¿?

°` 20.02.22
Останнє зібрання країни до війни.
21:24`°

°`Голова йде обертом від кількості інформації, яку намагалася переварити давно не спавша Українка. Постійний шум навколо від країн, політиків та журналістів ніби зводив з розуму. Через велику кількість людей їй не вистачало повітря і здавалось от-от вона задихнеться. Мозок ніби відмовлявся працювати в таких умовах, тому дівчина намагалася знайти вихід з суцільної зали. Нарешті, хоч якесь спасіння вона знайшла на холодному балконі, де ще й можна покурити.`°

°`Переводячи дух українка намагалася усвідомити, що відбувається. Діставши з карману брюк пачку цигарок, вона тримтячими руками підпалила таку шкідливу для неї, але в одночас таку необхідну зараз цибарку. Запалив її Юкі сперлась на опору, яка відділяла дівчину та десяти метрову безодню, в низу якої кипіло життя..
Життя.. таке дорогоцінне для кожної людини слово. Життя яке має захищати держава. Проте майже ніхто не думає що життя держави також має захищати людина, міліони людей. Зараз ніхто про це не думає. Хоча всі зрозуміють цю просту істину вже за чотири дні. Проте звідки їм знати що буде завтра?`°

°`Україна ж розуміла що є речі яких неможливо уникнути. Наприклад напад РФ. Так, вона розуміє що це відбудеться в близькому майбутньому і єдине що залежить від неї це витримати напад. Більше нічого не вийде зробити. Рос завжди був несповний розумом та його наміри були зрозумілі ще у 2008. Принаймні зрозумілі їй.`°

°`Думки крутилися в голові, як дзиґа навіть тут не даючи відпочити. Українка перебирала підпалену цигарку пальцями, пусто дивлячись в далечінь. Навіть не помічаючи, що надворі мінусова температура, а вона вийшла в одній сорочці залишивши жакет в залі.`°

°`Раптом в спину стало тепло. Це рука США, який ніжно погладив Україну. Табун мурах по шкірі пробіг від таких приємностей. За тім тепло відчувалося по всій спині та на плечах. Він прикрив Юкі своїм пальто.°`

– Ще не вистачало щоб ти захворіла.

°`Доволі суворим голосом сказав чоловік, але у фразі все одно чути турботу. Він стояв поруч приобіймаючи її за плече в одному жакеті.`°

– Сам би вдягнув, більше користі було б.

°`Україна казала це несвідомо з байдужістю у словах. Лише після десяти секунд мовчання зелено ока ніби прокинулась. Повернувши голову до Муріки хотіла щось сказати але він її перебив.`°

– Поїхали до мене?

– Що?..

– Поїхали до мене кажу, нам двом треба відпочити. Свою роботу ми вже виконали.

°`Дівчина взагалі не очікувала такої пропозиції, але відмовитись від неї означає спати у аеропорті в очікуванні літака, який прийде мінімум через 5 годин. А це так неприємно. Тож вибору фактично не було.`°

– Добре але в мене літак..

°`Не встигла україночка договорити, як її знову перебили.`°

– Я знаю. Ще один буде завтра о третій. Тож ти встигнеш виспатися і полетіти додому.

°”-Та звідки цей гівнюк все знає? Спитала би я себе, як би це НЕ був Аме.-“°

°`Пронеслося в думках дівчини.`°

– Добре, поїхали.

– Прекрасно, автомобіль вже чекає знизу, разом з твоєю папкою та жакетом.

°`З цими словами на його обличчі з’являється хитра посмішка, яка Укрі водночас і подобається, і бісить.`°

– Так нецікаво, ти занадто продуманий(

°`На її ж лиці з’являється награна печаль. Америку це тільки веселить через що він грайливо каже:`°

– Прошу пані~

°`Та веде її у залу, яка нагадувала джунглі через які довелося в буквальному сенсі пробиратися до ліфту.`°

°`Поки вони потихеньку їхали вниз чоловік так і не пустив Україну, а навпаки взяв її за талію трохи прижимаючи до себе. Сама ж україночка почервоніла через це але так і не наважилась якось сперечатися, бо їй було тепло. А це головне.°`

°`Коли парочка вийшла з хмарочосу біля виходу вже стояв дорогий, спортивний автомобіль. Одна з улюблених машин США.`°

–Воу… Скільки в тебе машин і де ти взяв на них гроші?

°`Україна роздивлялась цяцьку з вогником в очах, поки СаША світився від радості що його “іграшка” (а саме так він називав свої машини) сподобалась ЙОГО пасії.`°

– Секрет)~ Сідай поки вже зовсім не замерзла.

