3.

Важко було сказати, коли саме вони дісталися квартири. Здається, на якусь хвилину Суґуру відсторонився, аби вимкнути світло і зачинити крамницю. Тепло швидко зникло, варто було відпустити флориста зі своїх рук. Ця хвилинна пауза дозволила перевести збите дихання. Обличчя горіло від жару, на язику зберігався чужий смак, груди здригалися, а в штанах тиснуло бажання.

Як Суґуру взагалі тримав себе в руках стільки часу? Чи тримав? Відлуння розмови про секс на другому побаченні застрибали у твердих тканинах черепа. Липкі картинки всіх тих безіменних, що були після (чи краще сказати до) Сатору, клейкою вʼязкістю підіймалися нутром до напівзакритих повік. Гортали картинки чужих рук на рідному тілі, жадібних губ на шкірі, грубих дотиків.

Що, як в Суґуру склалося б те побачення і сьогодні інші долоні досліджували обриси мʼязистого тіла? Чужі губи зціловували важке дихання, позначали слиною, куштували на смак?

Сатору хитнув головою, прогнавши набридливі думки. Все це не мало ніякого значення, адже щоб там не малювала уява, реальність була діаметрально протилежна. Суґуру з ним.

На сходах хлопець засумував, знову потягнув на себе. Обіймав за талію, цілував потилицю, насолоджувався запахом важкого парфуму. Йому намагалися чинити супротив, просили зачекати, а Сатору чекати не хотів.

Світло ліхтаря, що виднівся за вікном гостьової, пронизувало нічну темряву. Між ними запала секундна пауза, варто було дверям замкнутися з тієї сторони. Взуття залишилося на порозі, а вони опинилися в тиші кімнати. Суґуру говорив, що у нього є ідея і Сатору радо б вислухав в деталях, що той хоче з ним зробити.

— Ти був таким нетерплячим там на сходах, — у квартирній тиші чужий шепіт здавався надто гучним. — Куди дівся весь запал?

За спробами жартувати в голосі флориста ховалася ніяковість. Хто б міг подумати, що дорослий, досвідчений Суґуру буде соромитися перед ним? Сатору б збрехав, якби сказав, що у самого серце не тріпотіло від хвилювань. Воно взагалі творило якісь не притаманні дива останні декілька тижнів. Стукало, пробивало грудну клітку, рвалося кудись, а заспокоїлося лише, коли отримало бажане. Аби від смаку чужих губ в наступну секунду зірватися у дикі ритми.

От і зараз знову рвалося, вимагало повернути бажане назад, бити власні рекорди швидкості. Сатору йому не відмовляв. Як і бажанню, що горіло у кожній клітині. Куди дівся весь запал? Так ось же він, іскрився на кінчиках пальців, мерехтів в очах, підпалював повітря навколо. Стискав кисень між ними, варто було студенту наблизитися.

Поспіх залишився десь за дверима. Дії були обережними, кроки тихими.

Це, бляха, їхні перші поцілунки. Куди він там летів в крамниці? Ними треба насолоджуватися. Фіксувати кожен дотик, концентруватися на деталях, повільно закарбовувати у памʼяті відчуття. Тепер вони лише вдвох і лише один для одного.

Суґуру зробив крок на зустріч, торкнувся протягнутих долонь. Вони виявилися холодними, але такими мʼякими, знайомими. Пальці повільно повзли вище до передпліччя, окреслили контур гострої ключиці і зупинилися врешті на шиї. Шкіра під ними горіла, збиралася текстурою, тіло реагувало ледь помітним здриганням.

Суґуру зробив ще один крок, майже стерши між ними межі простору. Руки опинилися в білявих пасмах, водили кола потилицею. Сатору прикрив очі, не маючи сил зносити всю цю ніжність спокійно. Він відчував дихання Суґуру у себе на щоках, чув, як той наблизився до вуха і прикладав багато зусиль, аби не піддатися шаленому бажанню. Власі долоні стиснулися на чужих ліктях, коли йому лагідно прошепотіли:

— Я і мріяти не міг, — а слідом обережно поцілували у згин шиї. І ще раз, і ще раз.

