Тяжче за сталь

Кайа Альберіх , цей дивний хлопчина з оком наче блакитний смарагд,постійно заклопотаний , без нього Мондштадт не був би таким тихим , спокійним місцем,місцем створеним для вільних людей . Та є ті хто заганяє себе в кайдани ,щоб дозволити людям жити вільно.Він був саме таким- всміхненним завжди хлопцем, люб’язний з усіма ,не вміючий по іншому , зухвалий  та ефективний , тільки він міг справлятися з завданнями що йому давала Джин Магістр Ордо Фавоніус тільки він міг дістати всю потрібну інформацію,Джин це дуже добре знала , але він також не всесильний

˜Тому треба іноді просити допомоги ,а як інакше?Так?∼ Подумав Кайа, йшовши до Ділюка в маєток, йому тяжко це давалося ,ближче з кожним кроком , він відчував тяжкість все більшу і більшу з кожним міліметром який залишав позаду ˜Чому ж так важко?Не знаю,краще просто про це не думати, я не настільку дурний щоб думати про таку дрібницю˜

Він зайшов в двір маєтку і окачанів ˜Чорт забирай, що тебе непокоїть просто їди по своїх справах, поговори як завжди , ось і все.Ех чому ти не рухаєшся?˜Кейа давно не відчував цього. З самого дитинства його вчили як правильно говорити з людьми, що потрібно робити , на маленького хлопчика повісили тяжкість долі всього народу він знав чому і знав навіщо,тому так було треба ˜Просто виконай і все буде добре ˜ ці вагання зайняли в нього декілька хвилин і потім він зайшов до Винокурні. Наштовхнувшись на Хейлі та Моко що вибігли звідти наче обшпелені , він навіть знав ким, він розумів що без жарту йому не почати розмову ,що він не витримає, а його голос затремтить˜Ще й Джин забрала  ту пляшку вина що я приховав в Ордо Фавоніус,навіть випити трішки не встиг˜.Побачивши що на кухні горіло світло а Хейлі та Моко точно там не могли бути він зрозумів ,хто там сидить,зайшовши туди ,він тихенько наче мишка підійшов до нього і шепнув на вушко ,Над чим задумався Котику? .˜Ох,яка мила реакція пане Ділюк˜після цього йому стало трошки краще і він почав цю тяжку розмову…

Кайа просто вилетів з винокурні і гучно стукнувши дверима ,його прониз спокій і жаль , він спокійно пішов стежкою до Мондштату, але на цей раз уже не з тяжким передчуттям , а з тяжкими думками . Він думав про їхню розмову , про те як проколовся і про свою необачність˜Боже чому,чому я розлютився ,чому я показав свої.. не треба було взагалі цього робити,перестань нічого вже не вернеш краще займусь роботою ,щоб про це забути , мені треба іти працювати˜- я не можу просто сидіти на місці , просто іди працюй– він говорив це собі і це як завжди заспокоювало на деякий час.

Дойшовши до Мондштадту він попросив рицарів новачків , які тільки і були раді допомогти , доставити пану ділюку секретну скриньку з подарунком, яку вони мали передати тільки йому, при цьому він осяяв їх привітною усмішкою , і вони ж звичайно погодились звичайно він знав що вони її можуть відкрити тому зробив подвійне дно і шифр щоб міг розгадати тільки Ділюк , Кайа продумував все наперед, щоб це не було, від найдрібнішого завдання до секретної місії, сам же він пішов в бар

Зайшовши в Долю ангелів він поглянув на зал швидким але розумним поглядом , наче змій вишукуючий свою жертву, що за секунду змінився на усмішку до вух .Він привітався з барменом і підмигнув йому замовивши найдорожче вино ,Бармен показав на столики і синеволосий побачивши свою ціль двинувся до столика №5

за столом сидів доволі повний чоловік , з русявим волоссям , він був одягнений в дуже дивний для Монду одяг,чоловік судячи по розміру свого келиха та запаху пив слабоалкогольний напій, Кайа випадково зачепився за нього, так що його напій розлився на стіл

–Ох прошу вибачення , я вже настільки п’яний  що не слідкую за собою,вибачте будь ласка,дозвольте мені загладити свою вину

–Відвали

-Ох , вибачте що потурбував вас , мій друг мав прийти зі мною випити але так і не з’явився , ось я і напився , але я помітив що ви теж сьогодні один а я якраз замовив пляшку неймовірно смачного вина , ви ж розділите його зі мною?Чи не так?

