Ти ж хотіла це знати

Вони були знайомі вже десять років. Разом ходили до школи, разом її прогулювали. Та одного дня одна з них зрозуміла, що те, що вона відчуває до іншої, це не просто прив’язаність.

Це була остання неділя літа. За кілька днів настане осінь і вони більше не зможуть бачитись, бо одна з них їде в інше місто навчатися в коледжі.

Пройшов місяць після того, як Намі зрозуміла, що закохана у Віві. За цей час вона кілька разів пробувала їй це сказати, але щоразу не було того самого слушного моменту.

Але ось остання неділя літа і вона розуміє, якщо не сьогодні, то вже ніколи. Вона впросила свою маму, щоб та пустила її погуляти подовше і Бельмер погодилася.

Намі одягнула своє улюблене чорне плаття та зробила легкий мейк, взяла сумочку і вийшла з дому.

Вони мали зустрітися о 6. Намі прийшла 17:55, хоча знала, що Віві запізниться. Вона завжди запізнювалася. Тому Намі дістала останню цигарку, яка у неї залишилась і запалила її.

Віві прийшла, коли було 18:25.

-Вибач, що запізнилася, ти довго мене чекаєш ?

-Та ні, я тільки прийшла,- збрехала Намі.

-Через те, що я запізнилася сьогодні ми п’ємо моїм коштом.

-Оооо, таке мені подобається, пішли.

Вони зайшли у магазин і взяли фляшку вина.

-В тебе є, що курити ?- запитала Намі.

-Ще кілька ніби є, коли закінчаться зайдемо ще раз у магазин.

-Гаразд.

Вони взяли вино і пішли у своє улюблене місце пити. Вони пили та говорили про все на світі. Віві кілька разів питалася хто ж подобається Намі, але та постійно казала, що це секрет. Аж ось надворі стало темно і цигарки закінчились.

-Блін, і вино закінчилось, і цигарки, потрібно іти в магазин,- сказала Віві.

Вони були ще не дуже п’яні тому пішли купили ще одну фляшку і Намі взяла свої улюблені цигарки. Вони повернулись на місце, Намі дістала цигарки, а Віві відкрила вино. Вони продовжили пити, аж ось Намі сказала:

-Знаєш, та людина, що мені подобається, це ти.

Віві завмерла і дивилася на Намі здивованими очима. Намі запалила цигарку і почервоніла.

-Ти це серйозно ?

-Цілком.

Віві сиділа і вражено дивилася на Намі, нічого не кажучи. Але ось за хвилину тиші вона каже:

-Ти ж розумієш, що у нас нічого не вийде ?

Намі почувши це майже розплакалась, але стримуючи сльози сказала:

-Так, я це розумію, але ти казала, що якщо я зізнаюсь, то стане легше, тому я це і зробила.

Віві сиділа і мовчала. Вона не знала, що на це відповісти, а з очей Намі текли сльози. Вона не могла більше терпіти, тому взяла пачку цигарок і просто пішла. Віві ж залишилась сама разом з недопитим вином.