Чорна Гвоздика (Гін/Хіґучі)

Одного дня Гін не прийшла на роботу в Портову Мафію.

Замість неї з’явилася чорнява красуня з розпущеним волоссям, яке хвилями спадало по її плечах. Одягнена вона була в білу сукню. Не всі впізнали в цій таємничій незнайомці зазвичай таку холодну й мовчазну Гін. Навіть зранку на прохідній охоронці не хотіли пускати її в офіс, бо сприйняли за чужинку. Але не без сприяння свого брата дівчина все-таки змогла потрапити на роботу, й тепер вона з легкою посмішкою на обличчі ходила коридорами будівлі Портової Мафії й залишала за собою шлейф пахощів ненав’язливих квіткових парфумів. Гін звертала на себе увагу кожного, що викликало в Рюноске легке роздратування, адже він не хотів підпускати до своєї сестри абикого. До дівчини навіть підійшов Морі-сан і запитав, де вона купляла сукню, бо Еліс, мабуть, уперше за весь час свого існування заявила, що таке плаття вона б поміряла. 

Узагалі багато хто з Портової Мафії думав, що Гін хлопець, і навіть деякі «старожили» вже забули, що вона насправді дівчина. Усіх членів організації в той день хвилювало одне питання: що мало трапитися, щоб їхня зазвичай чоловікоподібна колега в один день перетворилася на таку ніжну квітку?

А причина була проста.

Гін несміливо постукала у двері та ввійшла в кабінет Хігучі. Остання саме розбирала купу важливих документів, але побачивши Чорну Гвоздику, вона радісно усміхнулася й відірвалася від роботи.

– Привіт, ти так чудово виглядаєш! – захоплено вигукнула блондинка, встала з-за столу й коротко поцілувала Гін у губи.

– Дякую, – ледве чутно промовила дівчина, і на її щоках відразу з’явився рум’янець. – Я б не встигла після роботи забігти переодягтися, тому прийшла відразу так. У нас же все в силі?

– Звісно, я вже забронювала столик у ресторані, який нещодавно відкрився. Кажуть, що там дуже смачна їжа, – заманливо сказала Хігучі.

– Звучить прекрасно, я зазвичай дуже голодна після роботи, – радісно вимовила Гін. – Але, там, мабуть, все дуже дороге, – дівчина скромно відвела очі вбік.

– За це навіть не хвилюйся, – втрутилася Ічійо. – Сьогодні я замовлю все, що ти побажаєш, моя Чорна Гвоздико!

– Як пафосно! – тихенько засміялася Акутагава. – Ти досі називаєш мене прізвиськом, яке дав той кумедний хлопчина?

– Але ж звучить гарно? Чорна Гвоздика! – і обидві дівчини вибухнули сміхом.

– Перестань, це таке дурне прізвисько, – регочучи промовила Гін, обійнявши свою кохану. Блондинка з любов’ю подивилася на Акутагаву молодшу й ніжно її поцілувала.

– Хігучі, у мене для вас завдання, – почувся чоловічий голос. Дівчата різко відсторонилися одна від одної. Вони й не помітили, як до кабінету зайшов Рюноске. Декілька секунд усі троє переглядалися й думали, що в такій ситуації сказати, чи, може, краще промовчати.

– Я, мабуть, пізніше зайду, – вирішив порушити тишу Акутагава й кулею вилетів із кабінету. він ішов коридором із шокованим виразом, який застиг у нього на обличчі. Звісно, Рюноске здогадувався, що його сестрі подобаються дівчата, але щоб Хігучі? Ця дивакувата асистентка, яка, здавалося б, схиблена на Акутагаві старшому? Не те щоб хлопець хотів бачити поряд зі своєю сестрою саме її, але головне, щоб вони обидві були щасливі.

Дійсно, якийсь час Рюноске подобався своїй підлеглій, і вона намагалася зробити все, аби догодити йому. Навіть коли Ічійо дізналася, що Гін – це молодша сестра Акутагави, то намагалася подружитися з нею, щоб таким чином здобути прихильність хлопця. Але згодом цей корисливий інтерес переріс у дещо більше. Зазвичай холодна і неговірка Гін виявилася дуже милою й цікавою дівчиною. Тому спочатку Хігучі ловила бісексуальну паніку через обох Акутагав, а згодом і взагалі забула про Рюноске, адже його сестра була набагато приємнішою і принаймні не ігнорувала почуття дівчини. 

Гін теж подобалося спілкування з Ічійо, хоч раніше її й не приваблювала ця схиблена на її братові колега. Але згодом Чорна Гвоздика зрозуміла, що її почуття до Хігучі – це щось більше, ніж просто симпатія. І яким було здивування дівчини, коли в один літній вечір на прогулянці в майже безлюдному парку блондинка відповіла на її неочікуваний несміливий поцілунок. І ось уже декілька тижнів ці двоє не могли провести жодного дня одна без одної. Вони часто влаштовували побачення після роботи, та в будівлі Портової Мафії намагалися якомога менше перетинатися, адже стосунки двох учасниць кримінальної організації, звісно, ніхто не забороняв, але в той же час вони й не були бажаним явищем. 

Після тяжкого робочого дня Гін та Хігучі нарешті зустрілися в одному з нескінченних коридорів Портової Мафії та вже разом попрямували до ліфту. Поки вони спускалися на перший поверх, Ічійо взяла Акутагаву за руку та легенько доторкнулася своїми губами до її щоки, від чого та набула ніжно-рожевого кольору. Аж тут на одному з поверхів двері неочікувано відчинилися, і до ліфту зайшла Койо. Вона подивилася спочатку на Гін, потім на Хігучі, й по її погляду стало видно, що вона зрозуміла, чому це раптово сестра Рюноске прийшла сьогодні в такому жіночному образі. На перший поверх вони їхали в повній тиші. 

І ось уже на вулиці дві дівчини йшли до нового ресторану, тримаючись за руки, посміхаючись і знаючи, що їх чекає щасливе майбутнє разом.