телескоп. продовження

холодні пальці проходились по ребрам, животу, грудям, часто доходячи до ременю, ніби дражнячи та змушуючи брюнета стогнати в поцілунок від контрасту. Сам Янович, знімав з Субботи жилет та сорочку, не розриваючи палкого, пристрасного цілунку, що розпалював вогонь всередині. Вуста молодшого перейшли на шию Євгена, але гольф заважав. Знявши зараз таку непотрібну тканину, блондин досліджував чужу шию, вдихаючи приємний аромат шкіри хлопця. У кімнаті ставало спекотніше. Мозок поступово відмовлявся думати про щось інше, окрім бажаного тіла та бажання роздягнути коханця.

все здається фантазією, яка розчиниться зі дзвоном будильника, але зараз Янович не готовий прибирати наслідки мокрого сна зі свого ліжка. Вони лише на половині шляху. Вони знову потопали у смаку та запаху один одного.

у Яновича шкіра пахла топленим молоком, карамеллю та м’ятним гелем для душу – незвичайна, але дуже приємно суміш запахів. Шкіра Субботи мала запах з нотками кави, хвої та чогось ніби пряного. Приємно. Хотілось дослідити кожен міліметр блідої шкіри, доторкнутися до неї. Хотілось почути у грудях, там за візерунками татуювань, як б’ється його серце.

Женя викликав у Субботи залежність від дотиків – йому хотілося без перерви м’яти, тискати, гладити, пестити, цілувати, кусати товариша. Якби брюнет міг — він із задоволенням злився з Субботою у цей момент, розчинився б у ньому. Йому було завжди страшенно мало. Старший розчинявся в тих блакитних очах, де зараз був наче шторм. Руки актора проходились по шиї, плечам та торсу, обводили малюнки, легенько майже не відчутно дряпали ніжну гладеньку шкіру, інколи зачіпаючи чутливі та затверділі від збудження соски.

Чужі міцні, гарячі долоні в мить зникли, обриваючи хвилини насолоди. Сівши на ліжко. Янович потягнув коханця до себе, разом лягаючи. Палко цілуючи червоні та трохи припухлі від поцілунків губи, він ковзнув губами вниз, щоб заявити права на шию, яка оголилася перед ним, його вільна рука піднялася, щоб охопити чудові пасма. Не сильно потягнувши, він оголив горло Спартака, щоб залишити темні довготривалі засоси. Блондин протяжно застогнав. блондина приводило в шаленство те, як легко старший втрачав самовладання: простий звук, простий рух – і він був загублений.

Руки Субботи потягнулись до чужого ременю. Швидко розправившись з штанами та нижньою білизною Яновича, блондин потягнувся до тумби. В одній з шухляд завжди лежав лубрикант та презервативи. Залишивши все потрібне біля молодика, Спартак провів кінчиками пальців від стопи до паху, внутрішня частина стегна була одною з так названих точок G  на тілі актора. Молодший розвів чужі ноги, зручно прилаштовуючись, він дивився в горіхові очі, ніби питаючи. Женя лише у відповідь кивнув, очікуючи дій, він довіряв чоловіку. Видавивши достатньо змазки на пальці, блондин обережно ввійшов у  піддатливе тіло. Євген  завмер, розслабляючись і віддаючись назустріч пальцям, що вишукували те, до дасть насолоду ще більше.

– хороший хлопчик.- прошепотів блондин, тягнучись за поцілунком.

Коли Женя сам почав рухатись, Спартак витягнув пальці, на що отримав невдоволений видих, що розрізав тишу.

голосний стогін прорвався, як тільки блондин неспішно увійшов у розроблений прохід, насолоджуючись видовищем, як м’язи відкриваються під його тиском, поглинаючи немаленький член, огортаючи довжину своєю тугістю, і дарують неймовірні відчуття стиснення. Гаряче.  Тіло  брюнета приємно вібрувало від ніжності, з якої його зараз брали, і градус тільки підвищувався, коли всередині намацали горбок простати. По кімнаті знов пронісся гучний  стогін насолоди. Неймовірно. Солодко. Весь світ зменшився до розмірів цієї кімнати, де зараз було дуже спекотно. Від стін відбивались звуки поцілунків, ляскання шкіри, ричання та стогони.

Буз жодної стимуляції першим кінчив Женя, а Спартак за ним. Покинувши стомлене, м’яке тіло, Суббота ліг поруч, кинувши десь на підлогу використаний контрацептив. Янович вже майже засинав. Молодший лише тепло усміхнувся, турботливо накриваючи коханого ковдрою та цілуючи в кучеряву маківку.

– я дуже тебе ціную, сонечко. – ця фраза від Спартака розчинилась в кімнатній тиші. Вони вдвох поринули у царство Морфея, хоч стомленими, але щасливими.