Слова пробили товщу льоду, розлетілися кожною клітиною тіла. Дібралися колін, підкосили. Сатору хотілося у відповідь так само зводити з розуму, шепотіти на вухо, торкатися до спазмів у животі. Тільки от він не знав, що у Ґето від можливості тримати його в руках, перебирати волосся, цілувати шию, уже нутрощі працювали в аварійному режимі. Легені відмовляли, а серце гупало десь на дні шлунку. Якби Сатору здогадувався, то був би обережнішим з наступними словами. Але він уявлення не мав.

— Знав би, що буду так від тебе шаленіти, вже—

— Сатору, — власне ім’я найсолодшою піснею злетіло з чужих губ. Важкий шепіт прямо у вухо, пекуче дихання кудись під шкіру. — Не кажи мені такого, — майже благав Суґуру. Ґоджьо життєво необхідно було бачити його вираз, тому він відсторонився, зустрівши туманний погляд, сповнений такого ж бажання.

— Чому? — йому цікаво. Сатору знав, що відповідь нектаром розтечеться стінками шлунку. Змастить тягуче збудження внизу живота, розтопить у самовдоволені. Не міг відмовити собі у такій насолоді. — Я можу повторювати тобі це щосекунди. Божеволію від те—

Фінальний склад потонув в мокрому поцілунку. Серце Сатору, отримавши бажане, знову почало свій забіг.

— Благаю, замовкни, — шепотів флорист, тягнучи студента кудись до дивану. — Мені і так важко стримуватися.

Ґоджьо піддавався, йшов слідом, не відриваючись від солодких губ. Долоні гуляли спиною, лізли під шари одягу, стискали талію. В дурмані бажання було не ясно, як він опинився на дивані під Суґуру. Ґето нависав зверху, придавлював власною вагою тіло, плавив свідомість. Руки Сатору продовжували вивчати напружені мʼязи під светром, язик ковзав слизькими зубами, піднебінням, сплітався з чужим.

Нижче живота усе горіло і не лише у нього. Суґуру був таким же збудженим, це відчувалося завдяки близькості. Потреба штовхнутися, ковзнути збудженням по жорсткій тканині джинсу гуділа у скронях. Що б там Суґуру не придумав, йому краще поквапитися, бо Сатору от-от вибухне.

Мокрі поцілунки флориста змістилися з губ до підборіддя вздовж вилиць та врешті дісталися чутливої шиї. Суґуру прикушував, всмоктував і вибив перший голосний стогін, коли врешті штовхнувся власним тазом у чужий. Сатору зреагував моментально, відповідаючи тим же. Пальцями однієї руки стискав талію, іншою дістався голови та розпустив волосся. Пасма впали на лице, лоскотали шкіру. Сатору хотів так зробити ще тоді, коли побачив Суґуру у себе на кухні, а тепер міг. І від цієї думки втиснув флориста сильніше в себе, доки той витворяв безумства з шиєю.

В якийсь момент важкість чужого тіла зникла разом з теплом. Ґоджьо відчув, як холодні пальці намагалися впоратися з його ременем. Суґуру був вправним, швидким та нетерплячим. Сатору навіть сказати нічого не встиг, як джинси з боксерами спустили нижче колін, оголюючи збуджений член. За хвилину Суґуру так само спустив штани, зняв верхній одяг та став колінами на диван дозволяючи себе роздивитися. Впевнитися, що Сатору точно хоче його чоловіче тіло.

Навіть у найсолодших снах Ґоджьо не уявляв подібної реакції. Він нестримно лизав флориста поглядом. Широкі плечі з рельєфним обрисом мʼязів, ледь помітна лінія преса, напружений живіт і нижче. Туди, де так само, як і у нього кров пульсувала бажанням. Очі прикуло до оголеної плоті. Як давно його зводить з розуму оголений член? Сатору бачив їх до цього в хлопчачій роздягальні, в порно, але ніколи власний так не здригався від бажання. Хотілося торкнутися, спробувати на смак, зробити приємно так, як вмів робити собі. Побачити заламані від насолоди брови, відчути важке дихання, почути гучні схлипи.