Чоловік потьмянів, Хитрий Лис не знав що його заставило видати емоції та побачивши цю тонку нотку розчарування ,Кайа схопився за неї щодуху щоб не впустити

-Ох я знаю як це коли п’єш один, алкоголь тоді такий бридкий і не смачний , наче смолу п’єш без смаку

-Все одно, навіть якщо я один  не хочу пити з незнайомцем

-Що ж ви то нумо познайомимося щоб не смакувати алкоголь наодинці – тим часом піднесли вино- ось будь ласка спробуйте цей витвір мистецтва і давайте насолоджуватися ним разом-ось і починається подготовка грунту…

1 келих

2 келих

3 келих

це було дуже смачне вино…

-Ох, справді я не знав що в Монді є хтось хто знає  гору Зірколова краще за мене,було б дуже круто прогулятися там разом,егеж?

все йшло як по маслу задурити- та видурити інформацію це просте діло для капітана кавалерії – як щодо ,зараз, мені все одно нічого робити справи всі закінчились , я працюю столярем тут в Монді– він використав те що знав , цей чоловік явно не з цього міста , бо Кайа знає кожного жителя тим більше він мав навпрочуд дивний вигляд що точно належав фатуї, кайа з ними постійно стикався по роботі і в  особистих справах ,і перед тим як іти в бар він сховав своє око бога , тримаючи його в сумці ,він випадково промовився  цьому чоловіку про те що в нього нема ока бога, і в нього запалали очі∼Ха, вам настільки потрібні самовбивці ,що візьмуть на себе очі порчі?Чому вони вам так треба , зараз дізнаємось˜

14:40 Біля гори Зірколова

…Ого , ось так ви перемогли тих хілічурлів , неймовірно.˜Ха треба просто підтримувати розмову , він вже дуже п’яний не настільки  щоб не знати дорогу але настільки що наврядчи дуже сильно слідкує за розмовою,ще й бармен додав трішки замороженого пилку,одна з його побічних властивостей це затуманення частин мозку що відповідають за аналіз та речовий зв’язок…було дуже неприємно коли це випробовували на мені… не хочу про це думати˜Так так ,ви праві, як вони могли

Ми пр пр прийшли ік тут тобі да да дуть ік те що ти так жа жа даєш ік, тільки маємо ді дійти до..

Дзеньк Кайа одним взмахом дістав складений кенжал , який ховав в своїй кишені

-вже не треба– почувши кодові слова , агенти ордо фавоніус вийшли з укриття- зараз ти підеш з цими хлопцями, якщо будеш пручатися приріжемо, кричати ти вже зараз не зможеш , скоріше всього пилок вже подіяв тож тобі зостається тільки йти

15:25 Темниця Монду

-Капітане, ми зняли з нього його форму як ви і просили і дали зцілювальне зілля

-Добре, можете бути вільні, форму передайте Маджорі ,Хай зробить дві копії форми,всі данні я вже їй передав

Так , слухаюсь ,Пане

брязкіт ˜гудіння дверей, що ж думаю ти вже готовий відповідати…

18:43 Вулиці Мондштадту

Тяжкий же був допит, але воно того коштувало, він видав не так багато , але і ця інформація дуже цінна , так складемо всі фактори . вони створили базу під горою Зірколова як я побачив своїми очами її не так просто запримітити якщо не знаєш що це вона ,розташувались над прірвою напевно щоб викидати щось або когось,по інформації цього хлопця в них є фатуї з гідро оком бога який може робити ілюзії що і скриває їх базу від сторонніх˜Добрий Вечір , Сер Кайа

Добрий вечір ,як поживаєте – змінивши лице від задумливого на привітне з красивою усмішкою

Все добре вибачте що турбую ,але не могли б допомогти..

Так ,добре, що сталося?

…Кайу поважали всі , а з повагою приходять і клопоти по типу : допоможіть вирішити, а що нам робити, підскажіть по цьому питанню. Він звісно завжди допомагав вистраюючи собі репутацію та підтримуючи її, але їноді питання були такі безглузді , іноді надто складні , іноді не в його компетенції , та все ж об’єднувало їх одне він не міг відмовити навіть якщо б хотілося він же Рицар Ордо Фавоніус ,як він може відмовити?Так?

