.
від megera megeraперша частина “Фильми нас поєднали” ожп/Робін Баклі : https://fanfic.com.ua/fanfic/27524/
𝐦𝐮𝐬𝐢𝐜 : 🎙🎧🎶
• 𝐓𝐡𝐞 𝐌𝐚𝐧𝐡𝐚𝐭𝐭𝐚𝐧𝐬 – 𝐂𝐫𝐚𝐳𝐲
• 𝐁𝐢𝐥𝐥𝐲 𝐆𝐫𝐢𝐟𝐟𝐢𝐧 – 𝐒𝐞𝐫𝐢𝐨𝐮𝐬
• 𝐍𝐞𝐳𝐞𝐫𝐞𝐭𝐡 – 𝐋𝐨𝐯𝐞 𝐇𝐮𝐫𝐭𝐬
• 𝐅𝐫𝐚𝐧𝐤 𝐒𝐢𝐧𝐚𝐭𝐫𝐚 – 𝐒𝐭𝐫𝐚𝐧𝐠𝐞𝐫𝐬 𝐈𝐧 𝐓𝐡𝐞 𝐍𝐢𝐠𝐡𝐭
***
Все було погано ще рік тому. Нєнсі з Джонатаном, а я самотній так ще й у безглуздій шапці молодого юнги. Зовсім не схожий на мрію дівчат, як було в школі.
Щоразу його “страйки” щитала Робін, переможно записуючи нову риску на дошці. І коли відчай наздогнав хлопця до них як сніг на голову, прийшов Дастін і одразу приголомшив тим, що перехопив розмову руських, але фінальне, що вразило всіх… Навіть у Дастіна тепер є дівчина, а у красеня Стіва невдача за невдачею.
Після таких пригод, чергового провалу в коханні та розбитого обличчя нічого не хотілося. Стів зміг на якийсь час забути про самотність, разом з Робін влаштувавшись на роботу в магазин касет з фільмами.
Деякі думали що Стіві зустрічається з Баклі, але вони друзі які міцно зберігають секрети один одного і які разом зазнають поразки на любовному фронті. Їхні стосунки можна описати як брат і сестра, не більше. Хлопець мовчав на слова інших “ви зустрічаєтеся? чому ви це приховуєте?”, бо зберігав головну таємницю їхньої дружби. Баклі любила дівчат.
Між іншим яка вже майже місяць зустрічається з Ешлі.
Ох Ешлі… Впала Роб і мені на голову наче сніг. Вона була привабливою і я спочатку хотів з нею мутити, але після прохання подруги “відступити” я так і зробив. Чому? Так, відповідь на поверхні. Я не міг спостерігати як Баклі закопує себе у своїх комплексах, які стосувалися теми кохання.
І знаєте начебто все добре.
На вулиці дощ. Я переглядав журнал із оголошеннями. Мені потрібно було знайти квартиру, тому що жінка, у якої я жив до цього, вирішила притулити свого онука, який програв будинок батьків. Зараз я, як бездомний кіт, живу в кімнаті для персоналу в магазині.
Там дуже затишно. Розкладачка, валіза з речами, кілька коробок, настільна лампа та купа стелажів із книгами, газетами та касетами з фільмами. Чесно? Добре, не скаржусь.
Пошуки квартири затягують, поглинаючи у вир цін з безліччю нулів і вже майже вся газета перекреслена червоним.
Телефон задзвонив, сповіщаючи, що хоч комусь він потрібен.
-Стів у апарату, слухаю
-Стів, у мене пропозиція від якої ти просто не можеш відмовитись.
-Роб, ти знову кличеш мене на вашу дівчачу тусовку – хлопець посміхнувся.
-Плани трохи змінилися і з нами буде Джонатан з Ненсі та брат Ешлі, так що тобі не повинно бути з нами нудно.
-Я зараз трохи зайнятий .. – Задумавшись трохи сказав хлопець: – але напевно відпочити варто.
– О сьомій у мене. – Роб відключила дзвінок.
Стів зрозумів що провести вечір у компанії друзів краще ніж тухнути на самоті, в малій кімнаті.
