Чудова гра
від Мрійлива котлетаТеплий осінній день.Ліна сиділа у классі в очікуванні дзвінка.Дівчина дивилась на свого сусіда по парті, Ігора, який, зовсім не приховуючи, сидів у телефоні.
Нарешті довгоочікуваний дзвінок пролунав.Не звертаючи уваги на крики типу: “дзвінок для вчителя”, Ліна встала і, швидко зібравши речі, разом із Ігорем та Тимою вибігла із класу.У коридорі вони почули уже знайомі крики.
-Оооо…наші песики знову сваряться, -з насмішкою сказала Ліна.
-Пхахах, які ж ви тихі, -з такою ж насмішкою зауважив Ігор.
-Я прибіг перший! -викрикував Паша.
-Ні, довбню, перший прибіг яяя!-заперечував рудий Сашко.
-Давайте швидше вирішуйте, хто перший, бо тренер буде не в захваті, -мовив Тима.
-Так, швидко заспокоїлись! -почувся голос із сходів.
До спортивної зали вже підходили й 11 класники.Почувши грізний голос Сергія, Паша та Саша швидко погодилися на нічию.
Хлопці і дівчата зайшли до зали, усі розійшлися по роздягальнях.
Різко відчинивши двері, Ліна здьоргнулася від подиву.У кімнаті вже хтось був.
-Вибач, вибач, вибач! я не хотіла тебе налякати, -сказала, встаючи з лавки, блондинка.
-Та не треба вибачатися, все гаразд.Просто я трохи неочікувана тут зустріти когось о цій порі,-відказала Ліна, починаючи перевдягатися.
У кімнату зайшла Соня.Дівчина з темним волоссям синього відтінку виглядала дуже спокійною і, не звертаючи на блондинку уваги, сіла на лавку.
-Я-Ліна з 9а, а це Соня.Вона з 11…-дівчина, намагаючись згадати літеру, раптом замовкла.
-Б, -уточнила Соня.
-О, так! так я пам’ятаю, просто відволіклась.
-Авжееееж ,-розтягуючи мовила Софія.
-Я Яся, з 9б.Я нещодавно перевелася сюди.І трохи напартачила з часом, мені доведеться ще близько години тут чекати, -сказала, почервонівши, блондинка.
-О, так ти сьогодні наш глядач.Ти колись грала у волейбол? -запитала Ліна.
-Ні ,я зовсім у спорті не тямлю.. -сумно сказала Яся.
-Не нервуй, я сьогодні не граю ,посиджу із тобою на лавці, -спокійно відмовила Соня.
-Моя команда буде 100% краще ніж у хлопців, -вскрикнула, виходячи з роздягальні, Ліна.
Поки Ліна та хлопці проводили розминку, Соня розмовляла із тренером та Ясею.І ось настала довгоочікувана гра.Усі розбрелися по командам:Арсен, Саша, Кирил, Костя, Ігор та Ліна проти Тими, Роми, Паші, Сергія, Івана та Юри.
Гра була доволі напружена, як тільки одна команда набирає очко, інша одразу ж забиває, порівнюючи рахунок.Соня разом із тренером і блондинкою обговорює кожен рух та шукає помилки.
Ліна щохвилини боковим зором поглядає на свого першого глядача, Ігор та Кирил весь час піддьоргують замріяну Ліну.Яка ще й до того поглядом змагається з Юрою, який займає таку ж як вона позицію.
Під кінець гри Ліна відбиває останній м‘яч та її команда забирає останнє, переможне очко.Рудий Сашко насміхливо дивиться на, розлюченого програшем, Павла.Арсен та Тим знімають сітку.А вражена грою Яся, з фанатизмом дивиться на Ліну та Рому, які знаходячись на позиції ліберо гасали по полю з неймовірною швидкістю.
Після гри та останніх розмов з тренером усі виходять із школи та йдуть у напрямках домівок.
0 Коментарів