початок.

Ось ось настав серпень і закінчуються літні канікули, всі 11 класниці та 11 класники склали свої іспити і думають про вступ до
вищіх навчальних закладів.
Так само сидів і Сє Лянь.
Його 11 клас був закінчений, іспити він склав досить добре і відпочивав вже частину літа з сім’єю, милуючись дивною природою і насолоджуючись теплими днями на самоті. Залишалося лише кілька днів до його від’їзду з батьківського будинку, тому валізу він збирав досить повільно, хоч і підготував його ще на самому початку серпня, проте деякі речі він ще докуповував.
того ж дня.
вечір 30 серпня.
20:00

На вулиці вже темніло і чувся “спів” цвіркунів, з густими хмарами почав збиратися легкий вітер та дрібний дощ. Лянь вже почав складати речі по сумках під вечірню тиху спокійну атмосферу та тепле жовте приємне світло від новорічної герлянди, яка васить у нього цілий рік. По кімнаті гуляла вечірня прохолода, яка приємно залишала аромат промоклого на крізь асфальту та зелених дерев. Це було не дивно, вже через пару днів буде золота осінь, а на деревах ведніло жовтувато-червоне листя.
Вже розпочався сезон дощів.

Викладаючи не поспішаючи весь одяг і аксесуари з поличок на ліжко, трохи метушавшись і бігаючи з місця на місце по всій кімнаті, Лянь перебирав весь список.
/плед..перехідник.. пластирі брати..?.так,а де ж.??./і в моменті думка перебиває мелодія від дзвінка.

-Вхідний дзвінок від “Му Цін”.

Сє Лянь бере телефон в руки, крім цього збираючи речі, він відповідає на дзвінок:
м.-ало.
с.-так?
м.-вже завтра поїзд рано-вранці, ти не забув?
с.-так, я вже зібрав майже всі речі, залишилося лише сумку, апетечку і … по дрібниці.
м.- ясно, я вже взяв нам їжі і теж аптечку якщо твоєї  не вистачить.
У голосі Му Цина виднілося занепокоєння і агресія, яка властива йому на постійній основі, але цього разу все одно було щось не так.
Агресії та невдоволення було..більше?
Недовга проміжна пауза і він грубо відрізав.
– цей безглуздий вирішив випити за “привітанням вільних днів”.

Сє Лянь досить сильно здивувався, пару сенкуд він навіть не міг зрозуміти про що саме каже йому Му Цін, але лише через деякий проміжок до нього почало доходити розуміння про що саме говорили слова Ціна.
Нервовим голосом він ствердно сказав:
с.- Фень Сінь ж ніколи б не став..
м.- так, у цьому й суть. Його “дівчина” його покинула, тому я весь день бігаю по аптеках адже цьому ублюдку погано у всіх сенсах. Слава богу я зібрав сумки заздалегідь, інакше він би валявся в цьому лайні сам.

Му Цін щойно недовго бурчав собі по ніс, але Лянь як почув що поруч із ним знаходився Цін, стало легше, і він глибоко видихнув з полегшенням.
м.-. знаєш, чому вона його покинула? адже його чле..-
Сє Лянь ніяково закашлявся і зніяковів у цей момент, а Му Цін лише трохи посміюючись над реакцією друга не закінчив казати.
с.- так ось воно що..

/ напевно йому там зовсім погано що він звернувся до Му Ціна/.
у Му Ціна мама була лікарем, і це нікому не секрет, тому багато хто знав Му Ціна часто ходили і до нього за допомогою.
Але тільки не Фень Сінь, краще він стане без кінцівки і з глибокою травмою, ніж звернеться до Му Ціна.
м.- ох чорт, якщо що я тобі передзвоню, він знову блює.
с.-добре..

На подив Сє Ляня, Му Цін навіть у таких ситуаціях рятує Фень Сіня, хоч і відчуває до нього огиду. Його завжди дивувало що вони як кішка з собакою, але обидва виручають один одного як тільки один з них вляпається в якусь колотнечу.
Фень Сінь хорош у боях, а Му Цин володіє деякими знаннями медицини, тому вони часто виручали один одного навіть у шкільні роки.

Лянь кинув телефон на ліжко, і трохи поміркуючи про цих двох і що взагалі тільки-но сталося якийсь час тому, почав далі збирати речі на завтра.
/залишився лише одяг, який я одягну на завтра в потях і павербанк з навушниками./

-білий худі.
-беж штани.
-рюкзак на ранок..все на місці.
в рюкзаку лежало все, що могло розважити від нудьги і не померти від голоду в найближчі 6 годин.
– Вода, яку він купив вранці на пробіжці.

-Блокноти зі скетчбуком для каракуль та записів.
-Книгу з навушниками.
-батончики.

Інші речі матінка обіцяла привезти або відправити поштою, ну чи можна було вже докупити там.
Але голову Сє Ляня забивав навіть не сам факт переїзду та всього цього збору, а факт, що він залишає своє тихе та спокійне дитинство тут -…

Від цього він почав трохи сумувати, зі свободою на душі.
У підлітковому віці і в дитячий час, діти завжди заздрили йому.
Заздрили що він із заможної сім’ї, його зовнішності, потанціалу, і всього, що в нього було.
Завжди перебували ті хто хотів подружитися з ним, але через чутки про нього та його сім’ю, які ставали лише гіршими, навіть підходити боялися.
Не те що би булінг в його бік був відкритий, він як і раніше не обізвався друзями.

