Фанфіки українською мовою

    Нюрнберг, Старе місто – Сент Зебальд

    — Ой, Моракс, та не будь таким занудою. Ти думаєш не справлюсь з простим планом?

    — Венті, я тебе занадто добре знаю.

    — Та не переживай ти так, якщо захочуть реально вбити, то твій Сявка все розрулить, не кіпішуй.

    — Чув він би, як ти його назвав..

      — Ой та не думаю, що він такий страшний, як ти кажеш. Перебільшуєш.

    — Навпаки, недооцінюю.

    — Ой, та не нагнітай, дай розслабитись. Знав би ти яке тут пиво, – протягнув хлопець, сьорбнувши напитком з келиха. – М, приїжай, попробуєш.

      — Я більше по вину.

      — Ну то міг би мене відправити кудись в провінції Італії або Франції, був би таким добрим, – обіжено надув губу Венті, але на жаль, по телефонному зв‘язку це видно не було.

    — Назад до справи. Повідомиш, коли почнеться.

    — Добре, старий, не переживай. Все  пройде гладенько, як по маслу. Звісно повідомлю, коли твій рижий фанат на горизонті з’явиться.

    — Не сильно вірю твоєму «гладенько» і він не мій-.. Так, добре. До зв‘язку.

    — Бува-ай, – дзвінок припинено.

     

     Відклавши телефон у кишеню, Венті пробормотів:

      — Ой та він реально думає, що я дитина, жах.

    — Ну ж правда. Тобі навіть Ділюк пива продавати не хотів, – з іронією підмітив друг Венті.

    — Ой, Кейя, іди знаєш куди?

    — І куди ж це? – фиркнув хлопець. На вигляд здавався досить екстравагантним. Одне око, як самий найдорожчий сапфір, друге – прикрите пов‘язкою, волосся під колір ока, одітий в білу широку сорочку з досить великим декольте, яка заправлена у чорні брюки та взутий у чорні мартенси.

      — До Ділюка, по ше одному стакані. Мені ж не дасть, по твоїх словах, – глузлива усмішка.

    — Переграв, добре, признаю. Тільки дивись щоб пізди Ділюк не дав, перевірено професіоналами. На малолітніх ця акція також поширюється.

    — Ну так, а що ж ще можуть робити агенти фбр, а не як перевіряти майстра Ділюка.

    — Ой та не накручуй, – піднімаючись з бруківки, відмахнувся Кейя.

    Побачивши, що друг відаляється, Венті почав оглядатись та говорити собі під ніс, продовжуючи свою думку після дзвінка:

    — Тепер треба бути обачним, ніхто не знає звідки то риже вилізе. Сенйора думаю собі поки відпочиває, приходить ж вона тільки феєрично на сам кінець. Тобто, по логіці, слідкує Чайлд. Ну добре. А поки прикидатись невинним хлопцем, який не може за себе постояти. Жахлива роль, але-е можливо побачу цього легендарного Сяо вживу, хах.

    В цей же час, на даху будівлі

     Посвистуючи якусь пісню, Тарталья піднімається останньою драбиною вгору.

    Добравшись вершини, хлопець вже промовив сам до себе:

    — Поки просте слідкування, знаходження інфи, а дальше як піде. Вроді все просто, якби ж не попався той емо бойчик Сявка.

    — Ти як мене назвав, риже чмо? Клянусь, я вистрілю цієї ж секунди, якщо ти не візьмеш своїх слів назад, – тихо підійшов зі спини Сяо.

    — Тебе, як поклич так ти відразу приходиш? Хах, весело. Не забувай, що я тримаю в руках таку ж зброю і таке ж бажання для натиску на курок, – промовив Чайлд, обертаючись до хлопця.

    — Пусті погрози, – але не опускаючи зброю з цілі.

    — В тебе немає ніяких доказів, аби мене вбити, – що ж, тепер у сторони обох направлена зброя.

    — Та невже. Ти буквально один із Провісників та сидиш зараз та даху, слідкуєш за хлопчиком.

    — До твого відома, тому хлопчику так само, як і тобі. Значить ти також хлопчик? – посміхнувся рижий. – Так і що такого, що прийшов на дах? Може краєвидом піднявся помилуватись, він тут миловидний.

    — Не бреши, не вмієш.

    — Ну, а ти звідки знаєш? Може я приїхав відпочити.

    — Тому ти зараз стоїш на даху із зброєю.

    — Ой та не збирався я ні в кого стріляти. Принамі поки.

    — Навіть в мене?

    — Ну-у, для тебе я можу зробити виключення, навіть зараз. Але-е цього не зроблю.

    — І з чого така милість? – пробормотав Сяо.

    — Ще хочеться розважитись, без тебе місія буде скучною.

    — А я би з радістю, тебе позбувся.

    Тим часом на площі

     Підвівши погляд угору, очі зачепились за промайнувшу рижу потилицю на даху. За мить до неї приєдналась ще одна. Не високого зросту, темно-зелене волосся, чорний одяг. Без сумнівів, це те що потрібно.

    Гра починається.

    ***

    далі буде~

    та, чуть-чуть, нічо не знаю

    кому цікаво слідкувати за фф, запрошую у тг канал: https://t.me/thewindbard (Вітерець)

     

    0 Коментарів