Зараз на годиннику було лише три.
Злива пройшла, залишаючи за собою лише калюжі, запах мокрої землі та веселку.
Двері магазину відчинилися, дверний дзвіночок задзвонив, сповіщаючи про прихід відвідувача. Стів вирішив не звертати уваги на те, хто прийшов, але коли минуло більше 15 хвилин і ніхто так і не вибрав фільм, він вирішив подивитися.
Навпроти поряд з касетами, з фентезі фільмами стояла невисока дівчина. Вона була одягнена просто, синій светр під яким було видно білу водолазку, чорні, широкі джинси та білі кеди. Видно було, що парасолька не сильно врятувала її від недавнього дощу.
Він вирішив що не завадило б допомогти раз він продавець-консультант.
-Ем, вітайте, вам допомогти з вибором фільму? Ви шукаєте фантастику, чи може жахи, чи…? -Він не встиг домовити, як дівчина тихо сказала.
-Мені потрібен фільм який не нудно дивитися, який буде цікавий не тільки дівчині, а й хлопцеві. – вона не дивилася на нього: – думаю фантастика, чи комедія будуть цікаві всім…
– Я звичайно не гуру у фільмах, але думаю що комедія буде трохи веселіше. Можу запропонувати… можу запропонувати – Стів шукав очима, на сусідньому стелажі фільм який би підійшов: – ось до прикладу, “Відчайдушні шахраї (Dirty Rotten Scoundrels)”, або “Аероплан (Airplane!)” …
-Я думаю кримінал не дуже, пародія буде якось веселіше. Нехай буде “Аероплан” – дівчина посміхнулася своїм думкам і Стів помітив милу ямку на щоці.
-Добре, прошу до каси. На прокат я так розумію?
-Правильно розумієте.))
-Зараз потрібно записати чек. До речі, я вас у Хоукінсі не бачив, ви переїхали сюди недавно?
-Так, у мого хлопця тут робота, ще він хотів бути ближче до сім’ї.
Харінгтон трохи зажурився, коли дівчина сказала, що у неї є хлопець.
-Ну і як вам тут, не страшно?
– Тут досить мило, погода хороша і люди.
– Ось чек та касета, гарного дня та перегляду фільму.
– Дякую удачі. – підморгнувши дівчина пішла.
У хлопця чомусь на душі стало тепло, а в повітрі пахло парфюмом, жасмін.. Весь цей час на вініловому програвачі грав легкий джаз.
Інші три години він провів нудно і ось уже закриває магазин, щоб піти у гості. Проходячи недалеко від магазину було прийнято рішення купити щось, там зустрів він Джонатана разом з Ненсі і вони разом вирушили додому до Робін.
Всі вже зібралися у вітальні і мені здалося, що людей якось мало.
-А де твій брат? – Запитав я у Ешлі
-Він сказав що затримається, а ще він сказав що буде зі своєю дівчиною. – останнє вона вже говорила всім.
Стів відчув себе незатишно, всі по парах, а він один.
У двері постукали і Роб пішла відчинити.
-Хей, привіт Нейт. – Вона обійняла хлопця: – Привіт, крихітко Мі) – її вона теж поклала в ще міцніші обійми.
Всі пішли вітатись, я теж. Та яке було моє здивування коли я побачив тут дівчину що сьогодні була у магазині.
– Хлопці, ви ще не знайомі. Стів це Нейт брат Ешлі та його дівчина Мі, хлопців це наш друг Стів – хлопці потиснули один одному руки, а з дівчиною привітався швидкоплинною усмішкою.
Ми дивилися фільм і мені реально здавалося що я зайвий. Усі сідять в обіймах, а я в обійми з тарілкою поп-корну. Іноді поглядав на Мі, відчувалося що їй теж не дуже і комфортно, особливо коли Нейт її при обіймав. Вона намагалася непомітно забрати його руку зі своєї талії, чи відсунутися. У середині фільму різко сказала, що відійде.
Мене, звичайно, не повинно хвилювати, але її не було вже 15 хвилин і я тихо теж вийшов на вулицю.