°`Саме так дівчина зробила. Та вони поїхали по живим вулицям Вашингтона. Без зайвих подій та розмов.`°

Дім США

°`Зайшовши в дім американець провів Юкі у вітальню з’єднану з кухнею, де вже стояли бутилка вина, два бокали та солодощі по типу цукерок, чипсів та піци. Українська держава оглянула невеличкий столик на якому все стояло і повернулась до чоловіка з здивованим обличчям.`°

– Це що?

– Я сподівався що ми якісь фільм подивимось)

– Ще й плед на дивані.. Прям романтика)~

°`Остання фраза була з насмішкою. Що трохи засмутило хлопця проте він не подав виду. Він вирішив вимкнути світло, щоб краще було дивитися фільм.`°

°`Плюхнувшись на диван він запросив Укру сісти похлопуванням біля себе. Дівчина буквально звалилась на диванчик, через вимотаність роботою. Сівши поряд вона розв’язала свою кроватку, що дало змогу розтігнути два ґудзики на сорочці. Це в свою чергу дало прекрасний вид на ключиці українки. І це не міг не помітити чоловік… Але довго дивитись на такі краєвиди неможна тож він дбайливо налив у бокали вина, взяв ноутбук та заліз ззаду до України, щоб знов таки вона сиділа в нього поміж ногами і він міг спокійно її обіймати).`°

°`Поки обирався фільм Юкі сиділа трохи нервуючи через таку позу, але згодом розслабилась та повністю розтанула в теплих та ніжних обіймах. А США в свою чергу утнувся носом у волосся дівчини, вдихаючи приємний аромат. В такі моменти він просто сходив з розуму, намагаючись бути максимально ніжним з причиною його безсонних ночей.`°

°`Пройшло приблизно півтори години фільм вже закінчився, а Мурік відійшов у туалет. Україна знову залізла у свої депресивні думки про невідворотнє. Все ніби знову стало сірим, а питання життя і смерті крутилось перед очима.°`

°`Ось так сидячи вже з четвертим бокалом червоного вина дівчина питала себе, що буде далі? Не знаходячи відповіді у голові вона шукала її у солодкому алкоголю, що зігрівав зсередини, опалюючи органи і намагався забрати у царство Морфея…`°

°`Тужливий настрій одразу помітив США.`°

– Щось не так?

– М?

°`Укра повернулась до чоловіка з кам’яним обличчям.`°

– Ми прекрасно знаємо що не так… Скоро війна…і це той процес, який може зупинити тільки Рос.

– Сонечко, я зроблю все…

°`Почав вже заспокоювати, але не вийшло… Америку перебили.`°

– США, пам’ятаєш при першій нашій зустрічі я пообіцяла станцювати з тобою ще раз?

– Не дивлячись на те що з того часу пройшло приблизно сотня років.. Я це прекрасно пам’ятаю..

°`Після відповіді Україна знайшла якусь мелодію в ютубі та включила її.`°

– Можливо це наша остання зустріч в такому форматі, хто його знає що буде після війни… То може час станцювати?

°`Вона казала тихо, майже шептала ніби боючись сказати щось не те. Але США все прекрасно чув… Він був трохи сумним через те, що саме в таких обставинах вони вдруге в житті станцюють та навіть думав сказати що станцюють в день перемоги України, але… Коли він буде? І чи буде взагалі?`°

°`Мовчки американець взяв Укру за руки та підняв з диванчику, заводячи її ліву ручку собі на плече, а іншу залишаючи в своїй доволі крупній долоні. Він знову бере дівчину за талію притягуючи до себе. Хотілося бути якомога ближче один до одного. Україна в цей час дивилися йому в очі. Рідко коли можна побачити США без окулярів і вдивлявся в його зіниці. Їй завжди подобалися його очі, один з яких був зелений, а інший блакитний.. `°

