Фанфіки українською мовою
    Попередження щодо вмісту: Ч/Ч

    Сьогоднішній ранок у Казухи почався не як звичайно о 10 ранку,а в 6 ранку.Навіщо він так рано прокинувся?Як мінімум тому, що вчора замість того,щоб нормально збирати речі,його друзі влаштували розваги.Взагалі,Каедехара  теж в них приймав участь,було весело тому він не дуже жалкує.Та й речі вони все таки позбирали,хоч і не всі.З Чайльдом він домовився на 11 ранку,тому дозбирати залишки час є.Ще й потрібно прибрати квартиру і подзвонити хазяїну,щоб здати її.

    З такими думками біловолосий заварював каву.Зранку він завжди пив каву з молоком,але сьогодні він встав рано і потрібно збадьоритись,тому заварив він без молока.

    -Гірко..-зробив ковток і скривився від неприємного смаку.

    З чашкою кави Казуха зайшов до вже спустілої вітальні,біля дивану на підлозі стояли коробки.Залишилося не так багато чого зібрати,тільки рослини на підвіконнях і деякі дрібниці.Меблі тут точно не його і забирати їх не потрібно.

    Чашка була поставлена на столик біля дивану,а хлопець підійшов до вікна.Погода сьогодні не дуже,на вулиці дув вітер і лив дощ.По прогнозу так буде весь день,тому потрібно знайти парасольку.

    -Потрібно приступати..-з цими словами Казуха дістав ще одну досить велику коробку і почав обережно ставити туди квіти.

    ***

    З самого ранку Скарамучча зрозумів,що день не задався,прокинувшсь не від щебету птичок і від сонечка в очі,а від дзвінка Аякса,який сказав,що вони з хлопцем будуть десь через півгодини і Скару краще бути готовим до того часу.З величезним небажанням,він піднявся з ліжка і пішов умиватись і заварити собі чаю.

    Зайшовши до ванної,Скарамучча звернув увагу на своє вельми підбите відображення в дзеркалі.Вчора він трохи не розрахував і в дискорді просидів до третьої ночі.Вони грали в якусь рандомну гру і спілкувались.Взагалі,Кунікідзусі міг піти,але потрібно було заспокоїтись.Тому зараз він пожинає те,що посіяв і думає,що напевно замість чаю потрібна кава.Або віскі.Можна разом.

    Умившись,хлопець пішов на кухню,щоб заварити собі таки каву.Але його спіткала невдача,тому що відкривши шухляду з чаєм і спеціями він кави в наявності не виявив.Найбільше розчарування ранку.

    Глибоко зітхнувши,Скарамучча поставив чайник на плиту і сів за стіл.Там все ще лежав бісер і нитка,які він так і не використав.Ці речі знов повернули його думки до нового сусіда,який буде тут дуже скоро.Як він має з ним спілкуватись?Чи може вийде просто ігнорувати?Скарамучча може здаватися досить грубим і холодним для незнайрмців і це часто відштовхувало людей.Так може бути і в цей раз,сусіду він може не сподобатись і їм не доведеться контактувати.

    Але з іншого боку це буде ще гірше,буде ніяково пересікатись кожен раз нібито ви незнайомці,але живите в одній квартирі.Як буде краще себе поводити?Як звичайно?Бути трохи добрішим?Складно.Дуже складно.Його ніхто не вчив як правильно себе поводити при знайомстві,а з усіма друзями його знайомив Аякс,а сам Аякс прилип до нього і більше не відлипав,самостійно проявляючи ініціативу в спілкуванні. Саме тому Скарамучча зараз сидів і глибоко задумався про те,як краще буде почати і зовсім не помічав як швидко плинув час,зовсім не чув свисту чайнику.

    З думок його вивело повідомлення Чайльда про те,що вони вже їдуть.Нарешті помітивши бідний волаючий чайник,Кунікідзусі підійшов до плити і дістав з шухляди улюблену чашку,паралельно вимкнув плиту.І зупинився в нерішучості,вибираючи між чорним чаєм з манго або зеленим з полуницею.Нескінченна дилема вибору чаю.Вирішив він зупинитись на полуничному.Залив кип’яток в кружку і поклавши туди заварку,знову сів за стіл і почав чекати на Аякса,попиваючи чай і знову задумавшись.

    На цей раз він чомусь знову згадав дитинство.Не все,а один конкретний момент.Колись він так само сидів за столом в обшарпаній та зовсім незнайомій квартирі,пив чай з цукерками,яких в них ніколи не було вдома,а за вікном дощило.То був день,коли його «тато» вбив «маму» на його очах.Цукерки йому дала добра тітка-поліцейська.Сидів він у сусідів.Тоді він не відчував нічого.Тільки деяке задоволення від солодощів.Він ще не зрозумів,що сталося.