Вона сиділа на лавці біля паркану і курила. На неї світили останні промінчики сонця, надаючи її рудому волоссю вогненний ефект. Чомусь у магазині я не звернув на це уваги, може, було тьмяно, а зараз вони були немов справжнє полум’я, об яке можна було обпектися.
Підійшовши до лавки я подивився на неї ніби питав “чи можна сісти поруч?“. Навіть не подивившись на мене, вона просто кивнула.
-Фільм ще йде? – Запитала дівчина.
-Так.. а чому ти пішла?
-Мені не зручно поруч з ним.
-Ось так просто говориш мені про це…
-Я не люблю брехати. Мені не дуже цікаво дивитися фільми я більше люблю слухати музику, читати книги, чи курити. Ось займаюся улюбленою справою.
-Зрозуміло.
Між ними затяглося мовчання і було чути лише звук машин, що проїжджали. Докуривши цигарку дівчина, дістала пачку, взявши одну, вона повернула пачку до хлопця.
-Будеш?
-Та не проти.
Діставши другу він дивився на дівчину, яка запалила цигарку,та загасила сірник.
-Є ще сірники?.
-Немає, остання … Чорт.
-Ну я можу прикурити від твоєї.
Дівчина лише знову кивнула і нахилилася ближче до Стіва, той теж підсунувся так, що кінчики сигарет доторкнулися. Випустивши клуб диму в Стіва, вона відсунулася назад.
Докуривши вони вирішили повернутись назад. Ідучи до дому, вона сказала:
-Ти любиш джаз?
-Ні, з чого ти взяла що я люблю джаз? -З нерозумінням запитав хлопець.
-Ти слухав його в магазині на повторі, ось я й подумала.
-Я від нудьги, знайшов її за прилавком.
-Добре, якщо надумаєш розбавити нудьгу не тільки джазом, а й чимось ще чекаю у своєму магазині. – вона посміхнулася, постукавши долонькою об плече хлопця.
-До речі тебе реально звуть Мі, як муху? – Усміхаючись сказав хлопець.
-Ні, мене звуть Ясмін, але вони не хочуть морочитися і скоротили ім’я до двох літер. – З невеликим невдоволенням сказала дівчина
Увійшовши до будинку, вони відразу ж зловили незадоволений погляд Нейта.
Вечір кіно добіг кінця і всі почали збиратись йти додому. Нейт швидко з усіма попрощався і схопивши Ясмін за лікоть вийшов із дому. Вона встигла лише сказати “всім поки” як той потяг її.
Я почав переживати і через пару хвилин вийшов сам застав картину як Нейт люто кричить на дівчину. Я почув “мало того що ти курила цю погань так ще й з тим хлопцем мило воркувала, сьогодні тебе вдома не чекаю. Коли від тебе перестане смердіти цигарками тоді можеш повертатися.”. Грубо штовхнув дівчину і пішов.
Мене вразило, що вона не плакала, а просто поплелася в інший бік “прогулюючись“, здається таке у них часто.
Я вирішив піти за нею, залишати її одну, вночі не дуже.
-Стій, почекай ти куди?
-Да так … Вирішила погуляти, подихати свіжим повітрям – вона помітно нервувала: – Ти все бачив?
-Так, слухай.
-Ні, ти слухай, все нормально, не треба мені допомагати я сама винна, сама і розберуся.
-Я і не лізу, просто тобі ж нікуди йти напевино.
-Тобі ж теж нікуди, Роб сказала. Я коли таке трапляється теж ночую у своєму магазині.
-Хах, двоє безхатьків. Слухай може підемо в парк, там є місце, де можна смачно і не дорого поїсти. Попкорном не сильно наїсися.
Вони прийшли до цілодобового кіоску з тайською їжею, вирішили замовити одну велику порцію локшини з овочами. Чекаючи на замовлення вони розговорилися, Стів для себе дізнався багато чого:
1. Вона працює в магазині з продажу вінілових платівок та касет.
2. Вона ненавидить виноградний сік і навіть подорослішавши не зрозуміла приколу в томатному соку. Зате сливовий підкорив її серце.