°”- Дійсно красень-“°

°`Впіймала себе на такій думці дівчина, коли американець подивився їй у вічі.`°

°`Вони нарешті почали танцювати, обидва не знаючи що за танець це був. З одного боку щось схоже на вальс, з іншого повільний танець. Та їх не дуже й турбувало. Рухаючись під тиху музику пара не говорила, просто дивилась один одному в очі ніби вели розмову очима, розмову підсвідому, яку ніхто крім них не чує, в якій вони казали як раді бути один з одним саме зараз, як раді що колись зустрілись і як їм буде не вистачати цих зустрічей. Згодом чоловік поклав й іншу ручку україночки собі на плечі, обидві свої руки поклавши на талію дівчини. На протязі всього танцю обидва не відривали очей один від одного. Зелені оченята дивилися на апонента з ніжністю та сумом. В цих очах чоловік готовий потонути, навіки лишившись у неї в полоні, для нього було вбивством відвести від неї очі, він не міг цього зробити і дивився у зіниці України просячи тільки одне… Залишається з ним. Залишитися як можна довше. Його серце рвало на шматки коли знов згадував у яке пекло США має її відпусти. Здавалось таку ніжну, маленьку, але сильну та горду дівчину. Вона просто була створена з протилежностей. Ніколи не дізнаєшся в який момент, як вона буде діяти. Просто маленьке руде чудо, про яке так мріють багато чоловіків, і Америка один з них. Він нікому не збирається відвідати своє сонечко. Занадто жадібний та власний у цьому плані…. Доречі дивний чолов’яга.. Зі всіма ніби відкритий та прямий, але признатися українці в коханні не може. В нього було багато жінок, та ні з однією не було такого.. США просто казав що хоче якусь дівчину і все, вона його. За ним завжди бігало багато жінок. Але ні.. він обрав її та мучиться вже декілька десятиліть. Спочатку вона була у складі СРСР, який навіть наблизитись до неї не давав. За тім сварка у 1991 через яку вони не розмовляли, ну точніше Україна не хотіла розмовляти з Муріком. Але і після примирення він не міг їй сказати. Адже як це сприйме українка? Скоріш за все негативно бо “мені треба спочатку розібратися з країною, а вже потім про відносини думати” (п.с. Україна). Так хлопець і живе останні тридцять років. Без відповіді на почуття. А дівчина або дійсно нічого не помічає, або робить вигляд. В той час як американець тихо радіє кожному дотику, кожному слову та кожній хвилині разом з нею, як зараз.`°

`°Вони готові танцювати вічність, лише б не відпускати один одного, але музика вже закінчилась. Вони зупинились. І здавалось українка от-от відпустить чоловіка… Проте в останній момент вона обіймає його, прижимаючись до сильного торсу, стає на носочки щоб було зручніше, бо зріст у них м’яко кажучи різний. (Вона йому по плече) Обіймаючи його за шию, дівчина шепоче:`°

– Дякую…

°`На що США нічого не відповідає, а бере Україну на руки. Та несе її у спальню. Там садить на ліжко, цілує в лоб та починає шарудіти у шафі. Знайшовши найменші шорти та футболку, які в нього є, віддає їх українці.`°

– Переодягайся, а я поки все сюди перенесу.

– Добре..

°`Проводячи Америку поглядом з кімнати, дівчина швидко одягає речі які їй віддали. Як раз коли Юкі закінчила, прийшов СаША з ноутбуком та вином. Доречі світло в спальні весь час було вимкнутим. Поставивши все на тумбу біля ліжка, було вирішено самому перевдягнутись. Без зайвих думок чоловік просто почав роздягатися, прямо перед прифігівшою українкою. Знявши сорочку, та знімаючи ремінь він почув сором’язливе, та водночас награне.`°

– Кхм…

°`Усвідомивши що він робить, трохи почервонів але через темряву це не було видно. Треба було якось вийти з цієї ситуації… І Аме не придумав нічого кращого ніж повернутись повністю всім тілом до українки підійти ближче до ліжка, саме на те місце куди падало світло з вікна, щоб його було ще краще видно і з пошлою усмішкою сказати:`°

– Подобається?~

°`З цими словами він вже поклав руки на ремінь щоб його зняти, але в нього прилетіла подушка від дуже, дуже червоної дівчини.`°

– Довбень!..

°`Вона відвернулась скручившись калачиком і прикрив обличчя руками. Це безумовно повеселило Мурика. Але продовжувати цей “театр” для нього було ризиковано, бо як саме відреагує Україна, невідомо. Тому він просто відвернувся та продовжив одягати піжаму. `°

°`Далі все було без зайвих подій. Аме знову сів у позу при якій вони дивились фільм. Але Укра все ще була червоною. США вирішив робити вигляд ніби не помічає цього та обійняв дівчину.`°

°`Поки обирався фільм Українка заснула в ніжних, теплих та ніби рідних обіймах чоловіка. Коли він помітив безтурботно заснувшу україночку, відклав ноутбук та ліг накривши їх покривалом. Укра повернулась лицем до свого залицяльника та утнулась носиком у його шию. А США… А США сяючий від щастя не спав майже всю ніч, охороняючи сон “Сонечка”, та ніжно обіймаючи свою пасію.`°