Соукоку (Дазай + Чуя)
від Евеліна ПогорілецьДазай і Чуя
Чуя забіг до кімнати, з усієї сили відкривши двері ногою.
— Скумбія, ти чого знову не реагуєш ні на що?!
Він підійшов до хлопця, що закривав усім видом, що він робить. Чуя нахилився і заглянув, він побачив ніж, що тримав Дазай, порізавши руку.
— Виродок! Ти знову займаєшся селфхармом! Я тебе кохаю! А ти таке твориш?!
Він вихопив ніж у нього.
— Не дозволю!
Він всівся на руки.
— Кажи, що сталося! Ти ріжешся, бо вчора місію завалив?!
Дазай кивнув. Чуя притягнув його до себе і поцілував в засос.
— Йобаний, ти, мазохіст! Якщо ти здохнеш, то я тебе в могилі знайду і вб’ю ще раз! Ти мене зрозумів?!
Чуя повалив хлопця і почав його заціловувати. Дазай дивився спочатку на нього, як неживий потім він посміхнувся і відповів на поцілунок.
— Дякую, що ти в мене є. Без тебе я б помер.
Він гладив його обличчя. Чуя посміхнувся і гладив по обличчю і цілував Дазая.
— Ти мене почув?! Не смій себе різати!
Дазай прижався і вкусив коханого, він лишав засоси на шиї.
Чуя посміхнувся.
— Як мені облегшити твій стан?
Дазай обійняв його і поцілував.
— Побудь зі мною, можна ти декілька днів не відходитимеш від мене, без необхідності.
— Так! Песику мій.
Чуя зітхнув.
0 Коментарів