3. Вона росла без батьків, разом із дідусем.
Багато іншого: улюблений жанр музики (ретро 70,80-х), її улюблену книгу (
“Віднесені вітром” Маргарет Мітчелл) і т.д.
Стів у свою чергу теж розповідав про себе. Вони грали в якусь гру, ставлячи одне одному питання, вони самі на нього теж відповідали. Хлопець без сумніву відкрився, без сорому говорив про батьків, невдачі в коханні. Їм обом було затишно разом це і започаткувало дружбу.
Чоловік із прилавка повідомив про готовність їхнього замовлення. Сплативши і забравши його, друзі сіли за невеликий столик якогось кафе на вулиці. Так як порція була одна, набираючи на палички локшину, вони часто стикалися руками, а з боку виглядали як парочка з французьких мелодрам, де їх наздоганяє набридливий фотограф. Вже доїдаючи їх наздогнав не фотограф, а справжня злива і було прийнято рішення йти в магазин до дівчини, оскільки воін недалеко.
Стів був здивований коли “коморка”, як сказала дівчина, виявилася кімнатою з ліжком, диваном і оброблена невеликою перегородкою кухня, а поруч були двері з душем та туалетом. До речі ця “коморка” взагалі була 2 поверхом у будівлі, над магазином.
-Ну прошу пройти в мої невеликі апартаменти. Як кажуть ‘милості просимо’ – посміхнулася дівчина, знявши взуття та одягнувши м’які тапочки, вона пішла зашторювати вікна.
– Ти ж казала коморка, а тут цілий пентхаус, у мене тільки розкладачка, світильник та купа коробок.
-Раніше цей поверх був покинутий, але добрий дідусь власник магазину, побачивши мене після чергової сварки з Нейтом, вирішив змилостивитися з мене і сказав що я можу тут жити.
-Ви ж ніби недавно тут.?
-Не зовсім, ми були тут пів року тому, у Нейта тут знову були справи і я подумала, що треба себе чимось зайняти, от і влаштувалася працювати.
Хлопець уже сидів за столом, дивлячись, як дівчина готує чай.
-Ем, вибач за питання, але в тебе не знайдеться щось переодягнути.
-У мене є велика футболка, але щодо штанів не знаю.
– Футболки буде достатньо.
Діставши хлопцеві найбільшу футболку, яка в тебе була, Ясмін віддала її хлопцю і пішла доробляти теплий чай з шавлією.
Хлопець вирішив прийняти душ і після нього, одягнувшись у футболку, яку дала дівчина і обмотавши на стегнах рушник, вийшов з ванни.
Дівчина взагалі не звернула увагу на вигляд хлопця, лише поставила перед ним чай та тарілочку з рафінованим цукром (у кубиках).
Харінгтон спокійно пив чай, але коли з ванни, вийшла Ясмін, чи його тіло від чаю,чи від виду дівчини кинуло в жар і пройшли легкі мурашки. Вона виглядала страшенно мило. Розтягнута футболка з улюбленим гуртом, і розтягнуті, піжамні штани, а на ногах все теж м’які тапочки у вигляді ведмедика. Її волосся було вологим і зараз виглядало не як вогонь, а як справжня мідь.
Вона як ні в чому не бувало, сіла за стіл і почала пити чай, у Стіва бідного здавалося обличчя було яскравіше світлофор, здається палали ще й вуха.
-Слухай, у тебе односпальне ліжко я посплю на дивані. Говорю відразу мені буде зручно не переживай.
-Так розкладний диван. Він може бути як друге ліжко, не парься.
-Ну Тоді взагалі круто, не хвилюйся я не хропу уві сні.
-Хах, а я не лунатик – усміхнулася вона, по-доброму долонькою поплескавши по спині хлопця.
Помивши кружку, вона пішла до ліжка, включаючи нічник.
-Що так дивишся, мені буває страшно вночі.
-Та нічого, я в дитинстві боявся, спати в грозу.
-Я досі боюсь. -Вимкнувши основне світло сказала дівчина: – Пора лягати спати, завтра день обіцяє бути яскравим.
