Фанфіки українською мовою

    Примітка: прошу звернути увагу на коментар під попереднім розділом і саундтреки для вас:
    Black Sea – Natasha Blume
    Night Games – UNESECRET X JPOLND
    М’ята – KAZKA

    Ми прибули до Львова.
    Я встигла його попередити він зустрів нас прямо в аеропорту. Він запропонував друзям залишитись в його маєтку, щоб не витрачати час та гроші на готель. Вони погодились і ми одразу рушили туди.
    🇨🇿:Львів ти маєш власний маєток?
    – Так, я маю 2 житла , одне для мене – це квартира у центрі міста, друге для гостей – цей маєток. З ним пов’язано багато спогадів я проживав тут за часів Австрійської та Австро-Угорської імперій.
    Ми прибули. Архітектура та дизайн вражають. Я вже була тут , а от друзі вперше. Вони в захваті, а от я іншого від Львова не очікувала він завжди підбере щось атмосферне та естетичне. Цим він відрізняється від інших міст, які обирають модернізований та сучасний стиль. Хоча міста Карпатського регіону люблять поєднувати модернізм та старовину.
    – Україна, а ти попередила Київ про своє прибуття?
    🇺🇦:Авжеж, але не казала з якою метою, не варто йому зайвий раз хвилюватися.
    🇵🇱:А що це за шум гам на вулицях?
    – Я готуюся до вшанування пам’яті полеглих повстанців Другої світової.
    🇵🇱:Повстанців…УПА? – з якимсь острахом запитала вона.
    – Так – схоже Львів зрозумів її настрій, тому не став далі говорити.
    🇺🇸:Україна запитай в його про підказки.
    🇺🇦:Львів тобі про щось говорять слова : “Карпатський ліс, місце сили, йди за туманом”?
    Він задумався на декілька хвилин, ніхто з нас і звуку не видавав.
    – Йди за туманом…хах цікавий код егеж?
    🇺🇦:Який код?
    – Ти сказала по телефону що потрібно в одне місце в Карпатах, отже це те про що я думаю.
    🇩🇪:Розкажи про цей код.
    – 1942 рік УПА активно починає вести боротьбу проти вермахту. Йдуть бої за панування на західних територіях. Того разу нам довелось відступити. Ми перебували на той момент у карпатських лісах. У кожного з повстанців було своє прізвисько. Ми не використовували справжні імена. І так само місця де ми вкривались та куди повертались з поля бою теж мали свої ‘прізвиська’. Щоб вороги не здогадались куди саме ми прямуємо ми придумали спеціальний код. 1 чи 2 слова позначали те чи інше місце, про цей код знали тільки ми. Таких місць було багато. “Зозуля кує”, ” Там де мерці”, ” Іди за туманом”… – він притих на секунди, вдивляючись в наші обличчя наче шукав там відповідь на власні питання – “Іди за туманом” – це ‘Довбушеві комори’, або ще по іншому ‘Фіртка на той світ’.
    🇺🇸:І чим же особливе це місце?
    – З цим місцем пов’язано багато легенд про скарби Олекси Довбуша, а цікаве місцерозташування робить його схожим на прохід поміж світами. Ми часто там зупинялись для засади. Фактично це ущелина між двох гір, там часто буває туман через велику вологість от і назву таку дали. Зі скель було добре видно наближення ворогів, а якщо вони ще й проходили ущелиною, то висота дозволяла нам попадати точно в ціль.
    🇺🇦:Отже, “Довбушеві комори” от що нам потрібно.
    – Твої предки дійсно вірили, що через цей прохід можна побачити померлих родичів і навіть поспілкуватися з ними.
    🇺🇦:Мої предки вірили в це?
    – Навіть в нашому досить розвиненому світі трапляються загадки з якими наука не здатна впоратись. Якщо це правда то це не просто зробити.
    🇵🇱:Що ти маєш на увазі?
    – Не можна в будь-який час перетнути межу між світом живих і світом мертвих. Для цього є свій час, коли сакральна енергія і природна поєднуються і цей сплеск відкриває портал. Але триває це не довго, ніхто ще не наважувався туди зайти. Принаймні не за моєї пам’яті.
    🇨🇦:Я не зовсім вірю в це, але підказки ясно вказують, що нам потрібно саме туди.
    🇺🇦:Ти правий, треба тільки дізнатися цей особливий час.
    🇺🇸:Стривай, тобто ти віриш у цю легенду?
    🇺🇦:А якщо в цей час у мене з’явиться нове ведіння. Так як тоді на Мангетані. Можливо це шанс отримати нові підказки. Потрібно пошукати в інтернеті про цю ущелину.
    – Інтернет тобі нічого не розкаже, а от Коломия або Яремче може.
    🇵🇱:Тоді зараз же прямуємо туди.