    Згадав і те,як ховався від тата під наркотою і дивився на маму,яка в той день була на здивування тверезою.Він чув їх сварку про те,що мати забирає Скарамуччу і вони йдуть у нове життя.Спочатку він навіть зрадів,що в нього можливо буде краще життя.

    Але всі мрії зруйнували крики матері і батько,віткнувший ніж їй у живіт,а потім і у серце.Кунікідзусі ховався за диваном,біля цього дивану і впала його матуся замертво,лицем до нього.Її останніми словами стали вибачення.Скарамучча дивився на мати і питав її,чому вона не підіймається.Він не розумів тоді.

    Зрозумів тільки тоді,коли стояв біля її труни.Тільки коли побачив її бліде обличчя,закриті очі і спокійне вираження лиця.Воно не було злим,неприємним як звичайно.Абсолютно спокійно і беземоційне.

    Тоді він зрозумів,що його і так дуже погана сім’я,від якої там була тільки назва, зникла назавжди.Він нарешті зрозумів,але  дуже жалкував через це.

    Його думки перервав дзвінок у домофон.Тремтячими від хвилювання руками він поставив чай на стіл і пішов відчиняти під’їзд.

    -Привіт,Мучча,це ми.-досить енергійний голос Чайльда пролунав у слухавці домофона.Чому він такий радісний завжди?

    -Мгм,я зрозумів вже.-на відмін від Аякса,його голос був стомлений,тихий і холодний.

    Відкривши під’їзд,Скарамучча чекав на друга з новим сусідом біля дверей.

    Через декілька хвилин,які він провів в напруженому очікувані,роздався двірний дзвінок.

    Відкрив двері,хлопець відійшов до арки у вітальню і став,опершись на косяк і схрестивши руки на грудях.

    Двері відкрилися і першою з’явилася усміхнена морда Аякса.

    -Привіт,Муші.Заходь,Казу,знайомити вас буду.-зайшовши у квартиру,Аякс потягнув за собою Казуху і виставив перед собою.-Це ось Казуха.Казуха,це Скарамучча.

    Посміхнувшись,Казуха протягнув йому руку,уважно роздивляючись.

    -Приємно познайомитись,Скарамучча.

    Застигши на декілька секунд,Скар протягнув руку у відповідь.

    -Мені теж.-план з приводу ігнору і грубої поведінки чомусь провалився.

    Єдине,що зараз було у голові Кунікідзусі,це те,що у Казухи рука дуже приємна і трохи менша за його.Він взагалі виглядав м’яким і приємним.Як у першу зустріч.

    -Хм,ти випадково не той хлопець,що кілька днів тому зайшов до мене в магазин?Чи то дуже схожий?-після невеличких роздумів вирішив спитати Казуха.

    -Так,то був я.

    -О,то ви знайомі?Ну,дуже добре тоді.Але зараз потрібно речі Казухи принести.Скар,допоможеш?-до цього мовчавший Тарталья втрутився в розмову.-В мене ще є справи,тому треба швидше впоратись.

    -Мгм,допоможу.

    ***

    Чого Казуха точно не очікував,так це того,що його новим сусідом виявиться хлопець,який зайшов за бісером декілька днів тому.Тоді він йому трохи сподобався,тому зараз він зовсім не проти цього.Але все одно трохи неочікувана зустріч.

    Зараз вони заносили його речі у квартиру і впорались вже наполовину.Скарамучча мовчав майже весь час,лише іноді відповідаючи щось Чайльду.Хлопець виглядав досить замотаним,блідим.Навіть гірше,ніж на першій зустрічі.Тоді він здавався просто втомленим,а зараз складається враження,що він не спав днів 5.Ще й очі холодні такі,як море осінню,глибоке,гарне,чаруюче,але до дідька холодне.

    Взагалі,таскати коробки на 6 поверх не саме приємне заняття,навіть попри те,що є ліфт.А потім ще й розкласти речі.Справ купа одним словом.Було б непогано ще трохи роззнайомитись зі Скарамуччею.Але якщо судити по його вигляду,то в нього такого бажання немає.

    Думаючи про те,як в нього багато справ,Казуха сам не помітив,як вони забрали останні коробки з машини і вже підіймались до їх квартири.

    -Так,ми вже впорались,тому зараз я залишаю вас самих.Скар,Казуху не ображати,зрозумів?

    -Зрозумів.-сухо кинув у відповідь Мучча.-Досить поводити себе як матуся.

    -Так-так,я просто хвилююсь.Все,бувайте.

    Поставивши останні коробки на підлогу у коридорі,Аякс помахав їм рукою і смотався по своїм справми.На квартиру опустилася тиша.Казуха стояв біля коробок і чекав поки йому покажуть квартиру і його кімнату.

