Щось старе , давно забуте
від tahk18.01.20__
Ми вперше в двох , за келихом вина .
Твоя п’яна посмішка така шира .
Дізнавшись про все Піаніст нас вб’є . Завтра ми будемо разом мити підлогу в барі !
Невелика квартира десь в центрі міста , на останньому поверсі . Вона студійна , йому одному піде , все влаштовує . Тут рідко бувають гості , тому що це його світ в якому чужим не місце . Коли він хоче розважитись з гарною подружкою , або відразу з декількома , залюбки знімає номер в готелі , або квартиру на декілька днів .
Ліппман полюбляє : книги , сухі квіти , та дорогі напої . Гру на фортепіано та басс гітарі , на яких він погано грає . Він не любе сонячне світло , та котів . Вивчення іноземних мов , але на разі знав вісім . Якщо не більше . Брехню . І байдуже що буде вона солотка . Тільки правда , і все в обличчя . Молодому мафіозі не подобався чорний чай , і рожевий та світло-зелений колір , колючі світера , та шапки з рукавицями .
Заходячи в квартиру , тебе зустріне лахматий пес , і невиликий коридор . Шафа у вздовж стіни , з різними лахами . На крючечках висіли різні пальто , на смак і колір , декілька парасольок . Він завжди забував взяти з дому тому приходилось купляти нову , так і назбиралось їх десь з десять .
Прямо по коридору росташовується вітальня з кухнею іх розділяє тільки барна стійка . По серед кімнати диван та столик . По праву сторону стояли великі шафи з різними книжками . Більшість з них були в жанрі фентезі, трилер , детектив. Можно було знайти і жахи , а якщо добре пошукати то і романтику . Між двома шавами стояло піаніно . Ліппман фальшиво грав . Якось в голово прийшла ідея навчитись , ось купив , стоїть тепер западає пилом . Але хлопець знайшов тому роботу , так сказати щоб той не стояв без діла та займав лиж місце . На піаніно стоять квіти . На шафі теж плелась ліана . Також в вітальні був камін , а поряд стилаж з вином .
Із вітальні проходило двоє дверей в спальню та вану кімнату . Спальня за призначенням ніколи не використовувалась , в ній не було ліжка , але було куча речей , та коробок . В деяких коробках можно було знайти різні ножі , пістолети , та інші цікавинки .
У Ліппманна було дуже мало вільного часу , завжди якісь зйомки , переговори . Тому рідко перебував вдома . Замість нього це робив Чуя .
Іноді , Альбатрос уміло виводив людей із себе , та заважав їм жити . Це було його улюблене заняття . І ворогу не побажаешь у сусіди цього хлопця . Але Накахарі спала страшна доля . І він став його сусідом . 24/7 зверху вечірки і шум . Це набридає , всім іноді хочеться тиші . Ось якось і вийшло що їхавши у відрядження Ліппман попросив Чую подивитись за квартирою , поливати квіти та кормити пса . Так і вийшло що тот почав перебувати іноді перебувати в його квартирі . Коли Альбатрос сильно набридав , рудий телефонував своему колезі і вже через годину той зустрічав у себе гостя .
Під покровом ночі горіло багаття у каміні . На дивані у теплому светері з мокрою головую сидів 16 річний юнак . Він тільки недавно поїв теплого карі і прийняв душ . На телевізорі показували фільм , а на кухні возився актор що грав головну роль . А зараз на його місті хоче буду кожна друга дівчина , да і не тільки дівчина .
– Чуууууя – волосся було підібране у невиликий хвостик , йому трішки воно заважало .Він підійшов до дивану , тільки закінчив мити посуд . В руках Ліппман тримав аптечку – Знімай светра ! Ти одягнув його на голе тіло ? Там рана відкрита . Я зараз зателефоную Доку і той тобі завтра з ранку разом з Піаністом будуть читати лекцію !
Сьогодні мафіозі получив постріл у плече , він був не уважний на завдані , переговори зірвались .