    – Ні-ні-ні і ще раз ні. Ви тільки но прилетіли із штатів і дуже втомлені після п’ятигодинного перельоту, ще й цей поспіх. На ніч ви залишаєтесь тут! А зараз ходімо обідати я підготувався до вашого приїзду.
    🇩🇪:Можливо він правий і нам не завадить перепочинок, якщо ми зараз поїдемо то по прибутті будемо дуже втомлені і не уважні. А це може зіграти проти нас же самих. Тим більше мені тут подобається відчуття наче в 19 століття потрапив.
    🇨🇿:Цікаво які в нас кімнати?
    🇺🇸:Надіюсь там є все для особистого комфорту.
    Здається США не в захваті від того що ми будемо тут ночувати, але ж він ще й кімнат не бачив.
    🇺🇦:Тоді після обіду пропоную це перевірити – підморгнувши хлопцеві пішла я на кухню.
    ***
    Пообідавши традиційними стравами галицької кухні ми пішли в свої кімнати, які знаходились на другому поверсі. Моя була прямо біля сходів, я вже ночувала тут і знаю як виглядає моя кімната. Хоч інтер’єр замка зберіг свій початковий стиль кімнати тут були підлаштовані під комфортне проживання. Було все необхідне: ванна, телевізор, інтернет, ноутбук, розетки й т.д. Але меблі все ж були виконані в стилі барокко. Не варто розкладати всі свої речі лише на одну ніч, дістану тільки необхідне. Що ж сьогодні в нас є вільний день, можна відпочити і не думати про завтра. Цікаво як там інші, потрібно зайти до їх. В кімнаті навпроти було тихо, хоча я пам’ятаю що туди хтось заселявся, може спить. Я постукала і обережно відчинила двері. На ліжку лежав Німеччина в навушниках  й дивився на екран свого ноутбука. Коли я зайшла він підняв свої очі на мене.
    🇩🇪:Привіт, ти щось хотіла?
    🇺🇦:Та я просто вирішила зайти, спитати як справи, але…здається ти зайнятий.
    🇩🇪:Ні все гаразд заходь.
    🇺🇦:А що ти читаєш?
    🇩🇪:Загалом я дивився туристичні місця Карпат, а зараз вирішив заодно переглянути власні документи, щодо де-яких питань.
    🇺🇦:Хочеш відвідати Карпати?
    🇩🇪:А чому б і ні, виглядає чудово – він з легкою посмішкою розглядає світлини Карпат.
    🇺🇦:Авжеж це осередок моєї культури, але чому ти не спитав про це мене, або Львова?
    🇩🇪:Ех, ти знаєш я інтроверт і…в звичайному житті мені простіше дізнатися щось із перевірених інформаційних джерел, аніж від когось незнайомого.
    🇺🇦:Тобі тяжко відкритися іншим?
    🇩🇪:Так, є таке. Я звик довіряти самому собі і покладатися лише на себе. В цьому жорстокому світі немає місця для доброти. Краще похоронити її глибоко в собі, аніж дозволити в один момент комусь скористатись нею проти тебе самого – смуток в його очах говорив про те що ці застереження зроблені з власного досвіду.
    🇺🇦:Але хіба одна особа, що причинила тобі біль в минулому варта того, щоб бути холодним по відношенню до всіх інших тепер. Не всі ж такі. Ти не один зі своїми проблемами у тебе є ми. Ти можеш довіритися своїм друзям – він подивився на мене з якоюсь недовірою.
    🇺🇦:Я теж так думала раніше, покладалась лише на себе вважала що окрім міст нікому більше не потрібна, але зовсім не давно переконалася в протилежному. Виявляється хтось хвилюється за мене, інші країни готові покинути свої проблеми щоб допомогти мені. Хіба це не ознака того що кожен з нас комусь потрібен, кожен має сенс життя – із захватом проговорила я, щоб він мене зрозумів – нам роблять боляче, а коли це робить хтось близький це залишає шрами на серці. Але ми не маємо зациклюватися на цьому. Не можна просто взяти і сховати всі почуття в собі. Інакше колись вони розірвуть тебе із середини і та доброта що там була остаточно зникне. – я із смутком на обличчі говорила це згадуючи своє минуле. Воно зовсім не світле як здається на перший погляд.
    Німеччина довго дивився мені в обличчя. Таким пронизливим поглядом що мені аж зніяковіло. Його сірі очі дивилися на мене так серйозно і з таким розумінням, що здавалось я дала йому відповідь на питання яке мучило його все життя.
    Поривисто він піднявся з лежачого положення та міцно мене обійняв. Така зміна настрою була дуже неочікуваною. Але я розуміла його почуття а тому також міцно обвила руками його спину. Ми просиділи так декілька хвилин. Він відсторонився від мене, але тепер на його обличчі була щира посмішка. Здається слова зараз лишні. Я лягла на інший бік ліжка і почала розповідати про цікаві місцини моїх територій, легенди та історії, а він з цікавістю слухав відклавши ноутбук подалі та дивився на мене, як дитина котрій розповідають казки на ніч.