але й до того ж звик перебуває один.
Все дитинство Лянь розважав себе сам.

Ближче до 11 років він випадково познайомився з Фень Сінєм, який тільки переїхав до цього маленького міста і став йому досить близьким другом, який часто допомагав йому і був поруч.

з Му Ціном було ж складніше.

Він був одним з тих хто приховано заздрив Ляню, але він же й захоплювався ним бажаючи стати його другом. Через багато бійок з хуліганами та матеріальною допомогою яку дав Сє Лянь його матінці і йому самому, вони стали близькими друзями ближче до 13 років, і потім весь час проводили разом.
цей час пролив досить швидко і ось, їм по 16, і через пару десятків годин вони вже покинуть це місто.

02:00

Відправлення потягу о 9:30
Ранній рейс
ранок. 8:00
Проспав.
На вулиці була легка прохолода і вогкість, яка стояла по всьому будинку, Сє Лянь завжди прокидався раніше будильника о 7,встигаючи все раніше, а сьогодні він його зовсім проспав від нервів.
Прокинувшись і побачивши час на будильнику, почалася біганина по всій кімнаті з настільки гучними звуками, що аж з вулиці все було чудово чути. На телефоні був пропущений від Му Ціна, світло було включене, а Лянь слав на себе прокльони за те, що заснув на підлозі в купі своїх нескладених речей і відчиненим вікном.

8:10

Матінка Сє Ляня готуючи сніданок на кухні кличе його на пізній сніданок, а батько тягне важкі сумки сходами з 2 поверху будинку в машину.
Надягаючи по дорозі на кухню з ванни білі сережки з метеликом, Лянь злегка спотикнувся біля сходів, тим самим впавши з сильних грохотом і порвавши штанину.

Пролунав тихий смішок з боку кухні і лагідний голос звернувся до нього:
мс.- знову ти поспішаєш по перелік дороги.
Ляню стало трохи ніяково і встаючи з колін він трохи зніяковів що його мати побачила його таким неспокійним.
с.- пробач матінка, дуже нервував і пізно заснув.
Підійшовши до столу, пахло по-рідному приємно, яєчня та різна зелень з італійськими приправами та підсмаженими грінками.
мс.- нічого .. сідай за стіл, не поранився?
посмішка проскочила на обличчі, і настрій одразу піднявся навіть не дивлячись на дрібну рану на нозі та порваних джинсах.
з: ні, все добре, дякую.
Так прийнято, що в сім’ї СяньЛе всі снідають вранці за одним столом, і батьки давно вже поїли.

Вони вже звикли що Сє Лянь часто не снідає з ними, адже з самого початку підготовка, навчання, іспити, і сам же Лянь часто забував їсти адже іноді насилу міг встати з ліжка, і в такі моменти матінка часто носила йому їжі прямо в ліжко.
Але Ляню, як і раніше, трохи соромно, що він не встигав на сніданки.
Закінчивши трапезу, всі потихеньку збираються і сідаючи в машину, вони вже рушають з місця в напрямку вокзалу.

8:30

На вулиці знову спостерігається дощ, і дрібні прозорі краплі вже стікають по склу машини, телефон у кишені самого худі Ляня почав вебрувати від дзвінка і той глянув на екран.

вхідний дзвінок від “Фень Сінь”.

ф.-ало.
с.- так?
ф.- Лянь, доброго ранку, ми трохи запізнимося.

Вже не було сенсу дивуватися, адже він вже усе знав, а лише потер кінчиками пальців по переніссі і важко зітхнув.

ф.-вчора Му Цін залишився зі мною, як він думав – до вечора, а коли допомагав – заснув на підлозі поряд з моїм собакою, всю ніч мені довелося сидіти біля туалету. Ціна я..-

Фразу Фень Сіня перебиває голосний крик Му Ціна на задньому фоні:
м.- Ти чортів сучий син, чому ти мене не розбудив!
ф.-Завали свій блошиний рот, я міг тебе перекласти до туалету, де тобі і місце!
м.- ти..!
По відчуттю вже намічалася бійка, але в той момент вони затихли.
Сє Лянь  вже давно звик до цієї лайки, лише втомлено уявив як ці двоє перегризуть собі ковтки коли їхатимуть у таксі.

ф.- можеш не хвилюватися.

/звернувся той спокійно до Ляня./

– ми будемо вчасно до самого поїзда.
м.- та якби не ти ми б уже..мм..!!!
У цей момент Му Ціна заткнула долонь Фень Сіня, але його дикі й не задоволені крики було все одно чути.
с.- все добре, я зрозумів, чекатиму вас на..-
/і не встигнувши домовити, Лянь почув настільки був незадоволений цим Му Цін що прокусив руку хлопцеві, що той голосно скрикнув у трубку прямо на вухо.
ф.- Ти сучий син, блядь. що твориш вулична шва!….-
Пі Пі пі..

Кінець дзвінка.

Матінка Ляня запитливо дивилася на нього і ніби хотіла щось сказати, але на її обличчі була лише усмішка, а батько важко видихнув.
Сє Лянь лише злегка посміхнувся і показав, що все добре.
Про себе лише подумав, що сьогодні день вже йшов на перекосяк, і намагаючись не помічати всього цього, вони вже через деякий час під’їхали до вокзалу.