х

Це написаний фанфік ще у версії 3.0, тому, будь ласка, якщо є розходження з поведінкою Кавеха чи аль-Хайтама (їх стосунків), я приношу вибачення, але хочу викласти у такому вигляді, яким він був написаний. (Тут тільки 18+ сцена, тому ви багато не загубите, якщо не прочитаєте, пхпх)

Після роботи в академії, аль-Хайтам прийшов до дому, де його очікував Каві.

Аль-Хайтам був виснажений, бо було багато роботи за містом та й натрапив на тих, в кого руки свербіли до бійки.

Доплетавшись до дому, він мав виснажений, але гарний настрій, бо не дивлячись на всю втому, він виконав усю роботу й може спокійно відпочивати.

Відкривши двері свого будинку, перше, що він побачив, був чоловік, з червоними очами, наче червець, котрі палали прастрастю та очікуванням.

Каві перед собою побачив трохи прирученого чоловіка, котрий, зазвичай, не дозволяв собі виглядати хоч трішки не ідеально, з впавшим волоссям. Це виглядало дуже мило, скоріш за все, через гарний настрій він забувся й не прослідкував за цим.

Аль-Хайтам трішки здивувався побачивши Каві одразу по приходу до дому, бо, зазвичай, він приходив через деякий час, коли аль-Хайтам повертався, чи очікував у вітальні, але одразу в коридорі – було вперше.

Каві підійшов до аль-Хайтама, та провів рукою по обличчю прибравши волосся за вухо, щоб трохи відкрити обличчя, та сказав:

-” Бачу ти сьогодні гарно попрацював та, певно, дуже стомився.”

Аль-Хайтама трішки смутило це, але, в них досить тісні відносини для цього, бо не вперше він такі любощі проявляє, але вперше поводиться так, як партнер в стосунках, а не як дві людини які глушать відчуття самотності під час пристрасті, яка виникла після гарчого алкоголю всередині.

Через те, що в обох були почуття, але ніхто до цього не робив перший крок, бо це відчувалось як інтрижка, а не закоханість, він вирішив прийняти ці любощі, сприймавши це як наступний крок.

-“Так, сьогодні було багато роботи, але я дізнався те, що хотів.”

Отримавши таку відповідь, Каві впевнився в гарному настрої аль-Хайтама та продовжив, наклонившись до його вуха та, обвивши його талію своїми руками, притягнувши до себе:

-“Тоді, я сподіваюсь, ти не будеш проти, якщо я тобі допоможу розслабитись.” – після цих слів, він кротко поцілував його губи, а після поклав свою голову йому на плече, а руками допомогав звільнитись від одягу.

Аль-Хайтам смутився.

Через сором він почав казати про те, що втомлений й не в настрої, хоча полум’я пристрасті, котре він намагався згасити, всеодно розпалювалось. Нещодавно певний у тому, щоб прийняти цей крок, він зрозумів, що будучи тверезим, складніше приймати такі дії й на нього хлинув сором.

Поки він казав про втому, Каві кинув погляд на нього, й не побачивши там строгості та дійсно ‘не бажання’, а також аль-Хайтам не відштовхував його, а навпаки поклав руку йому на потилицю, коли вони цілувались та розв’язував його пучок, у який він збирав своє волосся, коли працював. Кавех поцілував його в шею, а після спускався нижче.

Аль-Хайтаму кожне місце поцілунку віддавалось жаром, але він всеодно казав про втому, хоча вже сам собі не вірив, стосовно втоми.

Дві людини – втомлена та збуджена, але перша, не дивлячись на своє виснаження, охоче приймає ласки, хоча не забуває сказати, про втому, а його партнер спускався все нижче й нижче.

На колінах перед аль-Хайтамом стояв Каві, та думав про те, чи зняти з першого безрукавку, чи лишити зверху хоч щось, швидко прийнявши рішення – лишити, бо він сам не дуже горів бажанням роздягатись, а лишати тільки партнера голим – здавалось йому негарним вчинком.

Він облизнув через прозору частину одягу животик свого партнера, та почувши знову слова про те, що партнер не дуже в настрої, збудженим та повним солодкої нуги голосом, Каві, котрий вже був нижче ременя перепитав:

-“Мені дійсно зупинитись?”, – Каві вже був не певний у настрої партнера, бо аль-Хайтам повторював про втому, а займатись сексом з людиною, яка не хоче, – останнє, що він сьогодні хотів. Спочатку він думав, що це гра, але тепер він був не певний.