    -Ходімо,покажу тобі все.-не дивлячись на Казуху сказав Скар і пішов через арку до вітальні.У кімнаті було всього три двері,одна з яких вела на балкон,а друга до кухні,ну а з третьої арки вони зайшли з коридору.

    В квартирі був дуже гарний ремонт у стилі мінімалізму,все було досить новим,але ,не дивлячись на це,квартира виглядала холодною,не обжитою і трохи спустілою.Єдиними ознаками того,що тут таки живуть,була чашка на столику в вітальні.Через сіро-білий колір ремонту все виглядало досить понурим.Можливо, Казусі вдасться все тут трохи обжити?Квіти по підвіконнях хоча б поставити.

    Пройшовши на кухню,він помітив нитки і той самий бісер,який в нього і купили.

    -Ти так нічого і не зробив з бісеру?

    -Угу,не знайшов часу якось.

    -В мене є досить багато матеріалів,якщо хочеш,можу якось навчити тебе плести.

    -Подивимось.-сухо і не дуже привітно.

    «Здається я його дратую,краще помовчу.»

    З такими думками Казуха трохи засмутився і продовжив тихо слідувати за Скаром обдивляючись квартиру.

    Зараз вони знов поверталися до коридору,щоб подивитись на інші кімнати,в тому числі і на його.

    -Ось це ванна,та моя кімната  і ось ця твоя.-по черзі махнув на кожну з дверей,сказав його сусід.

    -Дякую, що все показав.-заходячи до своєї кімнати з коробкою в руках подякував Казуха.

    -Мгм,якщо ще щось потрібне буде-питай.

    -Добре.

    Після того, як Скарамучча пішов,Казуха ще декілька секунд дивився на двері за якими він зник.Його сусід був не самим привітним,але можливо це просто на перший погляд.Відвівши погляд від двері,він зник за дверями своєї.

    Поставивши коробку на підлогу,він почав оглядати своє нове житло.Кімната була досить просторою та світлою.Перед ним стояла двоспальне ліжко,а за ним,біля вікна,робочий стіл.Навпроти ліжка знаходилася вбудована у стіну шафа,а в стіні позаду полички.Враження,що до нього тут ніхто взагалі не жив.Можливо,це насправді і є так.

    Закінчив з оглядом,Каедехара почав розбирати речі.Все ж таки,розбирати їх нудніше ніж збирати.

    ***

    Перше,про що подумав Скарамучча,коли закрив за собою двері,це те,що він поводив себе досить грубо і непривітно з Казухою і той трохи засумував.Він налажав.Тільки Скарамучча може образити людину у перші години знайомства.

    Впавши на ліжко,Кунікідзусі сильно зажмурився,думаючи про те,який він жахливий.Жахливий,жахливий,жахливий,жахливий…

    Ці слова у голові лунали різними глосами.Голос його тата,коли той давав йому ляпаса за взятий шматочок хлібу.Голос його мами,яка знову посварилася з татом і виміщала свою злість на ньому,звинувачуючи у всіх смертних гріхах.Голос вітчима,коли він розповів про домагання мачусі,а той кричав про те,який він жахливий син і йому краще вмерти.Голоса його шкільних «друзів»,коли вони кричали про те,що він насправді жахливий і дружили з ним просто щоб насміхатись.Нескінченні голоса постійно лунали…

    Він не знає,скільки так лежав на ліжку,сльози знову котилися по щокам,а руки сильно стискалися у кулаки,нігтями впиваючись у долоні.

    Лежав доти,доки не почув тихий стук у двері.Швидко витерши сльози з обличчя,він пішов відкривати.

    -Ам,вибач за хвилювання,я хотів запитати,чи можна поставити декілька рослин у вітальні?В тебе немає ніяких алергій?-у дверях показалася фігура біловолосого хлопця,який в руках тримав вазон з невідомою Скару рослиною.

    -Став.Алергій ніяких,напевно.-на стомленому обличчі Кунікідзусі відобразилася невпевненість.

    -Напевно?

    -В мене ніколи не було рослин,тому не перевіряв чи є.

    -А.О’кей.Тоді якщо раптом з’являться симптоми,скажеш-я приберу.

    -Мгм.Щось ще?-знов не дуже привітно.

    -А,так.Я збирався готувати вечерю,ну і вирішив запитати чи готувати на тебе?

    Він запропонував приготувати для них вечерю?Що?Це жарт?

    На обличчі Скарамуччі з’явилося здивування і він застиг на декілька секунд,обдумуючи чи не почулося йому.Він же образив його,здається?Чи Скар сам собі вже надумав?

    -Ти серйозно?-досить дивне питання.

    -Ну,так?Я просто був на кухні і побачив,що є продукти,але нічого не приготовано і тому вирішив запропонувати вечерю.Якщо хочеш.