Розклавши диван Стів ліг і заснув, забувши про плед який Мі люб’язно залишила йому.
Тому дівчина сама, підійшовши, накрила хлопця пледом, побажала солодких снів і поцілувала в лоб.
Стів заснув, і тому нічого не пам’ятав.
Прокинувся він від запаху кави. Спершу сходив у ванну, а потім на кухоньку. На столі була яєчня з беконом та шпинатом, ароматна кава та гарний почерк написана записка.
“Доброго ранку, совушка. Приготувала сніданок, якщо буде холодний можеш розігріти в мікрохвильовій печі. Я внизу, працюю. Твої речі на сушінні, вчора закинула їх у прання.
Приємного апетиту)) P.s ти хропиш.) ”
Приємно, проте коли про тебе хтось дбає, простий сніданок, а радості на весь день,а ось щодо того, що я хропу, я б ще посперечався.
Смачно поснідавши, помивши посуд я одягнувся і вирішив сходити до Ясміна попрощатися і йти на роботу-будинок.
Як тільки я спустився, то побачив не дуже гарну картину. Нейт знову кричав на Мі, з такою агресією. Добре, що я вирішив підійти, хлопець уже замахувався на дівчину ляпасом, але я встиг перехопити його руку.
-Ей, ей хлопець стоп, остигни. Яку ти фігню робиш? Я звичайно розумію що ти її хлопець, але так поводитися не дуже, ок, так?
-Ха, я ж говорю “шаболда” ти Мі, він був у тебе вночі. Дай вгадаю ти йому сніданок приготувала, речі випрала, мабуть ще й потрахалися. Як там ти говорила “велелюбна” і йому ти теж йому трохи свого кохання подарувала. Так?
Дівчина сховалась за спиною Стіва, схопившись за його джинсовку. Хлопець не міг більше терпіти такого приниження щодо його подруги, тому без жодних слів почав за комір витягати Нейта за межі магазину.
-Хлопець, ти або під дозою, або ти реальне, собаче лайно. Як попередження, не приходь сюди і навіть не дихай у її бік.
-Ха, я поїду не нервуй, а ось ти понервував би. Вона чувак убога, ти краще біжи від неї подалі.
Стів не захотів далі слухати і викинувши Нейта, обтрусив руки і мовчки повернувся до магазину.
-Слухай я сказав йому більше тебе не турбувати, а він викинув типу “я звідси поїду”, мерзенний. т.тип – Харінгтон побачив дівчину, вона тихо плакала сидячи на підлозі біля каси. :- ей квіточко, ти чого? Він більше тебе не чіпатиме, не переживай – хлопець уклав дівчину в обійми, підставляючи плече дівчині поплакати.
-І що мені далі робити? Я тут нікого не знаю і точно нікому не буду потрібна, Боже яке приниження.
-Не засмучуйся, Ясмін чуєш – він взяв її обличчя в свої руки і наблизив її обличчя так що їх лоби стикалися: – Слухай у тебе є Еш, Роб.. я і повір все налагодиться. Потрібно забути цього тирана і жити новим прекрасним вже без цього хлопця, і повір я знаю, як важко коли ти сліпий від кохання і як потім боляче, іскрами обсипаються рожеві окуляри.
Вони дивилися один одному в очі. Його карії та її зелені. Вони разом немов ліс, де вільно протікає життя, де безтурботний вітер чіпає голки хвої і птахи співають свої серенади. Друзі мовчали і такої ще блаженної тиші давно не було.
Стів та Ясмін дружать вже як 3 місяці, з цікавого:
–Вони почали жити разом.
Дівчина запропонувала другу по жити недовго у неї, але їм настільки за 1 місяць було комфорт один з одним, що вони вирішили залишити все як є і жити разом.
–Нейт поїхав.
Після 1 тижня сталкінгу за дівчиною, охолонув і знайшовши собі нову пасію, поїхав показувати їй Новий Орлеан начебто.
– Вони почали розуміти що закохалися.
–Зараз осінь. Жовтень. Точніше кінець і звичайно ж Хелловін.
