Фанфіки українською мовою

    10 година вечора. Рампо стояв перед темними дверими і дзонив у дзінок. Відкрили йому майже одразу. На порозі стояв здивований Едгар. Біля нього сидів сірий єнот, Карл.

    — Здравствуй! — Едогава тепло усміхнувся. Пустиш мене переночувати?

    — Е… звісно. Проходь, — чоловік повністю відкрив двері, і  Рампо пройшов в дім.

    Юнаки мовчки стояли. Едогава не міг підібрати слів для такого випадка. Не кожен день його друзі приходять додому в таку пізню годину. Чесно кажучи, крім Рампо у Едгара друзів більше немає. Тільки якщо рахувати людей.

    — І так, де мені спати?

    — Принесу зараз, — Едгар постелив на дивані у вітальні. Ця кімната така велика, що помістяться ще п’ять таких диванів. Рампо улігся на простинь і закрив очі.

    — Що сталось? Чому ти прийшов до мене? — у голосі Едгара чулось занепокоєння.

    — Прибіг подалі від колишнього, — відповів, не кліпнув оком.

    Едгар Алан По не знав жартує чи його друг, чи ні. Про ніякого колишнього він не знав.

    — Ясно, — і залишився стояти над Рампо.

    Карл умістився у ніг детектива, і Едгар залишився стояти один.

    — Солодких снів. Я пішов до себе, — юнак став у двері, і відкрив її.

    — Солодкої, — побажав Рампо і помахав рукою.

    Пройшло пів години. Едогава до сих пір не міг заснути. Вдома він обов’язково спав з ночником, а у гостях сумнівався, чи є в Едгара він І тільки теплий Карл трохи рятував положення.

    Ранок. Едогава прокинувся і захотів їсти. Приготувати нічого толкового він не вмів, тому пішов у кімнату Едгара. По дорозі підібрав Карла і тихо зайшов у кімнату. Взяв його лапку і постукав по щоці Едгара.

    — Прокидайся. Нам з Карлом потрібно їсти. В мене є рецепт млинців. А в тебе — інгредієнти для них.

    Через 15 хвилин Едгар і Рампо стояли у плити і жарили їжу. Точніше, готував Едгар, а Рампо сидів за столом, і чекав. Коли все було готове, Алан По сів за стіл, й вони почали їсти

    — Тепер будеш один? Плануєш з кимось зустрічатись? — почав розмову Едгар.

    — Поки не знаю, — відповів Едогава з млинцем у роті. Він прожував і сказав, — Відведеш мене в магазин?

    Едгару нічого не залишалось, і він погодився. Залишив Карла з повною мискою їжи, вони пішли. Грошей у Рампо не вистачило і його друг доплатив за солодощі. Повернившись з магазину, юнаки розклали пакети і зайнялись своїми справами. Рампо розсівся на стулі, а Карл на ньому. Едгар хотів почати діалог, але знайти тему йому не вийшло. Він взяв книгу і сів на крісло навпроти Рампо. Побачивши коричневу книгу, Едогава переклав Карла й підійшов до Едгара. Його хода виглядала так, ніби він не підійшов, а прилетів до друга. Відчувши на собі погляд, Едгар почервонів. Він повільно підняв очі і почав дивитись у відповідь.

    — Можна тебе поцілувати?

    Для Едгара це прозвучало настільки несподівано, що він моментально ще більше почервонів, здається, до кінців вух.

    — Ти ж любиш мене. Ніхто крім мене про це не дізнається, — від уст Рампо, останнє слово прозвучало ще більше двохзначно.

    — Я знаю, як це, коли діють проти твоєї волі, — подумав він.

    — Якщо хочеш, то зроби це, — прозвучало, на диво Едгара, впевнено.

    Рампо прислонив руку до щоки. Лице Алана По було блідим і холодним, і пальці Едогави дарували тепло. Трохи опустивши голову своєму коханому, Рампо ніжно доторкнувся до його губ. Щоб подивитися на очі, Едогава задвинув волосся на лбу Едгара за вухо. Алан По не уникав погляду. Рампо посміхнувся і сказав:

    — Твої губи на смак як білий шоколад. Ти люби його?

    — Рампо, — Едгар прикрив лице рукою і відвирнувся в сторону.

    Щось пухнасте притулилось до його ноги. Це Карл обтирався об юнака. Заспокоївшись так, Едгар повернувся в сторону Рампо і серйозно проговорив:

    — Твій колишній це Дазай Осаму?

     

    2 Коментаря

    1. Jun 21, '22 at 02:52

      Будь ласка пищить ще це дуже гарна на цьому сайти я знайшла тільки вас у вас дуже гарна работа

       
      1. @Zuzu RuruJun 29, '22 at 12:55

        Дуже дякую. Можливо й справді це поки єдина робота по рампоям. На тижні
        очу написати замальовку

         
    Note