Ех, як складно , Хе хе,треба ще отриману інформацію докласти Джин,Так докласти

21:50 Штаб Ордо Фавоніус

…Це все що нам вдалось знайти 

Дякую тобі ,Кайа, можеш біти вільний, ти сьогодні дуже багато зробив

Будь ласка завжди до ваших послуг ,пані Магістр, ви ще залишаєтесь

Буквально трохи, треба ще закінчити дещо сьогодні

Вибачте, але чи не буде ваша сестра за вас хвилюватись, а потім як і минулого разу я буду ій носити листи з вибаченнями

Можеш не хвилюватися , як тільки закінчу , піду відпочивати

Добре,Джин, Гарного Вечора

Тобі теж

Закривши за собою двері Синеволосий Юнак шов повільним кроком , попрощавшись з усіма в штабі , він  поплентався до своєї будівлі, так як він був одним з головних рицарів Ордо фавоніус , за його заслуги йому дали невеличкий будиночок в Монді

Скрип дверей

Хааа..зайшовши в дім Кайа зітхнув, так тяжко, здається це дихання було важче за сталь ,яке він не міг показати іншим , цілий день він стримувався від надокучливого дихання.Дихав тихо і спокійно, ніби весь день його стримував нашийник , який затягнули так що можна  було задихнутися, але тільки як він залишався наодинці ,ніби знімався , він сповз вниз дверей, і тяжко дихав ніби тільки зараз йому дали доступ до повітря , очі під тяжким гнітом втоми закривалися, але він змусив себе встати

Цей дім був маленький але затишний , якщо б там прибирали ,всюди по кутках було павутиння.Дім складався з маленкої кухні , на якій було все що треба для приготування їжі ,сама їжа лежала в погребі люк якого з кухні вів в доволі великий підвал˜ не як у пана ділюка звісно ,але згодиться˜ з нього Кайа взяв собі пляшку вина , яку відклав на чорний день

З кухні зайшов в залу , посередні кімнати стояв столик біля нього невеличкий диванчик і крісло , під стінкою стояла шафа з книжками,а навпроти неї невеличке вікно яке постійно було заштореним.

Він сів на крісло поставив на стіл пляшку вина і келих що взяв з кухні˜сьогодні був…непростий день ,ще й в бар не було сил іти , тому чому б не випити під кінець˜він насолоджувався кожним ковтком вина ,згадаючи сьогодній день, та коли вино стало гірким намагався просто думати про його смак і свіжість,незважаючи на набридливі думки, що приходили по його душу

Кайа сидів в кріслі і мовчав вдивлявшись в далину кімнати, яка не була такою ж великою як в маєтку , він відчував себе чужим в цій будівлі , адже він точно не назвав би це домом ,приходив тільки вночі аби поспати , а потім рано вранці йшов звідси ніби це готель, але він не любив сторонніх, тому був вдячний за такий подарунок

Допивши келих вина він поклав пляшку знову в погріб , а сам пішов в кімнату , вона майже не відрізнялася від інших дизайном ,коричневі кольори переважали білі елементи на стінах

Під стінкою стояло велике ліжко з постіллю кольору морскої глибини біля ліжка стояв гардероб ,але таке відчуття ніби його вже вічність не відкривали,Кайа ввалився на постіль і встиг тільки накритися покривалом ,як провалився в сон

Де я?ШШШШШШШщо це за місце?ШшШшшшШШшшшш чому я тут?А? Що це світиться?ШШшШшшшшшшшШШшшЗбирати …ШшшШРакушки…Так подобається….ШШшШшш разомШШШШшшшшшТи… мій найкраший Шшшшшшш

Це?шшшшшшшшШшШТи…НешшШШНа ШшШшшШШш я тебе вб’ю ШшШшшшшш так тобі і треба ,ПринцШШШшшшшШшшшШ Ти нам більше не требаШшШшшшШ не думаю що він на щось вже годитьсяШшШШшШш

Зупинись!!

Ха…Ха…ха.ха ха-Він прокинувся в холоднім поту, настав ранок 5:30,сьогодні важливий день

(P.S. Мене дуже порадували ваші коментарі, ви мотивували мене настільки що я буду продовжувати писати, дякую всім хто пише коментарі, ви моя муза.Пишіть ще ,коментуйте те що вам сподобалось і те що ні ,це дуже мотивує писати, дякую побачимося в 3 частині)