Навколо підготовка йшла повним ходом,так як скоро Хелловін і все треба встигнути. Дівчина вирішила на свято взяти собі 2 вихідні. Ранок почався з кави та з приготування гарбузового порогу, кількох салатів. Увечері вона вже хотіла доробити тушковану курку з яблуками в карамелі. Особливих планів не було. На годиннику 12:56, дівчина дивиться телевізор, чекаючи Стіва вдома. Вони домовилися разом купити прикраси до будинку та костюми.
-Привіт, я повернувся. Зараз таке розповім….
Він був немов її близька подружка з якою вони могли обговорити все на світі. “Після смачного обіду за законом Архімеда, потрібно поспати“, але ні вони вирушили разом по магазинах. Вони купували різний декор починаючи від гарбузок, герлянд, до павутинки, рук скелета і т.д. Кожен купив собі костюм, але вирішили зберегти інтригу до вечора.
Ближче до вечора вони впоралися і на зло натягалися дощові хмари, а на вулиці мрячить дрібний дощ, з туманом.
Не звернувши на це ніякої уваги, вони вирішили по дорозі додому знову зайти і купити як вперше тайську локшину з овочами. Знову таж лавочка, велика порція на двох, зіткнення рук, яке викликало в них зрозумілі почуття метеликів, не те що вперше. Доївши локшину, вони пішли додому, залишалося зовсім небагато як різко ливануло як із відра. Вже наскрізь мокрі приходять додому, швидко знімають взуття та ставлять біля входу пакунок. Природно, осінній дощ освіжає, але боліти не хочеться. Поки Стів порався з сумками, Ясмін швидко зняла мокрий одяг і втекла у ванну, щоб швидше помитися і відправити Стіва грітися в теплий душ.
Стів тим часом поставив чайник грітися і приготував сухі речі. Дівчина вийшла з ванни лише в одному рушнику, обмотаному навколо мокрого тіла. Стіва зачаровували краплі води що так естетично стікали з її мокрого волосся на ключиці. Коли вперше вона так вийшла, його вона цікавила лише як дівчина хлопця, а зараз вона його захоплювала. Він не тупо вирячився, а милувався. Хлопець так був у думках що не помітив як дівчина вже була ззаду нього і готувала чай співаючи улюблену пісню.
[Love hurts, love scars,
Love wounds, and mars
Any heart not tough
Or strong enough
To take a lot of pain,
Take a lot of pain
Love is like a cloud
Holds a lot of rain
Love hurts, ooh ooh love hurts
Переклад:
Кохання – це біль, кохання – це шрами,
Кохання — це рани та мітки
Для кожного не жорстокого
Або холоднокровного серця,
Адже так багато болю,
Так багато болю,
Кохання схоже на хмару,
Готову пролитися дощем.
Кохання – це біль, кохання – це біль.]
Я отямився від думок і відразу пішов митися. У ванній кімнаті пахло жасміном, як і від дівчини.
Холодний душ хоч трохи допоміг відігнати думки і підбадьоритися, але варто мені вийти як я побачив її. Як у першу їхню посиденьку. З кухлем чаю, у розтягнутій футболці, у тих же штанах та милих капцях. Я теж сів пити чай тільки вже не поряд, як тоді, а навпроти.
Вона виглядала задумливо, дивилася у чашку. Допивши чай і помивши кухоль, підійшов до неї сказати спасибі та поцілувати в щічку.
-Дякую за чай.
-Що.- Коли дівчина вийшла зі світу думок і обернулася подивитися на хлопця, він поцілував її. Випадково, цілячись у щічку і якби вона не обернулася все було б точно так.
Коли їхні губи торкнулися, це можна описати лише одним словом – вибух.
Вибух із різних почуттів. Стів відчув спочатку незручність, потім коли поцілунок почав затягувати любов, радість та надію. Ясмін відчувала нерозуміння, збентеження, любов, до тремтіння в пальцях ніжність і немов метелики в животі, ні слони, ціле стадо. Цілувалися несміливо, не вміло, але стільки всього містилося в нього.