Каві відлип від аль-Хайтама, щоб подивитись на його обличчя та, якщо він дійсно не хоче, щоб він пішов у свою кімнату.

Каві дивився на обличчя аль-Хайтама, яке говорило не те, що його слова, а аль-Хайтам розірвав зоровий контакт та оперся спиною до стіни.

Блондин прийняв рішення – спитати на пряму і якщо його попрохають зупинитись, він зробить це у той самий момент.

Каві підійшов та провів пальцем по чутливому місцю, котре було в двох шарах одягу, дивлячись на аль-Хайтама.

– ” Мені зупинитись?”, – сказав червоноокий та встав на коліна.

Але не почувши слова відмови, він зняв ремінь, розтягнув ширінку та, побачивши вже досить збуджений член через спідню білизну, лукаво запитав:

– “Як ти там казав..”, – провів рукою по ерогованій частині, – “.. ти дуже втомлений й мені треба зупинитись?”

Аль-Хайтама увігнали в фарбу і він прикрив рукою зажевріле лице, а потім продовжуючи цей жест, наче він “не смутився”, провів по волоссю оголивши обличчя й сказав серйозним, наскільки це можливо, тоном:

– “Просто… роби те, що почав.”

Аль-Хайтам не дивився вниз, а тільки чекав приємних відчуттів, але через деякий час, не відчувши нічого, він вимушено подивився вниз й почув сміх:

-“Ахах, добре. З Вашого дозволу ~”

Каві почав робити те, що задумав з самого початку – знявши його спіднє, він обхватив рукою член, котрий зовсім не був _втомлений_ й почав допомогати партнеру розрядитись, іноді облизуючи голівку, іноді основу.

Аль-Хайтама переповнювали почуття та пристрасть. Він взяв волосся Каві, червоноокий зупинився та подивився на нього.

Очі в обох були покриті наче туманом бажання.

Архітектор спитав:

-” Ти витримаєш секс, чи це буде занадто?”

-” Я думаю.. для цього я буду дійсно занадто втомлений..”

-” Тоді ти не проти, якщо я..”

Аль-Хайтам кинув погляд на його проміжність, котра випирала й викликала дискомфорт в свого власника.

-” Не проти.”

Почувши дозвіл, Каві полегшив свою участь допомагаючи собі рукою, а аль-Хайтаму ротом.

Коли секретар був майже на фініші, його не задовольняло те, що він не бачить обличчя архітектора, й, відтягнувши його за волосся, зловив на собі не розуміючий погляд Каві. Перемістивши свою руку з волосся до щоки, він притягнув у поцілунок блондина.

Каві це здивувало, але нічого він не мав проти й тепер, наче настала його черга, помістив на волоссі аль-Хайтама свою руку, іноді потягуючи його волосся.

Поки Каві тонув у поцілунку, дехто обхватив й його й свій член.

Поцілунок вимушено перервався. Каві опер руки об стіну по обидві сторони голови аль-Хайтама.

Їх вони дивились одне на одного, тяжко дихаючи.

Каві нахилився до вуха аль-Хайтама. Чувши важке дихання одне одного, їх тіла горіли, особливо там, де вони торкались одне одного.

Архітектор побачивши червоне вушко партнера, не стримався та поцілував, на цей жест, аль-Хайтам підняв голову, або від задоволення, або від роздратування від такого жесту.

Каві опустив одну руку на поясницю аль-Хайтама, а той, у відповідь, помістив вільну руку на його плече.

Аль-Хайтам кінчив першим замаравши білу сорочку Каві. Архітектор спробував відсторонитися, щоб завершити справу самому, але почув:

-“Я зроблю це тобі, бо це дійсно приємно та я не хочу бути в боргу”

-“Пф, ти дійсно вважаєш що можна бути в боргу в такій справі?”

-“Замовкни.”

Аль-Хайтам опустився на коліна та імітував дії, які робив Каві з його членом. Спочатку він почував себе не впевнено, але досить швидко наловчився.

Часу для практики, виявилось не так багато, бо почув голос:

-” Я зараз.. нгх..”

Аль-Хайтам, щоб не заляпатись направив еякуляцію не у дуже вдале місце – у стіну, від якої тільки молитвами архонтів щось відмиєш.

– ” Я в душ перший.” – сказав секретар, який лишив свого партнера у брудному одязі, та з бісовою стіною, яку відмивати теж йому.