Студент припіднявся, стягнув з себе верхній одяг і наблизився лицем до оголеного живота. Подушечки пальців ковзнули лінією преса, обводили кожен мʼяз, спостерігали за чужою реакцією на власні дії. Суґуру не стримувався, облизував губи, дивився з викликом, чекав. Чого саме — не казав, просто давав волю діям, бажанням. У Сатору, як виявилося, бажань багато і множилися вони з кожною секундою.

Пальці полізли вище, до твердих грудей, доки губи торкнулися ніжної шкіри живота, цілуючи. Суґуру поклав долоню на потилицю, зарився у пасма, схвально погладжуючи, та вигнув брову. Дражнився, перевіряючи, на що Сатору здатен. Така реакція лише сильніше підбурювала. Не відводячи очей від чужого погляду, студент провів язиком по шкірі та торкнувся сосків. Стискав, гладив, забавлявся, доки язик вимальовував візерунки на тілі. Суґуру на смак був солоним, важко дихав і помітно здригався, коли Сатору опускався нижче пупка до косих мʼязів живота.

Долоня на чолі плутала волосся, а студент не міг погляду відвести від хлопця. Ловив чужу насолоду, стиснуті губи, тихі видихи. Власний член від такої картини здригався, вимагав уваги, доторків, але все, про що Сатору міг думати — це чуже збудження. Він ніколи до цього не робив мінет, але це не зупинило, коли язик ковзнув нижче. А от чужі руки зупинили.

— Не сьогодні, — піднявши підборіддя, промовив Суґуру.

— Але я хочу, — він справді хотів. Так сильно, що готовий був навіть образитися за те, що його зупинили. Суґуру посміхнувся, перемістив руки на плечі та натиснув, змушуючи студента лягти назад.

— Я знаю, — відповів флорист, ніжно погладжуючи шкіру на грудях. — Проте нам обом потрібен душ, — він знову навис над Сатору, придавивши власним тілом. Воно було гарячим, живіт мокрим від слини, а вогкий від передеякуляту член торкався його. — В нас ще буде можливість, — Суґуру знову перейшов на шепіт. Гладив плече, цілував ключицю і топив у ніжності. — А зараз просто дозволь мені зробити нам обом приємно, — він плюнув на руку та перемістив її до чужого члену. Ґоджьо не стримав глибокого стогону і якби Суґуру провів ще декілька разів по основі, то кінчив би лише від цього.

Вдоволений такою реакцією Ґето затяг його у вʼязкий поцілунок. Шкіра в місцях дотиків горіла, пропікала до судин, що розганяли збудження нутрощами. Сатору штовхнувся першим. Відчуття були іншими, інтимнішими. Між ними більше не було одягу, лише пекучий вогонь. Член Суґуру ідеально лежав, чіпляючи інший. Сатору штовхнувся ще раз, відчував кожною клітиною задоволення.

Флорист відповів. Вже за хвилину вони віднайшли власний ритм. Спочатку повільно, концентруючись на язиках в роті одне одного, на руках, що блукали шкірою та на тягучому бажанні, яке стискалося десь внизу живота. Воно рвалося на зовні, хотіло свободи.

Суґуру не стримав стогону, коли Сатору штовхнувся більш грубо та прикусив губу. Голова флориста впала десь у вигин шиї, важке дихання палило шкіру, а темп збільшувався. Руки студента втискали чужу талію сильніше в себе. Божевілля заблимало під закритими очима, варто було Суґуру знову почати вилизувати його шию.

Цього всього було занадто багато для одного вечору. Спочатку знесилююча тривога, потім невимовне щастя, а зараз тягуче збудження.

— Суґу, — хрипів студент. — Подивися на мене.

Флорист відірвався від шиї та підвівся на руки, не зменшуючи темп. Сатору марив бажання побачити насолоду в чужому виразі.

— Я вже скоро, — зізнався Ґоджьо. — Тільки не відводь погляду.

Суґуру мовчав, прикушував губи, заламував брови і не відводив очей, як попросили. Такий вразливий, відкритий та бажаний. Такий його. Сатору накрило яскравим та об’ємним оргазмом, що розлився спермою між животами.

Не маючи більше сили Суґуру опустився на лікті та притиснувся чолом до чужого. Оргазм догнав його вже за декілька наступних поштовхів і тіло в спазмах насолоди знесилено впало на Сатору. В кімнаті запала тиша, яку порушувало лише важке дихання двох задоволених хлопців.