Він підхопив її під стегна, а вона обняла його за шию. Короткі поцілунки, немов розряди струму, змушували втрачати реальність. Вони не були як голодні тварини, які довго чекали. Можливо дивне порівняння та їх дотику, рухи один до одного були схожі наче вони кільця Сатурна, поряд, близько, ковзаючи руками і вивчаючи тіла один одного, бажаючи стати одним цілим.
Це не вульгарно як у журналах плейбой, це було естетично. За вікном проливний дощ, а в квартирі справжня пожежа, яка спалахнула між цими двома. Знову очі дивляться у вічі, ліс згоряє і в ньому танцюють закохані чорти.
Для зручності Стів переміщує їх у ліжко. Цілує акуратно щоки, скули, за вушком, нашіптуючи ласкаві слова, що всяко краще пестять слух їй ніж пісні Quinn на задньому фоні. Вони люблять ніжно. Стів на контрасті з Нейтом це небо і земля, а Стіві явно хотів піднести її на небо задоволення.
Він не знімаючи футболку, спускався вниз поцілунками. Підчепивши край футболки він заліз під неї починаючи цілувати ребра, плоский животик. Підвівшись він сів, пересадивши до себе на коліна дівчину, а та своєю чергою зняла з себе футболку. Вони обоє не бачили сенсу ставити засоси на один одному, адже серця у них і так уже пов’язані любов’ю, промиті дощем, проошиті тайською локшиною і присипані болем від минулих стосунків. Їм обом не хотілося повторювати минуле, їм хотілося своє, нове, щось солодке, але тільки двох.
Розцілувавши обличчя хлопця, дівчина вирішила зняти його футболку, поваливши того на ліжко в лежаче положення. Вона цілувала його плечі, перекинулася вниз до пресу і знову до плечей. Потім повільно, дивлячись у вічі хлопця стала цілувати його груди, дійшовши до правого соска облизнула його, трохи подувши. Той затвердів, а Стів вигнувся дугою. Дівчина продовжувала свої маніпуляції тільки вже з лівим, при цьому масажуючи правий.
Хлопець сам не міг зрозуміти, що з ним відбувається. Яскраві немов сонячний спалах емоції, так добре йому не було з ким. Вирішивши, що вистачить не діяти, він легенько перевернув дівчину під себе, нависаючи над нею. Тільки зараз помітив, що на ній уже не було ліфчика. Це було явно на руку, тому що наступної миті він проробляла все теж з нею що нещодавно робила вона. Її соски швидко затверділи і стали чутливішими, а дівчина вже хникала від бажання. Вирішивши ще трохи помучити її він спустився вниз до гумки штанів, приспустив трохи і став цілувати трохи нижче пупка, втягуючи трохи шкіру, поцілував дві тазові кісточки і зняв з дівчини штани.
Вона зовсім не соромилася, навіть більше скажу я напевно більше за неї соромився і нервував. Все довкола пахло жасміном.
Оглянувши її тіло, майже аристократично біле немов найдорожчий кокаїн, який хочеться знюхати, стати залежним ним до спритних у кістках. На контрасті з білою шкірою були ластовиння що покривали більшу частину її тіла. Слово космос з тисячу зірок що обпалюють, залишаючи опіки 10 ступеня у пам’яті, врізаючись та залишаючись назавжди.
Він поцілував її з таким захопленням, хотів напитися і раптом сп’янів від кохання, одурманений ніжністю і зачарований запахом жасміну. Поки він її цілував, засунув руку їй у трусики, погладжуючи клітор і розмазуючи природні виділення. Дійшовши до вузького входу, засунув один палець і отримав у відповідь дзвінкий, солодкий стогін. Дівчина вигнулась, зжимаючи однією рукою простирадло, а другою притягуючи Стіва для нового поцілунку. Вона стогнала йому в поцілунок, посилаючи вібрації, які струмом розходилися по всьому тілу, концентруючись в області паху.
Раптом дівчина перервала хлопця і запропонувавши дещо інше. Хлопець сів, а між його ніг спиною до нього дівчина, вона спиралася на нього, поки пальці Харінгтона знову пестили її там.
