі чьто хочєшь сдєлать?

– Вубх губх бубх-дон

– Чьто? Нє знаєшь, как падайті к сваєй авєчькє?

– Дон!, – радісно сказав великий мислитель, лінгвіст та стоматолог.

– Ну тагда слушай мєня, женщиньі любят внимание, ім пріятно, кагда тьі раді ніх савєршаєш подвіг. Мая Маргаріта мнє сєла на ліцо.

– Тіґран обх жопх рупх-дон, вобх гопх-дон? (переклад: так ти же дупа, яке ліцо?)

– Нє важно. Тєпєрь ана меня любіт і ценіт, чьто бьі я нє дєлал і какім бьі клоуном нє вьіглядєл.

– Гвабх папх жапх-дон! (переклад: зрозумів, мені потрібен подвиг).

Поговоривши з дупою, кадиров знову сів на пляшку із гаслом “ахмат сила” у позу, що нагадує скульптуру Родена “Мислитель”. Тільки його думки були за подвиг, щоб вразити Донну. Але в його голову нічого не приходило. Хоча, у цьому не було нічого дивного. Аж раптом зателефонував урядовий телефон.

– Алло, кхє-кхє, рамзан ахматовіч? Я хочу стать властеліном міра, кхє-кхє, і вьі и ваше войско мнє в етом помогут, кхє-кхє. Вьі, как и раньше, сможетє убівать русскіх, кхє-кхє, чьтоб оні шлі в атаку. Надєюсь, вьі мєня понялі. Вьіполнять, кхє-кхє!

– Дон!

Великий стоматолог був не в собі від радощів, для нього з’явились події, де він зможе зробити подвиг для своєї Донни. Він кожен день знімав відео у тікток, як його славетна армія стріляє з автоматів навіть не дивлячись куди. І все це лише для Неї. Однак, на даному етапі еволюції вівця Донна ще не вміє користуватися інтернетом.