2.

написаний для осіннього фікрайтерського з’їзду 2021; ключ: «все, що не вбиває»

коконой дозволяє собі звикнути – спочатку до постійної присутності сейшу в його житті, потім до бібліотеки, яка стала їхнім спільним сховком від проблем. потім до чужої квартири, в якій одне ліжко на двох, постери на стінах і вікна, що виходять з одного боку на новободову, а з іншого – на старий дитячий майданчик.

інуї вчить його готувати пироги з вишнями за рецептами своєї бабусі. коконой хоче віддячити чимось – сейшу каже, що йому достатньо бути поруч. хаджиме не подобається. він хоче бути корисним.

дні все ще однакові, коконой отримує важливе замовлення. мільйон доларів за голову якогось поганця – шанс залягти на дно і жити в своє задоволення якийсь час. дати собі час відпочити, розпочати подорож світом разом з інуї – він хотів подивитися європу.

– тебе щось непокоїть, я знаю. скажи мені, будь ласка.

коконой вперто мовчить, робить вигляд, що вже засинає. інуї зітхає і зупиняє фільм.

– я дивлюся, – ліниво каже коконой. – увімкни, мені цікаво.

– мені теж.

іноді коконоєві здається, що життя інуї було б кращим, якби він не знав усієї правди.

– я маю роботу на наступний тиждень. не хочу їхати, але боюся, що доведеться.

сейшу не дивиться на нього. якщо чесно, коконой теж не хотів би бачити себе.

– вибач. думаю буде краще, якщо я повернуся до себе.

хаджіме ніколи не каже “до себе додому”, бо його дім там, де інуї – сейшу почувається винним, коли проводжає його поглядом з вікна. на вулиці сніг – майже по коліна, коконой виглядає зовсім маленьким на тлі сіріючого з настанням ночі полотна. він міг би його зупинити. засинати наодинці знову – нестерпно, але це не вперше і не востаннє.

у коконоя справи. так багато, що спить він не більше чотирьох годин на добу, знову харчується гарячою кавою і локшиною швидкого приготування. інуї не дзвонить, телефон губиться на дні сумки під час чергового перельоту. у коконоя тиждень, з якого три дні йдуть на розробку плану, і ще два – на організацію. він має бути обережнішим. він має бути швидшим – йому ще є куди повертатися.

і він повертається – неочікувано, з мільйоном на рахунку і святковим тортом з’являється на порозі бібліотеки.

інуї просить сказати, що все в порядку, цілуючи його обличчя.

коконой посміхається:

– було страшно. але все, що не вбиває…