– А , зараз … – Накахара відірвав свої очі від перегляду телевізора , та перевів свій спантеличений погляд на юнака що стояв уже зовсім поряд . – Ось не треба мене лякати Доком ! Знайшовся мені мамочка
Чуя почав знімати светра . Якщо добре знати того повадки , та перебувати на одинці то він може вести себе спокійно в робити так як потрібно . Просто є теми які не треба задівати і ваше спілкування буде чудесне . Їх три : походження , сім’я , та зовнішність . Перші місяця Ліппманн не знав як підійти до рудого , тому їх спілкування не складалось , а потім все якось само пійшло . Він і сам не помітив як вони стали друзями .
Для Ліппманна від був щось не зрозуміле , загадкове . Він не стелився під нього і не питався затонути його увагу на себе . Він був для нього не звичайний . Що в ньому його привернуло ? Характер? Характер у Чуй різкий і важкий. До кінця Чуя і сам не розумію і не знає як показувати деякі емоцій , як реагувати в різних ситуаціях , тому ховає все під гнівом .
Зовнішність? Він і вправу гарний , але Ліппманн бачив і моделей з обкладинок , гарних акторок з якими проводив короткі і холодні ночі .
Якщо ви спитаєте за що йому приглянувся цей рудий хлопчина . Він не зможе відповісти .
– Слухай Чуя сан – блондин уже затягував бинт – Ти куштував колись Château Pétrus ?
– Нет , а що це ? Який напої?
– Так , вино . Нещодавно одна людина мені подарувала його у колекцію . Давай разом його скуштуємо ?
– Ти хочеш мене спойти ? – лис з опаскою подивився на хлопця
– Не переживай я нічого з тобою не зроблю . Я теж буду його пити . Якщо не вмієш пити так і скажу , я запропоную комусь іншому .
– Все я вмію ! – під його руками Накахара так і підірвався . – Давай. Будемо куштувати .
“Ти дивись . Я та не вмію ?! Все я вмію . С кімось іншими . Покличе когось буде розважатись ? А я . Обурливо . Зі мною так зі мною.”
Думка пролетіла у голові Накахари , він дивився прямо в очі своему колезі . Тот мовчки підійшов до шафи , взяв оду із пляшок , і пійшов на кухню .
Через пару хвилин на столі було все готово . Колишній агнец сидів навпроти і дивився на келих .
“Не куштував і пити навряд вміє. Я не бачив щоб він колись багато пив та і щоб куштував щось міцне . Цікаво”
-Ну що за нас . – Ліппман підніс келих до колеги .
Чуя зробив не великий ковток . На лиці з’явилася не зрозуміла гримаса . Це визвало сміх
– Що смішного ? Тобі щось не подобається , щось не так .
– Все добре , просто ти виглядав забавно . Пробач – на лиці посмішка
– Пф , іди ти в сраку . – Трішки надувши щоки , він відкинувся на спинку стільця . Він подивився на стіл де була малина , і образа на лиці пропала . Ліппман це зауважив .
– Хожешь ?
– Хочу. – коротко і ясно відповівши він потягнувся за так вподобані йому ягоди . Блондина це забавляло , усмішка не спадала з обличчя .
Вони просиділи так ще години дві , весело про щось розмовляючі і сміючись . Поки Ліппман все ж таки не перейде у вітальню і не розкладе диван , застеливши постіль хлопці на підпитку вже лежали під ковдрою . Для них це нечего не значить , а можливо тільки для Чуй це немає значення .
– І Альбатрос : “Не чепай мене вітпусти !” А коли я почав відпускати його то почав кричати ” ДА КУДИ ТИ МЕНЕ ВІДПУСКАШ Я ВПАДУ І ПОМРУ ! ЗДУРІВ” бачив би ти ього зляканого , така смішна гримаса , це ж треба так напитися , щоб думати що помре якщо впаде з ліжка . Хахах
П’яний погляд , веселий голосок і посмішка . А він легко випив два келиха , добре що спати лягти домовився .
Ліппманну подобалось як тот щось йому розповідав . Він слухав його уважно . В невдовзі Накахара заснув , волосся роспалось на подушці .
Юнак продовжував дивитись в потолок . Його шястя так близько , і в тот момент так далеко . Хоче приторкнутися , але він цього не зробить.
Він буде тихо кохати і радіти тому що є .
0 Коментарів