(схоже на #450 позу)
В дівчині рухалося вже два пальці і вирішивши що Стів те саме повинен отримувати кайф. Ну не тільки ж її нестися до раю, а то якось егоїстично. Вона просунула руку за спину поклавши її на пах хлопця. Він був у приспущених штанях і трусах, які дівчина відсунула, почавши повільно надрачивать член хлопця. Сама дівчина майже підходила до “фінішу”, підмахуючи стегнами сама. Швидкі рухи рук, стогін в унісон і ось дівчина вигукує в першому оргазмі ім’я коханого. Вона не довго відходила від оргазму, тому вирішивши раз вона скінчила потрібно, щоб і її хлопчик теж відчув себе добре. Розвернувшись, різко поцілувавши хлопця, дівчина почала стягувати з нього штани. Швидко впоравшись з непотрібним елементом одягу, Ясмін спускається поцілунками вниз до паху хлопця.
Цілує його крізь труси бачачи як вони трохи намокли в області головки. Трохи зубами стягнувши труси, а далі допомагаючи собі руками, вона звільнила його від останньої речі. Взявши член хлопця вона спочатку надрочувала його, а потім зловивши з хлопцем зоровий контакт, почала повільно посмоктувати голівку, натискаючи язиком на вуздечку. Хлопець стогнав, чесно закінчити вже хотілося лише ві одного виду Ясмін коли вона невинно дивилася на нього, при цьому роблячи йому мінет.
Вирішивши зробити хлопцю ще приємніше, вона почала брати на скільки могла в рот, а там де не діставала допомагала собі рукою. Декілька глибоких рухів ротом і Стів виливається їй в рот. Вона проковтнула, елегантно як леді витерши куточки рота пальчиками. Тепер він був для неї таким гарним. Червоний, з розпатланим волоссям, важко дихав. Йому здавалося, що в нього перед очима почали світити зірки. Він відчував себе п’яним коханням, цією дівчиною та атмосферою навколо них. Радіо мовчало, було тихо лише їхнє важке дихання.
Парень вернув связь с землёй, глянул на рядом лежащую девушку, она была прекрасна любая. Хоть с растрепанными волосами, вся красная, запыхавшаяся, но его и прекрасная. Сладко поцеловал её вновь и обняв девушку и уснул.
Прокинувся я від смачного запаху, що виходив з кухні. Все ще голий, але вкритий пледом, як тоді. Дівчини поряд я не виявив, місце поряд було холодним – значить вона давно встала. Вирішивши сходити в душ, побачив що наші речі, які були розкидані вже випрані і сушаться.
Після ванної я зайшов на кухню і побачив кохану, яка щось готувала. Підійшовши ззаду, обійняв її за плечі, поцілував верхівку:
-Ти вже прокинувся? Це добре скоро Хелловін, а у нас ще квартира не прикрашена, але перед цим треба поїсти. Сідай я такий супець зробила очманієш .. – Вона підняла голову вгору дивлячись на нього.
Він поцілував її в лоб і перебазував свої руки їй на талію.
– Люблю.
-Я теж люблю супець.
-Хах, ні я маю на увазі що люблю тебе.
Розвернувши дівчину до себе, він серйозно дивився в її малахітові очі.
-Ясмін, я люблю тебе. Ти прекрасна у всіх значеннях цього слова. Якби затишок був людиною, то ти була б ним. Така мила, ніжна, весела, надзвичайно красива і звісно заслуговуєш на любов. Так, я розумію, що я не ідеальний, але я… – він не домовив, його перебила дівчина поцілунком, таким солодким, таким ніжним і вже тільки ним я отримав відповіді на свої запитання.
Так, Стіві-Бой ти повуха влип у кохання. І ти можеш її розділити з нею.
«Момент, коли ти цілуєш людину, і все довкола зникає, єдине, що для вас існує – це поцілунок. І ти розумієш, що це єдина людина, яку ти хочеш цілувати. У цей момент ти відчуваєш щось неймовірне. Хочеш сміятися та плакати. Ти сповнений радості, що знайшов його, але в той же час тебе охоплює страх назавжди втратити його».
(Дрю Беррімор, “Нецілована”)
0 Коментарів