Признання
від Евеліна ПогорілецьГлава 4
Се Лянь прокинувся і глянув на чоловіка поруч, останнє, що він пам’ятав це було признання. Він сподівався, що більше в них нічого не було, але марно. Згодом прокинувся Хва Чен, побачивши все він перелякався.
— Пане, вибачте, що я таке натворив учора, я вам зробив щось образливе чи наговорив? Вибачте, ваші портрети по моїй квартирі, то я просто вами захоплююся, так, так як особистістю.
Се Лянь всміхнувся. І погладив Хва Чена по голові.
— А вчора хтось казав, що кохає мене.
Хва Чен закліпав очима.
— Так, я вас кохаю, але я не змушую вас кохати мене, давайте лишимо ті стосунки, що маємо, якщо ви не проти, я не хотів вас образити.
Се Лянь обійняв Хва Чена і притиснув до грудей.
— Спокійно, я тебе теж кохаю, я б хотів аби ми так спали кожну ніч. Я вперше за довгий час виспався і прокинувся з усмішкою. Я готовий жити з тобою.
Хва Чен підняв голову на коханого і радісно посміхнувся. Але він був блідий, шкіра побіліла і в голові у нього паморочилося. Він поклав голову назад.
— Сань Лань, що сталося?
— Перехвилювався, вибач.
— Сонечко, тобі погано?
— Зараз прийду в себе.
Се Лянь обережно поклав його і приніс води, напоїв.
— Любий мій, пов’язка напевно натерла.
Се Лянь обережно зняв пов’язку з ока і поцілував поруч.
— Ти надто блідий, як почуваєшся?
— Погано, все тіло болить, знову, я перенервував, це кожен раз таке, я старався це нікому не показувати.
— Любий все добре, я поруч. Може поїсти приготувати?
— Так, приготуй щось.
Се Лянь встав, але раптом Хва Чен почав дивитися в одне місце і крикнув.
— Ґе-ґе!
Се Лянь підбіг, його так ніколи ніхто не кликав, але він відчув, що це до нього, він обійняв коханого.
— Що сталося, сонце?
— Видіння з минулого життя, знову ці галюцинації.
Хва Чен впав на груди коханого і заплакав. Се Лянь сів поруч і прижав його до себе. Він гладив його по голові. Коли хлопчина заспокоївся, Се Лянь поцілував його в засос.
— Піду готувати сніданок?
Вони обидва встали і пішли на кухню. Вони були обидва голі, Се Лянь вдягнув фартух на голе тіло і готував для коханого. Хва Чен сидів і дивився на його зад.
— А тобі комфортно голим переді мною?
— Так, бо ти теж голий. Цікаво, що ми вчора робили, що ми голі….
Хва Чен зітхнув. Се Лянь приготував стряпню, та таку яку їсти було неможливо. Він поставив її на стіл і сів їсти разом з Хва Ченом, але його коханому сподобалося. Хва Чен роздивлявся свого коханця і всміхнувся.
— То що житимемо разом?
— Мммм, я тільки за, мій лебідику.
— Чудово, я оплачуватиму за квартиру.
— Та ні, гроші в мене є, можу і сам платити за свою частину.
— А як ти зрозумієш, де твоя? Тому я платитиму за обох.
— Як скажеш.
Вони обидва поїли і Хва Чен роздивлявся тіло так, що Се Лянь почервонів.
— Сань Лань, хочеш?
— Що?
— Роби, що ти хочеш.
— Тоді сядь мені на ручки.
Се Лянь слухняно пересів Хва Чену на ручки, той зняв з нього фартух і відкинув.
— Моя впадина без ока не лякає тебе?
— Ніскілечки. Тільки сумно, що ти відчував таку біль, і тепер гірше бачиш.
Се Лянь поцілував місце без ока і розвернувся передом до Хва Чена.
— Омг, твій прутень такий великий.
Хва Чен всміхнувся.
— Де хочеш свій перший раз?
— Напевно в ліжку, щоб було не боляче.
Хва Чен підняв його на руки і поніс, коли ніс, він постійно терся членом між сідницями хлопця. Се Лянь від такого збудився теж. Він вклав його на ліжко і розсунув ноги, глянув на дірочку і обережно пальцем почав входити. Се Лянь вигнувся і простогнав, Хва Чен обережно всунув другий і активно рухав ними, Се Лянь вигнувся.
— Мхааааа, увійди сам, прошуууу, аххх.
Хва Чен витягнув пальці і почав повільно входити всередину. Се Лянь стогнав, коли він увійшов повністю, він взяв коханого на руки і всадив на свій прутень. Сянь Лє вклався на груди і ніжно в них стогнав. Хва Чен почав рухатися всередині. Се Лянь почав смоктати груди і вкусив Хва Чен.
— Мхааааа, зараз кінчу.
Хва Чен зажав рукою прутень.
— Я перший. В тебе чи ні?
— Мхаааа, як хочеш.
Хва Чен кінчив усередину і відпустив прутень коханого, Се Лянь кінчив. Володар компанії зняв його зі свого прутня і поклав.
— Що далі бажаєш?
— Водички.
Хва Чен приніс водички, Се Лянь випив.
0 Коментарів