В скронях дзвеніли залишки оргазму. Сатору запустив пальці у чорне волосся, масажував шкіру. Суґуру застогнав десь у шию, підставляючись під ласку. Лежати отак з ним, майже голими, мокрими від поту та втомленими було неймовірно приємно. Сироп розтікався ребрами, змащував втомлене серце, що раділо, наче дитя. Суґуру в його руках, з ним, для нього.

— Нам треба в душ, — припіднявся хлопець.

На животі було неприємно липко. Варто було флористу піднятися і нічний холод пустив мурахи шкірою. Сатору підвівся слідом. Стягнув повністю штани та послідував за хлопцем у ванну.

Вже коли вони лежали чисті та втомлені у ліжку Сатору розпитував про крамницю, яку, як виявилося Суґуру отримав у спадок від сестри бабусі. У тієї зовсім не було дітей, чоловік помер давно, а найближчими родичами виявилася сімʼя Ґето. Батьки хотіли продати бізнес, а Суґуру вхопився за нього, як за можливість вирватися нарешті у велике місто. А ще, як він сказав, повернутися до Сатору, який також розказував багато про своє навчання в університеті, про студентське життя і про друзів.

— Суґуру, — покликав його хлопець, коли той майже заснув в теплих обіймах студента. — Стосовно букету…

— Мм? — мугикав хлопець.

— Ну, ти так його і не взяв, — ліжко у Суґуру було меншим ніж у студента і тіснилися на матраці, аби поміститися. — Я до того, що ти не дав чіткої відповіді на моє зізнання.

— Тобі так здається? — піднявши голову на хлопця запитав флорист. Сатору лише кивну у відповідь. — Що ж, поговоримо про це завтра.

— Ей! — насупився Сатору та вигнув брову. — Це ще що означає?

— Я до того, що, якщо зізнаєшся мені завт—

— Досі не довіряєш моїм почуттям? — перебив Ґоджьо. Він буквально був готовий відсосати сьогодні та навіть прийняти його, якби до цього дійшло. Таке не роблять, коли не впевнені.

Гірка образа шаруділа десь між ребрами.

— Ні, я просто хочу знову це почути, — посміхнувся флорист та піднявся, аби клюнути у губи та забрати образу.

— Не чесно, — хоч насправді Сатору був готовий зізнаватися у почуттях кожного дня. — Виходить я вже два рази тобі зізнаюся, а ти мені ні разу.

— Взагалі-то, я зізнався. Проте, аби тобі солодше спалося, — він сперся на лікоть, заглянув у ввічі та серйозно промовив. — Ти мені подобаєшся, Сатору Ґоджьо. Ще зі шкільних років. І якщо раніше це почуття вдавалося притупити іншими, то тепер я не уявляю, що зі мною буде, якщо ти завтра прокинешся і усвідомиш, що зробив помилк—

Звісно Сатору не дав йому закінчити. Він тут пів вечора плавився під чужими дотиками не для того, аби у ньому сумнівалися. Подібне навіть не повинно було злітати з чужих губ.

— Я тобі букети кожного дня даруватиму, аби вибити цю дурню з твоєї симпатичної голови.

— Головне замовляй їх не в моїй крамниці, — усміхнувся Суґуру та ліг назад на груди хлопця. Сатору притиснув його міцніше до себе, вдихаючи запах персикового шампуню.

— Хіба це не допоможе твоїй економіці?

— Ти зруйнуєш усю романтику, — щипнув його за талію Суґуру. — Ефект неочікуваності працює лише один раз.

— Тоді вигадаю, щось нове, — способів було безліч, а бажання ще більше.

— Ти не звик здаватися, чи не так?

— На щастя, ні, — за вікном проїхала машина, на тумбочці блимнув телефон зі сповіщенням, проте все це відбувалося десь на фоні, доки Сатору тихо провалювався в сон.

— Гарних снів, Сатору, — пробубнів Суґуру і також віддався втомі.

Нічну тишу порушувало лише цокотіння настінного годинника десь в гостьовій та спокійне дихання двох хлопців, що притискали одне одного не на такому вже і тісному матраці.