    -Я не проти.-все ще здивований Скарамучча зрозумів,що останні дні їв тільки декілька бутербродів та й чай.Взагалі,це пов’язано з тим,що готувати він не дуже вмів.Він купив продукти,але готувати не вмів,геніально.

    -О’кей.А що приготувати?

    -А що ти вмієш і що з тих продуктів можна зробити?

    -Ну,я багато чого вмію.З тих продуктів можна зробити м’ясний пиріг,можна якусь кашу зробити з м’ясом.Ще суп можна.

    -Ти прямо мастер шеф.-з усмішкою сказав Скарамучча,думаючи про те,що ж вибрати на вечерю.-Ну,каша з м’ясом,здається,швидше за все готується?

    -Так.Тоді її?

    -Угу.Може потрібна допомога?

    -Якщо ти не проти,можеш начистити моркву і нарізати.

    Почувши про нарізку,Кунікідзусі зрозумів,що зробив помилку запропонувавши свою допомогу,тому що з колючими-ріжучими предметами в нього деякі проблеми.По-перше,він не вмів нормально нарізати і всі його спроби ,зазвичай, закінчувались пораненими пальцями.По-друге,з ножами в нього не самі приємні асоціації.Кожного разу він згадує той ніж в крові його матері,коли бачить будь-який ніж.Але,на жаль,він вже погодився,а відмовлятись буде ніяково.

    -О’кей.Але все може бути дуже необережно,попереджаю відразу.

    -Нічого страшного.-і знову ця добра посмішка,фірмова.-Ходімо,я якщо що допоможу.

    -Добре.-трохи невпевнено протягнув Скар і пішов слідом за Кадзухою.

    Взагалі-то,спочатку він не планував,що буде зараз стояти на кухні поряд з новим сусідом,слухати якесь радіо з приємними піснями і намагатися начистити моркву.Для нього,людини,яка одного разу повністю зіпсувала звичайну яєчню,все давалося досить складно.Він завжди обіцяв собі навчитись готувати,але не судьба.Кожного разу він купляв продукти,готував все строго по-рецепту,але виходило щось,що не їли навіть вуличні котики.Ну,це досить сумно.

    -Ти…Ти дійсно ніколи не чистив моркву?-до цього тихо спостерігаючий Казуха,нарешті невпевнено подав голос.Здається,він у шоці від його “мастерства”.

    -Пх,я попереджав,що мої навички як у десятирічної дитини,якщо не гірше.

    Посміхаючись,він хотів продовжити свої знущання над морквиною,але раптом ніж зіскочив і порізав палець.Зашипівши,Скар застиг дивлячись на кров,котра швидко почала капати на підлогу.

    -Ти…Давай сюди ніж,я сам все зроблю.І де в тебе аптечка чи пластири.

    -Другий ящик знизу,після плити.

    Віддавши ніж у руки Казусі,Скарамучча відійшов до столу і сів,дивлячись на те,як Каедехара шукає аптечку.Кров все ще капала,тому він вирішив злизати її,щоб не вимазати всю кухню.

    Коли хлопець повернувся до нього за аптечкою,він якраз застав його за цим дійством.

    -Не роби так,раптом інфекцію занесеш.-буквально забравши його руку з рота,він почав оброблювати перекисом палець,а потім наклеїв пластир.-Мені от цікаво,якщо ти не можеш навіть моркву начистити,що ти їв і готував?

    -Нічого?Ну,я пив каву і їв в кафешках або в кафетерію.А вдома скільки б я не готував-нічого не виходило.

    -Зрозуміло, чому ти такий худий.

    Сказав Казуха зі смішком і повернувся до понівеченої морквини і краплям крові на підлозі.Витерши її,він сів на місце Скара і продовжив чистити моркву.В нього це виходило набагато краще.Сам Скарамучча ж тихо сидів позаду і спостерігав за цим.На здивування у тиші не було ніяково,а навпаки атмосфера була якоюсь домашньою?Такого відчуття у Скарамуччі ніколи не було.Не дивлячись на те,що в нього є Тарталья і з ним він теж готував,але такого не було.Йому теж було комфортно,але якось не так.З Казухою якось все по-іншому і не по-канонам…

     

     

    2 Коментаря

    1. May 23, '22 at 10:16

      У вас дуже крута робота,
      отілось б почитати продовження, але сумніваюсь чи взагалі воно потрібне, тому просто подякую за цей чудовий твір. Так, звичайно, можна тро
      и підправити в деяки
      місця
      , зробити поіншому, але це вже дуже круто, легко читається і те, що треба для відпочинку. Мені подобається опис минулого Скарамуччі, круто звучить , але сумненько. Тому удачі в наступни
      робота
      !

       
      1. @QkxokMay 25, '22 at 09:58

        Дякую за коментар!Я теж тро
        и сумніваюся з приводу продовження,але не можу сказати,що його точно не буде.Можливо, ще декілька розділів все ж таки напишу:)