    ***
    Так Німеччина заснув довгий переліт та тяжкий графік дали своє. Пройдуся до інших кімнат. Сусідня кімната…закрито дивно.
    🇵🇱:Секундочку…я вже майже…о Україна, заходь.
    🇺🇦:Чому в тебе закрито?
    🇵🇱:Я тільки но із ванної вийшла, думала щось серйозне чи може куди збираємось.
    🇺🇦:Я не знаю мені б дуже хотілося показати вам Львів, але всі зараз втомлені і навряд че хочуть кудись їхати.
    🇵🇱:Ну в нас ще є півдня зараз можна трішки відпочити, а потім поїхати подивитися на  вечірній Львів. Я чула що магазини і кафе працюють цілодобово. Як тобі ідея?
    🇺🇦:Мені подобається треба тільки в інших спитати.
    🇵🇱:То ти йди запитай, а я тим часом підготуюся.
    Я пішла в наступну кімнату.
    🇺🇦:Тук-тук можна увійти?
    🇨🇦:Авжеж заходьте.
    Це виявилась кімната Канади.
    🇺🇦:Не зайнятий?
    🇨🇦:Ні, а що таке?
    🇨🇦:Та нічого йшла запитати як справи, а заодно й сказати про наш з Польщею план. Ми вирішили, що залишок дня проведемо тут, а ближче до вечора поїдемо в місто. Як тобі ідея?
    🇨🇦:Мені подобається я й зараз готовий їхати, але навряд че інші погодяться. Але я знаю чим себе зайняти в цей час.
    🇺🇦:Ого і чим же, я думала ти втомився після перельоту.
    🇨🇦:Та ні я в літаку відіспався, нещодавно з батьком говорив, попередив про всяк випадок його де ми. Але не хвилюйся нічого лишнього я не казав.
    🇺🇦:Це добре. Британія може не зрозуміти.
    🇨🇦:Ні якби він вислухав твою історію повністю він би тебе зрозумів я впевнений.
    🇺🇦:Що ж тобі краще знати. А чим зараз займаєшся?
    🇨🇦:Зараз хотів би побільше дізнатись про цей замок.
    🇺🇦:Ого, тоді тобі з цим до Львова він краще за мене розкаже це точно.
    🇨🇦:А він ще тут?
    🇺🇦:Так він буде тут поки не поїдемо.
    🇨🇦:Зрозуміло.
    🇺🇦:Допомогти його знайти?
    🇨🇦:Та ні не потрібно я бачив його кабінет на першому поверсі, а ти ще маєш зайти в інші кімнати чи не так? – із посмішкою сказав він.
    🇺🇦:І звідки ти тільки знаєш? – сміючись запитала я.
    🇨🇦:Я читаю твої думки – приклавши пальці до скронь та сміючись сказав хлопець.
    🇺🇦:Отже побачимось пізніше.
    🇨🇦:Авжеж.
    Я вийшла в коридор і наткнулась на Чехію.
    🇺🇦:О, привіт що ти тут робиш?
    🇨🇿:Ходив на кухню за поп-корном хочу відпочити за переглядом фільму.
    🇺🇦:Як ти дивишся на те щоб ввечері поїхати потусити в місто?
    🇨🇿:Я за будь-яку тусу. Тільки дай знати коли будете їхати.
    🇺🇦:Окей, хорошого тобі перегляду і до речі де ти живеш?
    🇨🇿:Дякую, он там.
    🇺🇦:О так це сусідня з моєю кімната, ну гаразд до вечора.
    Залишилось піти лише до США, цікаво чим він займається. Я бачила що він не проявляє цікавість до цього місця – міський хлопчик, але в моїх планах це виправити.
    З його кімнати лунала музика. Я постукала з надією, що він не зайнятий і я зможу втілити свій план.
    🇺🇸:Відчинено.
    🇺🇦:Привіт США.
    🇺🇸:О привіт Юкі, щось трапилось?
    🇺🇦:Ні нічого, просто хотіла запитати як справи, можливо ти зайнятий а я тебе відволікаю?
    🇺🇸:Ні що ти, я тільки за твоїй компанії.
    🇺🇦:Як ти ставишся до того щоб сьогодні ввечері поїхати в місто, відпочити?
    🇺🇸:Поки є можливість потрібно їхати тому я з тобою – з якимсь сарказмом відповів він.
    🇺🇦:Та годі тобі в Карпатах теж є міста, там не одні суцільні гори. Це до речі найпрестижніший мій регіон. Ходімо! – я схопила його за руку і почала тягнути до виходу.
    🇺🇸:Куди? – з непорозумінням запитав він
    🇺🇦:На екскурсію. Не хвилюйся з привидами нудно не буває – з посмішкою сказала я.
    🇺🇸:Що? –  на його обличчі відобразився шок.
    Продовження буде….

     

    0 Коментарів