Ранок опісля

Ранок. Вихідний. Скарамучча прокинувся рано, проте Казухи біля себе він не побачив. Юнак піднявся та побачив за вікном на балконі Казуху, що пив каву та курив ранішню сигарету

– Раночку..!— окликнувся молодик попутно зав’язуючи халат та прикриваючи ним груди.

– І тобі добрий ранок, ти вже прокинувся?— сказав Казу не зводячи очей із неба та докурюючи цигарку— я вже приготував сніданок, йди поки не охололо

Хлопці спустилися та почали трапезу

– В-а-а-у!! Я ніколи не думав, що ти так смачно готуєш!!

– Хе-хе, дякую, але мені до тебе ще далеко— ніяково посміхнувся хлопчина

– Е-е-е, не кажи так, ти справді чудово готуєш!! Мені подобаються твої страви!!

– В такому випадку, я радий, що тобі сподобалось, ахах!

Серце Скарамуччі зжалось, а вуха почали горіти від такої милої посмішки його “друга”

– Вибач!!! Мені треба бігти!!!- Світлоокий молодик підскочив і щодуху побіг до ванної кімнати

«- Він такий милий!! Що робити!? Його усмішка стоїть перед моїми очима щодня, а ще я наговорив всякого вчора!! А-а-а!!! А ще коли він обняв мене вчора за талію.. Та його сплутане волосся та ключиці.. В ньому ідеальне все… Стоп, невже… я закохався у свого друга? Та ні… бути такого не може..!»

У двері почувся стук та голос Казухи

– Гей, у тебе все нормально? Тобі потрібна допомога? Я хвилююсь

Скарамучча розгубився та почав ще більше панікувати через що багато речей попадало з великим галасом

– Т-так!! В-все в порядку!— попутно збираючи речі, що впали, проте як тільки він збирає їх вони знову падають.

– А-а-а… Гаразд, якщо все в порядку я піду назад до кімнати— з-за дверей почувся топіт

Скарамучча стер піт з лоба сперся на стіну і опустився по ній та нарешті видохнув

«- Фух.. він пішов. У мене є час все обміркувати»

Тим часом Казуха зайшов у кімнату та почав роздумувати

«-Він милий коли ніяковіє. Його емоції зачаровують. Його фраза, що він мене зацілує, якщо я буду надалі сидіти вночі в телефоні.. чи варто мені її приймати всерйоз..? Але коли я на нього дивлюсь моє серце починає битись швидше, а всередині все зжимається. Я читав про це відчуття.. Невже.. це кохання? Раніше я зустрічався і спав з іншими тому що боявся сказати ні.. Я ніколи не знав, що таке справжнє кохання. Я завжди шукав це там де його немає. А воно виявилося прямо перед моїм носом.»

Раптово потік думок перебиває Скарамучча

– Я не помішав?— виглядаючи з-за дверей промовив чорночубий

– Ні, можеш заходити, ти щось хотів?

– Так, сьогодні вихідний, я би хотів запропонувати тобі прогулятись по парку.

Казуха лише кивнув головою у відповідь, якщо чесно, він напевно і не хотів йти, проте це чудовий спосіб відволіктись.

– Казу, дивись!!— хлоп вказав на лебідів, що пливали поблизу берега— давай погодуємо їх!

– Ти впевнений? Якщо на тебе почнуть шипіти це буде твоя вина.

– Ой, та годі тобі!! Я робив це сто, а то й тисячу разів— Скарамучча закотив очі та зробив характерний звук “нц”— потримай мій телефон.

Як тільки він спустився до води лебеді його помітили та почали шипіти

– Га!? ЧОРТ ВОНИ ІЗ ПТАШЕНЯТАМИ Я НЕ ПОМІТИВ..!

Чорночубий дуже-дуже швидко підскочив, проте, він не втримав рівновагу і впав у воду, чим налякав птахів і ті почали хутко відпливати

Казуха розсміявся, адже неможливо було

не посміятися з друга який весь мокрий та ще й з водорослями на голові який сидить в болоті та не може зрозуміти, що тільки-но сталось

– ПЕРЕСТАНЬ СМІЯТИСЬ ТА ДОПОМОЖИ МЕНІ ВИБРАТИСЬ!!!

– Добре-добре, тільки не кричи

Казуха подав руку проте підсовзнувся на мокрій траві і теж впав у воду

– Пиздець! Ну ти і лох!— крикнув Скар

– Сам не краще, в мене на голові хоча би немає водорослей

– На мені водорослі!?

Казуха промовчав та тільки кілька разів лупнув очима в непорозумінні

– На моєму волоссі водорослі, а ти нічого не сказав!!?

– Це така катастрофа?

– Так!! Моє волосся тепер буде жахливо виглядати!!

– Нічого страшного, помиєшся

– Йди в пизду!— Скара надувся склав руки і відвернувся

– Та годі тобі, вставай, досить дутись, все ж таки це не я винен, що ти впав.— Казуха подав руку своєму товаришу. Скарамучча все таки неохоче встав— Ходімо додому. Зараз все ще весна, хоч і вдень тепло проте ввечері прохолодно.

Чорноволосий просто угукнув у відповідь попутно всю дорогу тримаючи Казуху за руку, щоб не було так холодно.