Пролог

Примітки:Це можна сказати невелика передмова, основний задум фанфіку і рейтинг буде у другій частині.

***

Пройшло кілька місяців відтоді як Хва Чен повернувся до свого коханого. Вони знайшли один одного і більше не збираються відпускати.

Спочатку для Се Ляня незвично приймати та віддавати стільки любові та ласки. Будь-які дії, що мають хоч найменший підтекст інтимності (або коли його немає, але власні думки Се Ляня змушують його лице червоніти) викликають сильну схвильованість та ніяковіння. Але також це надзвичайно приємно, кожен дотик викликає почуття ейфорії. Хоч принц і ховає почервоніле лице, він більше всього на світі хоче щоб це ніколи не закінчувалося, щоб його коханий ніколи не відпускав його руку.

І Його високість хоче більшого.

Занадто зніяковілий, щоб сказати це в голос, та Хва Чен розуміє його без слів. Для нього найбільше щастя кожен раз переконуватися, що принц справді його любить, бачити наскільки йому приємні такі прості речі.
Кожен раз коли Його високість сам торкається Хва Чена, він почувається благословенним. Покищо принц сильно ніяковіє в такі моменти, але з часом він стане впевненішим у собі і зможе брати ініціативу.