8
від StarkМаріель дивилася на книгу, яку їй подарували батьки і хотілося висказати все що вона думає. Для чого їй книга з дитячими малюнками? Але цього батькам не поясниш. Тому вона просто сказала:
— Бяка, — і ледве взяла в руки важку книгу, яка забрала в маминій бібліотеці. І продовжила читати, хоча із сторони це виглядало так начебто вона переглядала сторінки. Просто для того щоб швидше читати немає ніякої таємної техніки. Потрібно просто багато практики. А чим більше читаєш, тим швидше читаєш. В минулому світі вона вже читала дуже швидко, а тепер здається тут ніхто із звичайних людей з нею не зрівняється. Про мутантів та інших вона не впевнена.
— Здається ми знову не вгадали що їй подарувати, — тихо сказала Тесса.
— Можливо занадто дитяча книга? — запитав Ділан. — Ти тільки диви що вона вибирає.
— Ага, триллер. І що пропонуєш дитині кувати детективи та трилери? Ти таке дивне кажеш. Вона ж просто дивиться на сторінки.
— Ну, дитячі книжки з дитячими малюнками їй не цікавлять. Це факт. Вона в нас така розумна, що аж страшно.
— Ммм, так. Те що розумна, це точно. І це все мої гени. В мене прадід був вченим.
— Та яким вченим. Просто асистентом! — сказав Ділан.
— От не починай. Так що пропонуєш купити дитині? Їй же потрібно якось розвиватися? — запитала Тесса.
— Можливо їй сподобаються енциклопедії? В дитячих є ще багато картинок.
— Гарний варіант, — сказала Тесса та подивилася на те, як Меріель раз за разом перегортала сторінки книги.
— До речі, — сказав Ділан, — я не пам’ятаю що ми купували цю книгу.
— Та… Буває. Можливо її варто віддати на якісь розвиваючи курси?
— Не думаю, що це гарна ідея. Буде занадто виділятися на фоні інших.
— Це вона вся в мого прадіда.
— А він ким був? — запитав Ділан.
— Він був асистентом професора медецини. — сказала Тесса.
— Ого. І що робив?
— Ем… Та так… Допомагав. Поли мив.
— Ти впевнена що він був асистентом?
— Тааа. Не важливо. — сказала Тесса.
— І в кого вона така розумна? — запитав Ділан.
— Тобто ти хочеш сказати що я не розумна? — запитала Тесса.
— Розумна. Розумна. Маріель вся в тебе.
— Отож бо! Самі щось придумаємо.
0 Коментарів